СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви500 паломників в Австрії разом із владикою Степаном Сусом здійснили першу українську прощу до Маріяцелль
14 жовтня 2023 року відбулася перша проща всіх українських греко-католицьких парафій Австрії до Марійської святині у Маріяцелль.
Владика Степан Сус розпочав свій візит до Австрії із відвідин парафіяльної спільноти Святої великомучениці Варвари у Відні. 12 жовтня, у четвер, єпископ відслужив Божественну Літургію разом із Генеральним вікарієм для Східних Церков в Австрії о. Юрієм Коласою та парохом церкви Святої Варвари о. Тарасом Шагалою. «Українська громада дуже рада, що владика розпочав свій візит до Австрії саме з нашого святого місця у Відні», — мовив о. Тарас.
Натомість, у Божественній Літургії в базиліці Маріяцелль о 15:00 год. взяли участь близько 500 вірних, як повідомив Генеральний вікарій для Східних Церков в Австрії о. Юрій Коласа в інтерв’ю «Kathpress». Вірні приїхали з усіх провінцій автобусами та приватними автомобілями. У прощі також взяли участь українські парафії зі Словаччини та Угорщини.
Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Степан Сус, єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, у співслужінні з єпископом Грацу Вільгельмом Краутвашлем. Співслужили також численні священники Української Греко-Католицької Церкви, які служать в Австрії, Словаччині та Угорщині.
Єпископ Вільгельм Краутвашль привітав паломників теплими словами в базиліці Маріяцелль, повідомляє інтернет-ресурс «Kathpress». За словами єпископа, Маріяцелль є особливим місцем зустрічі з Богом: «Протягом століть десятки тисяч людей щороку відчувають тут силу і надію. Вони відчувають, що Марія тримає над нами свою захисну руку у важких ситуаціях. (…) Вони відчувають, що Бог завжди з нами і зміцнює нас, якими б темними не були часи». Краутвашль побажав усім паломникам та їхнім родинам сили, впевненості та Божого благословення.
Владика Степан привітав усіх присутніх від Блаженнішого Святослава та кардинала Шенборна, ординарія для вірних Східних Католицьких Церков в Австрії, які зараз разом беруть участь у Синоді в Римі.
«Кожне паломництво — це шлях до Бога, але також і до самого себе, — сказав владика Степан. Разом із Богом і за заступництвом Матері Божої ми можемо шукати відповіді на питання, які нас сьогодні турбують. Це також нагода спробувати розпізнати Божу волю для нас».
У сьогоднішньому Євангелії (Лк 10, 38–42; 11, 27–28) Ісус говорить: «Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!». «Краща частка» про, яку говорить Ісус — це бути з Богом і знати, що Бог завжди з нами.
Багато хто з нас не знає, яким буде прийдешній день, але сьогодні в цьому святому місці ми можемо бути впевнені, що наш завтрашній день буде в Божих руках. Це святе місце паломництва — свідчення для нас, адже тут за заступництвом Матері Божої сотні тисяч паломників протягом багатьох століть відчували присутність Бога в житті, навіть у найважчі моменти свого життя», — зазначив проповідник.
«Ми приїхали до Маріацелль, щоб молитися за мир в Україні й інших місцях світу, які страждають від війни. Це місце стало святим завдяки молитві монаха Магнуса до Богородиці, коли валун перегородив йому шлях. Магнус звернувся до Богородиці за допомогою, після чого камінь розколовся і шлях було звільнено. Сьогодні я запрошую вас до молитви до Богородиці, щоби Вона розчистила шлях до миру в Україні та всьому світі. Коли ми з Богом, немає нічого неможливого, ніщо не може нам перешкодити. Сила молитви може розбити камінь, вона також може розбити силу ненависті та війни. Ми віримо, що наша сьогоднішня молитва наблизить нас до перемоги та закінчення цієї страшної війни».
За словами Генерального вікарія о. Юрія Коласи, це паломництво — це молитва за мир: «Ми молимося за справедливий і тривалий мир в Україні, в Ізраїлі та в усьому світі. Ми молимося за мир згори, який походить від Бога, який покладе край гріху, смерті та будь-якій війні».
Матір Божої благодаті в базиліці Маріяцелль протягом століть була «Mater Gentium Slavorum» (Матір’ю слов’янських народів) для католицьких слов’ян, нагадав о. Юрій: «Ми хочемо запропонувати наш біль нашій матері. Як дитина шукає свою матір, коли їй щось болить, так і ми вирушаємо на паломництво до нашої Небесної Матері, щоб принести їй наш біль і біль нашого народу. Ми хочемо ввірити її заступництву Україну, народ Ізраїлю та всіх стражденних людей, які зараз змушені захищатися від агресії та тероризму, всіх травмованих жінок і дітей, які були депортовані або взяті у полон, людей похилого віку та хворих, волонтерів, капеланів, військових, усіх і кожну Церкву».
Багато паломників, за словами о. Юрія Коласи, є біженцями від війни, «діти і жінки, люди похилого віку та інваліди з усіх регіонів України». Він, наприклад, подорожував з кількома сім’ями з Маріуполя. Перед сповідальнями в базиліці утворилися довжелезні черги.
Отець Юрій також розповів про склад паломників: «Були православні, греко-католики і люди без церковної приналежності, які приєдналися з цікавості. Але всі прийшли, щоб віднести свої болі і печалі до своєї Небесної Матері». Було пролито багато сліз, але не тільки скорботи, «але це були також сльози надії, вдячності і радості».
За словами о. Коласи, вже є конкретні плани на наступне українське паломництво. Воно має відбутися в Маріацеллі 9 червня 2024 року. Очікується, що в ньому візьмуть участь численні австрійські єпископи, оскільки 10 червня в Маріацеллі розпочинається літня пленарна сесія Єпископської Конференції. Священник підкреслив: «Ми безумовно хочемо відродити цю чудову традицію щорічного всеукраїнського паломництва до Маріяцелля. Вона існувала незабаром після Другої світової війни, але потім була перервана на довгий час».
Довідка
Базиліка в м. Маріацелль — один з найважливіших паломницьких шляхів не лише в Австрії, а й в Європі. Починаючи з XII століття тут вшановується зображення милостивої Божої Матері (Марії). У 1103 року землі поблизу Маріацелль подарували приходові монастиря Св. Ламбрехта, який збудував там чернечі келії для місіонерських потреб. За переказами, заснування місця паломництва відбулося 21 грудня 1157 року. Документальні згадки про Маріацелль з’являються у 1243 році. Вівтар Діви Марії урочисто відкрито у 1266 році.
Припускають, що паломницький шлях до святині Діви Марії був ходженим ще у XII столітті. Документально підтверджено велику кількість прочан у 1330 році. Деякі світські суди виносили вироки злочинцям із покаранням «похід до келії». У наступні роки зростає кількість прочан із сусідніх країн. Після контрреформації Маріацелль стає для Габсбурґів національною святинею.
Імператор Йозеф ІІ у 1783 році скасовує братства у Маріацелль і в 1787 році повністю забороняє паломництво. Після швидкого скасування обмежень Маріацелль відвідує щорічно близько мільйона прочан.
У травні 2004 року тут проводився середньоєвропейський католицький день.
Під час апостольської поїздки у 2007 році до Австрії папи Венедикта XVI з нагоди 850-ї річниці заснування місця паломництва, Маріацелль отримує золоту троянду — найвищу відзнаку від Папи.
Фото: Josef KussПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Персони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
