СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиXXXVIII Апостольська подорож Папи Франциска до Казахстану. День перший
Метою XXXVIII Апостольської подорожі Папи Франциска є участь у VII Конгресі лідерів світових і традиційних релігій та зустріч з місцевою католицькою спільнотою.
Папа Франциск відлетів до Казахстану
У вівторок, 13 вересня 2022 року, о 7:36 місцевого часу, з римського міжнародного аеропорту Фюмічіно в небо піднявся літак, на борту якого Папа Франциск втретє протягом цього року покинув італійську землю. Розпочалася 38-ма Апостольська подорож його понтифікату, «паломництво діалогу та миру» з метою взяти участь у Конгресі лідерів світових і традиційних релігій, який вже всьоме проводиться у Казахстані, наслідуючи ініціативу папи Івана Павла ІІ, який на початку 2002 року запросив провідників релігій і конфесій до Ассізі, на День молитви за мир у світі. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Єпископа Риму в цій подорожі супроводжують, крім керівництва Державного Секретаріату, також очільники Дикастерій сприяння єдності християн, міжрелігійного діалогу та Східних Церков, як теж кілька десятків журналістів.
Казахстан зустрічає Папу Франциска
Ввечері, о 17:18 за місцевим часом (14:18 — за київським), здолавши понад 5 тисяч кілометрів повітряного шляху, повітряне судно італійської авіакомпанії «ITA Airways» з Папою Франциском на борту, яке шість годин перед тим вилетіло з Риму, приземлилося в міжнародному аеропорту Нур-Султана, столиці Казахстану.
Літак пришвартувався до телетрапу при президентському терміналі повітряних воріт, через який Святіший Отець прибув до залу прийняття гостей, де його зустрів Президент Кахазстану Касим Жомарт Токаєв. Церемонія не передбачала промов. Відбулося взаємне представлення делегацій, після чого вони від’їхали до Президентського Палацу в Нур-Султані, де відбудеться офіційна церемонія привітання, що включатиме військові почесті та виконання державних гімнів, і візит ввічливості до Глави Держави.
Казахстан — це 59 країна, яку Папа Франциск відвідує під час свого понтифікату. Займаючи площу 2 мільйони 725 тисяч квадратних кілометрів, ця країна Центральної Азії є найбільшою за площею серед тих, які не омиваються жодним океаном. Більшість населення країни становлять мусульмани (70 %), а 25 % християн переважно є православними; католики становлять коло 1 %. В країні є також велика українська діаспора, що нараховує коло 300 тисяч осіб, що становить приблизно 2 відсотки населення.
Папа Франциск: Світ потребує лідерів, які сприятимуть порозумінню і діалогові
«Я прибув сюди, щоби підсилить голос багатьох людей, які благають про мир — основний шлях розвитку в нашому глобалізованому світі», — наголосив Папа Франциск, промовляючи до представників влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства Казахстану, зустрічаючись із ними 13 вересня 2022 року в розташованому неподалік від президентського палацу в Нур-Султані концертному залі «Казахстан». Зазначивши, що для нього є честю промовляти як паломник миру на цій землі, «настільки ж просторій, як і давній», він підкреслив, що сьогоднішній світ потребує гармонії, яку в цій країні можна представити за допомогою традиційного музичного інструмента, яким є домбра.
Пам’ять поколінь
У світлі того, що домбра відома ще із середньовіччя та супроводила протягом століть саги та поетичні твори, поєднуючи минуле із теперішнім, Святіший Отець назвав її символом «послідовності у відмінностях», наголошуючи на важливості того, щоби перед обличчям швидких змін «не занедбати зв’язок із життям тих, хто нас випередив». А історія цієї країни, за його словами, це «славна історія культури, людяності та страждання». Папа згадав, що тут існували табори для в’язнів, сюди проводилася масова депортація, відбувалися утиски численних народностей. «На цій землі, яка з найдавніших часів є свідком великих переміщень народів, пам’ять про страждання і випробування є незамінним багажем для того, щоби ступати в майбуття, поставивши на першому місці гідність людини, кожної людини, кожної етнічної, соціальної та релігійної групи», — сказав він.
Країна зустрічі
Повертаючись до символізму домбри, Папа звернув увагу на те, що вона звучить на двох струнах, і за його словами, також Казахстан відзначається здатністю прямувати вперед, творячи гармонію між «двома паралельними струнами»: суворі зими та спекотні літа, зустріч між історичними і сучасними містами, і насамперед, звучання нот «азійської та європейської душі». Папа Франциск нагадав слова свого попередника Івана Павла ІІ, який відвідуючи цю країну, називав її «мостом між Європою та Азією», «сполучною ланкою між Сходом і Заходом».
Той факт, що струни домбри звучать, зазвичай, з іншими інструментами, притаманними цій місцевості, став нагодою підкреслити, що «гармонія дозріває та зростає в спільності». Як говорить місцеве прислів’я, «джерелом успіху є єдність». «Якщо це відповідає дійсності повсюди, то тут особливим чином: приблизно 150 етнічних груп та понад 80 мов, присутніх у країні, з розмаїтими історіями, культурними і релігійними традиціями, формують надзвичайну симфонію та роблять Казахстан унікальною мульти-етнічною, мульти-культурною та мульти-релігійною лабораторією, вказуючи на його особливе покликання бути Країною зустрічі», — сказав Святіший Отець, підкресливши важливий внесок, який у це повинні зробити релігії. Цьому також присвячений сьомий Конгрес релігійних лідерів.
Між правами і обов’язками
Папа схвалив той факт, що Конституція Казахстану, визначаючи цю країну як світську, передбачає свободу релігії та віросповідання. «Здорова світськість, яка визнає цінну і незамінну роль релігії та протидіє екстремізмові, який роз’їдає її, представляє суттєву умову справедливого ставлення до кожного громадянина, як також для підтримки почуття приналежності до країни з боку всіх його етнічних, лінгвістичних, культурних і релігійних складових», — сказав він, підкресливши, що релігійна свобода є найкращим руслом громадянського співіснування.
Покликаючись на те, що поняття свободи вписане вже в самому слові «казах», Святіший Отець наголосив, що захист свободи, «прагнення, вписаного в серці кожної людини» та передумови справжньої зустрічі, «відбувається у громадянському суспільстві через визнання прав, які супроводжуються обов’язками». У цьому контексті він схвально відгукнувся про скасування смертної кари, що є утвердженням цінності людського життя.
На дорозі до реальної демократії
Домбра — це народний інструмент, що стало спонукою для того, щоби поділитися думками про «збереження духу і сили народу». Першими відповідальними за дбання про спільне благо, як зазначив Папа, є представники влади, а здійснюється це через підтримку демократії, яка становить «найпридатнішу форму для того, щоби влада виливалася в служіння для блага всього народу, а не лише небагатьох». «Повсюдно потрібно, щоб демократія та модернізація не обмежувалися гаслами, але щоби поєднувалися з конкретним служінням народові», — наголосив він, вказуючи також на те, що кожна країна потребує заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією. За словами Святішого Отця, саме «насправді демократичний політичний стиль» є найефективнішою відповіддю на можливі прояви екстремізму, популізму та шукання особистих інтересів, що підважують стабільність і добробут народів.
У пошуках дороги миру
Знову повертаючись до домбри, Папа відзначив той факт, що вона є спільним елементом Казахстану та сусідніх країн, а також робить внесок у поширення в світі культури. З цього випливає побажання, аби й «ця велика країна залишалася синонімом гармонії та миру». «Іван Павло ІІ прибув сюди, щоби сіяти надію відразу після трагічних терактів 2001 року. Я прибуваю до вас під час божевільної і трагічної війни, що розпочалася вторгненням в Україну, в той час, як інші сутички та небезпеки конфліктів несуть загрозу нашому часові. Прибуваю, щоби посилити голос тих, хто благає про мир — основну дорогу розвитку для нашого глобалізованого світу», — сказав Святіший Отець, наголошуючи на необхідності розширювати дипломатичні зусилля на користь діалогу та зустрічі, бо «проблема когось сьогодні є проблемою всіх, а хто в цьому світі має більше влади, той несе більшу відповідальність за інших».
«Прийшов час запобігти загостренню суперництва та посиленню протистояння блоків. Ми потребуємо лідерів, які на міжнародному рівні сприятимуть порозумінню та діалогові між народами, породжуватимуть новий „дух Гельсінкі“, бажання зміцнювати багатосторонність, будувати стабільніший і мирний світ, думаючи про нові покоління. І щоб досягати цього, потрібні розуміння, терпеливість і діалог з усіма», — наголосив Папа, й у цьому контексті також висловив своє цінування рішенню Казахстану відмовитися від ядерної зброї та за енергетичну політику спрямовану на декарбонізацію та чисті джерела енергії.
Церква — надійний партнер
Підсумовуючи, Святіший Отець запевнив у підтримці Святого Престолу на цій дорозі, нагадавши про те, що цей візит відбувається незадовго до сповнення 30-ї річниці встановлення дипломатичних стосунків. «Запевняю, що католики, присутні в центральній Азії від найдавніших часів, прагнуть і надалі свідчити дух відкритості та шанобливого діалогу, що є характерною рисою цієї землі», — сказав він.
Із концертного залу Папа Франциск від’їхав до Апостольської нунціатури, яка буде його резиденцією під час триденного перебування в Казахстані. В програмі другого дня — участь у Конгресі релігійних лідерів, двосторонні приватні зустрічі з релігійними лідерами та Свята Меса в Експо-центрі.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
