СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Зробімо рішучу постанову — покинути принаймні один гріх», — десять порад митрополита Ігоря Возьняка на другу Неділю Великого посту
Пропонуємо Вашій увазі кілька духовних порад високопреосвященного владики Ігоря Возьняка, архиєпископа і митрополита Львівського, для плідного проведення великопосної мандрівки.
Пам’ятаймо, що у Господа все прямує до кращої зміни відносно людини і світу. Для Творця, який покликав світ до існування своєю волею з нічого, нема проблеми світ перемінити так, як Він забажає це зробити. Проте у Господа все прямує до кращої зміни відносно людини і світу.
Практикуймо час Великого посту як період позитивної зміни і глибокої віднови. Час Великого посту для нас повинен стати періодом позитивної духовної зміни і глибокої віднови. Всім потрібні зміни. Хто не дозволить Господу втрутитися у наше життя повністю — така особа може багато згубити, а навіть наражатися на втрату вічного щасливого життя.
Не проявляймо підозрілу побожність. Особа, яка причащається часто, але осуджує ближніх і вживає погані слова, поповнює всякого роду нечисті гріхи, лукавить, а відтак проявляє підозрілу побожність.
Не зупиняймося у практиці духовного життя. Ніхто не може стояти на місці у практиці духовного життя. Щоб боротися з гріхами, треба постійно бути з Богом і не віддалятися від Нього.
Практикуймо добро. Людина при зустрічі зі Спасителем починає практикувати добро. Чому ми з вами приходимо до церкви на молитву? Наша ціль — стати перед Богом. Ми приходимо, щоб стати перед Богом разом з іншими людьми; щоб Його славити, дякувати Йому за всі добродійства вчинені нам; щоб виявляти свою любов до Нього, просити прощення для себе, інших, а також молитися за добру долю у майбутньому; щоби благати за щасливий упокій для померлих; щоб також багато інших добрих намірів представляти Богові. Прихід до храму змінює людину, коли вона щиро помолиться принаймні у згаданих намірах. Тоді вона відійде наповнена, радісна і щаслива. А також залишиться з добрим життям та гарним настроєм на весь тиждень, навіть якщо доведеться долати труднощі. Бо людина при зустрічі зі Спасителем починає практикувати добро.
Не ображаймо нашого люблячого Бога. Сердечно прошу усіх: не ображаймо нашого любого Бога, котрий дарував нам безсмертну душу, помер за нас на хресті і підтримує наше життя на землі. Саме Христос кожного разу прощає нам гріхи у Святій Тайні Покаяння.
Не думаймо, що можна бездумно грішити. Помилково мислити, що можна грішити, бо завжди можна піти сповідатися. Це правда, що Господь платить милосердям і добротою. Однак, правда також полягає в тому, що Боже милосердя сходить на тих, хто боїться Його. Тим більша небезпека грозить людині, яка віддаляється від Бога забуваючи Його закони.
Сердечно перепросімо Господа у Святій Сповіді за наші гріхи. Сповідь — це сила і лік. Свята Сповідь не тільки прощає нам гріхи. Насамперед — це наша сила, наш засіб і лік, щоб їх більше не поповняти.
Зробімо рішучу постанову — після кожного посту покинути принаймі один гріх. Було б добре, щоб ми після кожного посту, глибокого, духовного і радісного часу покидали хоч би по одному гріхові. Не поверталися до нього й інших не набували. Зробімо рішучу постанову, а Господь допоможе нам.
Не старіймо у наших ранах. Чинімо в цьому пості щирішою нашу молитву, поєднаймося з ближніми, від усього серця всім простім, хто завинив проти нас. Чинімо поміркований піст. Відновлюймося духом, не старіймо у наших ранах.
За матеріалами Львівської архиєпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
