Звернення Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ і людей доброї волі в Україні та в усьому світі з приводу паводків у Західній Україні

ЗВЕРНЕННЯ

Блаженнішого Святослава

до вірних УГКЦ і людей доброї волі в Україні та в усьому світі

з приводу паводків у Західній Україні

Високопреосвященні та преосвященні владики!
Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні брати і сестри в монашестві!
Дорогі браття і сестри в Христі!

Одна із стихій, яка дає життя нам, людям, і всьому, що нас оточує та приносить комфорт у наші оселі, цими днями перетворилася на справжнє лихо на теренах Західної України, котре характеризують як чи не найбільший паводок за останнє століття. У воді опинилися понад триста населених пунктів. Зруйновані важливі транспортні магістралі, пошкоджені залізничні колії та мости, знеструмлені тисячі будинків. Але найбільше лихо — це людські жертви. Тож на початку цього послання висловлюю щире співчуття та запевнення в молитві всім тим, хто втратив своїх рідних.

Якщо пандемія коронавірусу зачинила нас у власних помешканнях, то водна стихія позбавила тисячі людей і цього захисту. Негода знищила врожаї, зруйнувала присадибні ділянки і домашні господарства, люди втратили засоби для існування. Десятки тисяч гектарів землі опинилися під шаром води і мулу. Людей масово евакуйовують із місць проживання, намагаючись подбати про безпеку їхнього життя. Затоплено лікарні, де, зокрема, лікують хворих на коронавірус.

Наслідки повені в умовах економічної кризи, посиленої епідемією, несуть загрозу справжнього соціального лиха загальнодержавного масштабу. Якщо не вжити швидких і рішучих заходів, то ми напередодні зими можемо опинитися перед лицем гуманітарної катастрофи.

У цьому посланні звертаюся до всіх тих, хто постраждав від паводку, який завдав вам страху, болю і відчуття безпорадності, зокрема до тих, хто зараз перебуває серед розбурханої стихії, словами Ісуса Христа: «Не бійтеся!» Ваша Церква, яка постійно молиться до милосердного Бога, є з вами в цей складний час і прагне огорнути вас своїм теплом, увагою та допомогою. Хочу запевнити вас, що вона є і буде вашим голосом і захисницею перед могутніми цього світу та донесе правду про вашу тривогу і ваш розпач до світового співтовариства та вселенської християнської спільноти.

Кожне нещастя, яке людина переживає у своєму житті, є нагодою до вияву християнської солідарності та соціального служіння, щоб якомога швидше допомогти постраждалим. Тому закликаю всі наші церковні інституції: єпархії, спільноти богопосвяченого життя, а особливо мережу організацій благодійного фонду «Карітас» — організувати порятунок тих, хто волає про допомогу. Звертаюся до всіх громад нашої Церкви в Україні та світі в дусі євангельського самарянина підтримати тих, хто тепер позбавлений свого дому та опинився віч-на-віч із бідою.

Скеровую своє прохання до світового співтовариства та міжнародних гуманітарних інституцій: будьте відкритими, щоб відповісти на потребу постраждалих від стихійного лиха в західних областях України.

Дивлячись на наслідки катастрофи, маємо водночас замислитися над тим, що до неї призвело. Папа Франциск каже: «Бог прощає завжди, людина інколи, але природа не прощає ніколи». Причиною лиха, яке переживаємо, є хижацьке ставлення людини до довкілля. Зміна клімату на глобальному рівні та безконтрольне винищення карпатських лісів змусило природу промовити своє грізне слово, на яке ми не сміємо промовчати.

У час Петрового посту, зважаючи на сучасну драматичну ситуацію, закликаю вас переосмислити своє ставлення до навколишнього середовища, що повинно виявитися в усвідомленні небезпеки екологічного гріха та в покаянні перед обличчям Бога-Творця, щоб навчитися відповідально дбати про наш спільний Божий дім і примножувати природну спадщину.

Дорогі в Христі брати і сестри! Постраждалі від стихії потребують нашої молитви та співчуття. Щиро прохаю цієї неділі під час Божественної Літургії усильно молитися за всіх, хто постраждав від паводка та за рятувальників, які ліквідовують його наслідки.

Нехай Господь, який є з нами завжди, у радостях та небезпеках нашого життя, допоможе нам з гідністю синів Божих пройти це випробовування. Хай покров Його Пречистої Матері, прославленої в багатьох храмах наших гостинних Карпат, буде над усіма, хто став заручником водної стихії. Випрошуючи в Господа щедрих дарів для тих, хто допомагатиме постраждалим, молюся про те, щоб Він був милосердним до всіх нас.

† СВЯТОСЛАВ