«Я дякую Вам за підтримку нашої екзархії», — владика Богдан Дзюрах до єпископів Німецької конференції

Генеральна Асамблея Німецької Єпископської Конференції
м. Фульда, 21 вересня 2021 р. Б.

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО

Апостольського екзарха для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії

до членів Німецької Єпископської Конференції

Ваші Еміненції, Ваші Преосвященства, дорогі Співбрати у єпископському служінні,

Перш за все, я дякую вам за те, що Ви прийняли мене як 3-го Апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії та прийняли мене до Вашого грона. Я сподіваюся, що з Божою допомогою та Вашою подальшою солідарністю я стану останнім екзархом. Не тому, що цей екзархат мав би припинити своє існування, навпаки — тому що цей екзархат в майбутньому мав би бути піднесеним до рівня єпархії, що, насправді, є нормальним станом у Східній Церкві. При цьому Вашим схваленням мого призначення, як рівно ж — Вашими братерськими привітаннями, які я отримав від Вас і за які Вам щиро дякую, — Ви також дали чіткий сигнал: Ми хочемо, щоб цей екзархат тут існував і далі розвивався. Зрештою, мова не йде про назву структури чи про ім’я єпископа, — йдеться перш за все про їхнє життя, про подальший розвиток, співпрацю та про наше спільне свідчення в цій країні та в країнах нашого Екзархату.

Я дякую Вам за підтримку нашої екзархії і, перш за все, — наших парафій у ваших дієцезіях, як рівно ж — за дружній прийом і підтримку, яку я вже отримав, як від Німецької Єпископської Конференції в цілому, так і від багатьох з Вас особисто. Сьогодні я заявляю Вам про свою відкритість і готовність до подальшої плідної співпраці. І хочу Вас запевнити, що ця співпраця, безумовно, не буде вулицею з одностороннім рухом.

На іконках з нагоди моєї інавгурації, окрім Матері Божої, зображено також двох Блаженних, які своїм життям та служінням огортають початок та кінець другого тисячоліття: Блаженна Едіґна, внучка київського князя Володимира Великого, яка в Баварії довершила своє подвижницьке життя та своє повне любови служіння потребуючим ближнім і Блаженний священномученик Петро Вергун — ревний душпастир, а згодом — перший Апостольський Візитатор для українців у Німеччині, який склав своє свідчення віри в післявоєнний період і заплатив за це жертвою власного життя, закінчивши його в Сибіру в совєтській неволі 1957 року. Нехай Пресвята Богородиця і ці наші Блаженні, разом зі св. Боніфатієм, «апостолом Німеччини», супроводжують нас цими днями і впродовж усього нашого служіння! Щиро дякую!

Grußwort

des Apostolischen Exarchen für Ukrainer des byzantinischen Ritus in Deutschland und Skandinavien

bei Vollversammlung der Deutschen Bischofskonferenz

Fulda 21.09.2021

Eminenzen und Exzellenzen, liebe Mitbrüder im bischöflichen Amt,

vor allem danke ich Ihnen, dass Sie mich als den 3. Apostolischen Exarchen der katholischen Ukrainer Deutschland und Skandinavien akzeptiert und in Ihrem Kreis aufgenommen haben. Ich hoffe, dass, mit Gottes Hilfe und Ihrer weiteren Solidarität, ich zum letzten Exarchen werde. Nicht weil dieses Exarchat seine Existenz beenden soll, umgekehrt — weil dieses Exarchat in Zukunft zu einer Eparchie erhoben werden sollte, was eigentlich ein normaler Zustand in der Ostkirche ist. Und mit Ihrer Zustimmung sowie mit Ihren brüderlichen Grüßen, die ich von Ihnen erhalten habe und für die ich mich bei Ihnen bedanke, haben Sie auch ein klares Zeichen dafür gesetzt: Wir wollen, dass dieses Exarchat hier existiert und sich weiterentwickelt. Letztlich geht es nicht um den Namen der Struktur oder den des Bischofs, es geht vor allem um ihr Leben, um die weitere Entwicklung, Zusammenarbeit und gemeinsames Zeugnis in diesem Land und in den Ländern unseres Exarchates.

Ich danke Ihnen für bisherige Unterstützung unserer Exarchie und vor allem unserer Gemeinden in Ihren Diözesen, und für die freundliche Aufnahme und Unterstützung, die auch ich, sowohl von der DBK als Ganzem, als auch persönlich von Ihnen bereits erfahren habe. Heute erkläre ich Ihnen meine Offenheit und meine Bereitschaft für weitere fruchtbare Zusammenarbeit. Und ich möchte Sie versichern, dass diese Zusammenarbeit gewiss nicht eine Einbahnstraße sein wird.

Auf den Bildchen anlässlich meiner Amtseinführung sind, außer Mutter Gottes, auch zwei Selige dargestellt, die den Anfang und das Ende des zweiten Millenniums mit ihrem Leben und Wirken umarmen: die Selige Edigna, Enkeltochter des Kiewer Fürsten Wolodymyr des Großen, die in Bayern ihr asketisches Leben und liebevollen Dienst an den Mitmenschen zur Vollendung gebracht hat und der Selige Märtyrer Petro Werhun — der eifrige Seelsorger und späterer erster Apostolischer Visitator für die katholischen Ukrainer in Deutschland, der sein Glaubenszeugnis in der Nachkriegszeit abgelegt hat und seinen Glauben mit dem Opfer seines Lebens in der sowjetischen Gefangenschaft bezahlt hat. Möge Heilige Jungfrau Maria Theotokos und unsere beiden Seligen, samt dem Heiligen Bonifatius, uns alle in diesen Tagen und in unserem ganzen Dienst begleiten! Vielen Dank!