СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви25 років Бучацької єпархії: підсумки і маловідомі факти
Двадцять п’ять років тому на Поділлі була заснована нова єпархія Української Греко-Католицької Церкви — Бучацька. Її створення дало поштовх для розвитку парафій, освіти та душпастирської опіки, відкриваючи нові можливості для місцевих громад і духовного зростання поколінь.
Цієї неділі, 30 листопада, у катедральному соборі Верховних апостолів Петра і Павла в Чорткові відбудеться Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди ювілею. Урочисте Богослужіння очолить єпарх Бучацький Дмитро Григорак, ЧСВВ. Після молитви присутні зможуть долучитися до мистецької програми, присвяченої духовній і культурній спадщині єпархії.
Департамент інформації УГКЦ підготував добірку цікавих фактів про Бучацьку єпархію: від історії створення до унікальних святинь, паломницьких місць та освітніх центрів.
1. Назва й осідок
Бучацька єпархія заснована у 2000 році. Належить до Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ. І хоч її назва походить від міста Бучач, єпископський осідок розташований у Чорткові.
2. Єпископи
За 25 років єпархію очолювали лише два архиєреї — обоє з Чину святого Василія Великого (ЧСВВ). Першим правлячим архиєреєм був владика Іриней Білик. У 2007 році папа Венедикт XVI призначив його каноніком Папської базиліки Санта Марія Маджоре в Римі, а о. Дмитра Григорака — настоятеля василіанського монастиря в Луцьку та пароха місцевої парафії — апостольським адміністратором Бучацької єпархії. 23 липня 2011 року папа Бенедикт XVI затвердив його канонічний вибір Синодом Єпископів УГКЦ, призначивши єпархом Бучацьким.
Перший єпископ Бучацької єпархії владика Іриней Білик і теперішній правлячий архиєрей Дмитро Григорак
3. Покровитель єпархії
Священномученик Григорій Хомишин, єпископ Станиславівський. Його служіння охоплювало територію сучасної Бучацької єпархії.
4. Єпархіальне управління з музеєм у підвалах
Єпархіальне управління, Згромадження сестер мироносиць (з 2007 року) та Благодійний сиротинець милосердя «Карітас» розташовані в одній будівлі, поряд із храмом Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Чорткові.
Раніше тут був костел жіночого монастиря сестер милосердя, який діяв до 1944 року. Після приходу радянської влади монастир перетворено на катівню: органи НКВС утримували та катували тут учасників підпілля і членів ОУН—УПА.
Наразі в підвалах облаштовано Музей більшовицького терору, присвячений пам’яті політв’язнів і репресованих.
Храм Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Чорткові. Фото: Вадим Пастернак.
5. Головний храм єпархії у формі тризуба
Катедральний собор Святих апостолів Петра і Павла має форму тризуба і є заввишки 91 м. Храм цікавий своєрідним поєднанням давнього візантійського стилю зі сучасною модерновою архітектурою.
6. Скарби Бучацького храму
Окрасою єпархії є місто Бучач, що нерозривно пов’язане з творчістю Йогана-Георга Пінзеля, якого називають «українським Мікеланджело». Його роботи сьогодні зберігаються в місцевому храмі Покрову Пресвятої Богородиці.
Саме тут зберігається ще одна реліквія — ікона Богородиці XV століття, відома як Бучацька ікона, яка, ймовірно, була привезена з Афону і є духовним надбанням не лише Бучацької єпархії, а й цілої Церкви.
Бучацька ікона ХV століття
7. Відпустові місця і чудотворні ікони
Єпархія має одні з найдавніших і найшанованіших святинь Поділля.
Улашківці, Ясна Гора — василіанський монастир Різдва Пресвятої Богородиці. Тут зберігається Улашківська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (перша половина XVII століття), написана тією ж рукою, що й відома Ченстоховська ікона Матері Божої. Поряд із богородичною іконою є чудотворна ікона св. Івана Хрестителя (початок XVII століття).
Проща в Улашківцях. Фото: «Місіонар»
Савелівка — церква Святого Івана Хрестителя. Місце відоме Савелівською чудотворною іконою Матері Божої (перша половина XVIII століття) і цілющим джерелом.
Ланівці — каплиця Положення ризи Пресвятої Богородиці та Лановецька чудотворна ікона Богородиці (початкок XIX століття).
Городок (Заліщицький район) — церква Архистратига Михаїла, Кулаківцівсько-Городоцька чудотворна ікона Богородиці (XVIII століття, копія 1952 року).
Вовківці (Борщівський район) — церква Різдва Богородиці, Вовковецька чудотворна ікона (середина XVII століття).
Борщів — церква Успіння Богородиці, Борщівська чудотворна ікона (початок XVIII століття, копія XIX століття).
8. Монастирі
Чоловічі монастирі ЧСВВ.
Монастир Воздвиження Чесного Хреста у м. Бучач — духовний і освітній центр із понад 300-річною історією. У 1995 році при ньому відновлено Історико-філософський ліцей імені святого Йосафата.
Монастир Різдва Божої Матері в с. Улашківці — один із найдавніших василіанських монастирів України.
Монастир Чину святого Василія Великого у м. Чортків.
Жіночі монастирі.
Монастир Пресвятої родини сестер у м. Чортків.
Монастир Покрову Пресвятої Богородиці сестер служебниць Непорочної Діви Марії у м. Заліщики. Тут зберігаються мощі засновниці Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії блаженної Йосафати Горланитиської та преподобномучениці с. Тарсикії Мальків.
Бучацький монастир ЧСВВ
9. Освітні інституції
Чортківська дяківсько-катехитична академія імені священномученика Григорія Хомишина, що готує дяків, регентів і катехитів.
Бучацький колегіум імені святого Йосафата, який цьогоріч відзначив 30-річчя. Тут виховують юнаків 7–11 класів, формуючи академічні знання та християнські цінності. Ліцей поліконфесійний — тут здобувають освіту діти не тільки греко-католиків, а й православних, інших конфесій.
Бучацький колегіум імені святого Йосафата
10. Благодійна організація «Дім милосердя»
З 2013 року надає допомогу і прихисток людям різного віку. Тут щоденно проходять реабілітацію діти з аутизмом, ДЦП, синдромом Дауна й іншими порушеннями розвитку. Дехто приходить на денний час, а дехто проживає на постійній основі.
У «Домі милосердя» також перебувають самотні матері, малозабезпечені родини, люди у кризових життєвих обставинах і внутрішньо переміщені особи. Усім забезпечують проживання, триразове харчування, засоби гігієни, психологічний і медичний супровід.
Окремий напрям — фізична реабілітація військових.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
