СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиXXXVII Апостольська подорож Папи Франциска до Канади. День шостий
Папа Франциск завершив другий етап свого візиту в Канаду, зустрівшись в резиденції Архиєпископа Квебека з єзуїтами та з делегацією місцевих індіанців.
П’ятниця, 29 липня 2022 року — це заключний день перебування Папи Франциска в Канаді. Він розпочався Святою Месою в каплиці резиденції Квебекського Архиєпископа, що стала для нього домом на цьому етапі його 37-ї Апостольської подорожі. В архиєпископському палаці також відбулася приватна зустріч з канадськими єзуїтами, після чого Святіший Отець прийняв делегацію індіанців Квебека, до яких звернувся з коротким словом. Про це інформує українська редакція «VaticanNews».
«Почуваюся членом вашої родини…»
«Я приїхав до Канади як друг, щоби зустрітися з вами, щоби побачити, почути, навчитися та цінувати те, як живуть індіанські народи цієї країни. Я не приїхав як турист. Я прибув як брат, щоб особисто відкрити добрі та лихі плоди, породжені членами місцевої католицької громади протягом років. Я прибув у покутному дусі, щоби висловити біль, який носимо в серці як Церква через зло, яке немало католиків завдали вам, підтримуючи несправедливу політику утисків щодо вас. Я прибув як паломник, з моїми обмеженими фізичними можливостями, щоб зробити чергові кроки вперед з вами і для вас: щоб і далі тривали пошуки істини, щоб чинився поступ у розвитку стежок зцілення та примирення», — сказав Папа, додавши, що повертається додому «дуже збагаченим», бо несе в своєму серці «незрівнянний скарб», який складається із облич, усмішок і слів, які закарбувалися всередині.
«Наважуся сказати, якщо дозволите, що тепер у певному значенні почуваюся частиною вашої родини, і це для мене честь. Спогад про свято святої Анни, пережите з різними поколіннями і численними індіанськими сім’ями, залишатиметься незатертим у моєму серці», — додав Святіший Отець, вказуючи на цінність відчуття сім’ї та спільноти в цьому індивідуалістичному світі.
Три жінки, які вміють берегти те, що вартісне
Папа зазначив, що бажає ввірити пережите протягом цих днів, як також подальший шлях, турботливому піклуванню тих, «хто вміє берегти те, що в житті є вартісним», вказуючи на трьох особливих жінок. Насамперед, це свята Анна, яку він мав нагоду вшанувати «разом з Божим людом, який признає та шанує бабусь». Це також Пресвята Богородиця, адже, за словами Святішого Отця, жодне інше створіння не заслуговує бути названим паломницею більше від Неї, бо «Вона завжди, також і сьогодні, перебуває в дорозі між небом і землею, аби опікуватися нами від імені Бога та щоби вести нас за руку до Свого Сина». «Врешті, моя молитва і думка протягом цих днів часто линули до третьої жінки, смиренна присутність якої нас супроводила, і мощі якої зберігаються недалеко звідси», — сказав Папа, вказуючи на святу Катері Текаквіту, першу представницю корінних народів Північної Америки, що була проголошена святою.
«Ці жінки можуть допомогти поєднувати, знову ткати примирення, що гарантуватиме права найуразливішим і вмітиме дивитися на історію без почуття кривди і без забудькуватості», — сказав Святіший Отець, зауваживши, що дві з них — Пречиста Діва та свята Катері — сміливо відповіли «так» на Божий задум щодо їхнього життя. Вони мали можливість відповідати зле всім, хто опирався цьому задумові, або піддатися патріархальним нормам свого часу, відмовившись від боротьби за мрії, які Бог викарбував у їхніх душах. «Вони обрали не цю можливість, а з лагідністю та твердістю, пророчими словами та рішучими жестами, відкрили шлях і здійснили те, до чого були покликані», — мовив Папа, побажавши, щоб вони благословили і наш спільний шлях.
Завершення другого етапу подорожі
Зустріч з індіанцями була останньою в програмі цього етапу подорожі. По її завершенню Святіший Отець попрощався з персоналом архиєпископської резиденції та від’їхав до аеропорту. Наступним коротким етапом стане зупинка в Ікалуїті, столиці канадської території Нунавут, що є самоврядною територією інуїтів, які становлять 85 % населення цього регіону. В місцевій початковій школі Папа зустрінеться із колишніми учнями шкіл-інтернатів. Ця подія матиме приватний характер, а по її завершенні на площі перед школою відбудеться зустріч з молоддю та похилими віком, після якої Святіший Отець відлетить до Риму.
Папа попрощався з Канадою, залишивши кілька порад для молоді
Після 3-годинного перельоту з Квебека, Папа Франциск у п’ятницю, 29 липня 2022 року, прибув до Ікалуїта, столиці канадської території Нунавут, що є національною автономією інуїтів.
З летовища Святіший Отець прибув до однієї з місцевих початкових шкіл, де мав зворушливу зустріч з колишніми учнями шкіл-інтернатів, створених урядом наприкінці ХІХ століття, які проводили політику асиміляції дітей корінних народів. Провадити ці школи уряд доручив релігійним організаціям, між якими були й католицькі інституції. Метою Апостольської подорожі Папи Франциска до Канади було підтримати процес зцілення та примирення з корінними народами, який започаткувала місцева Церква.
Лихо розбитих сімей
На майданчику перед школою відбулася зустріч з молоддю та похилими віком. Вона розпочалася виконанням традиційних місцевих танців і співу, після чого Святіший Отець виголосив промову, на початку якої подякував учасникам попередньої зустрічі за мужність, яку вони виявили, поділившись свідченнями про пережиті страждання, і попросив вибачення за «зло, яке сподіяли немало католиків, зробивши свій внесок в політику асиміляції».
Згадавши про розповідь одного старця, що описував атмосферу, яка панувала в індіанських сім’ях перед впровадженням системи шкіл-інтернатів, порівнюючи її до весни, коли дідусі й бабусі, батьки та діти були разом, немов щасливі пташенята навколо мами, яка перетворилася в зиму, коли дітей було забрано, Папа нагадав, що багато сімей були позбавлені того, про що говорить Божа заповідь, обіцяючи довголіття за пошану до батьків. «Як же багато лиха в розбитті зв’язків між батьками й дітьми, в пораненні найдорожчих почуттів, у шкоді та згіршенню, сподіяному найменшим!» — наголосив він.
Не піддаватись темряві
«Дорогі друзі, ми зібралися тут з бажанням разом пройти дорогою зцілення та примирення, яка, з допомогою Творця, допоможе нам пролити світло на те, що трапилося, та переступити через це темне минуле», — сказав Святіший Отець, звернувши увагу на палаючий кидлик, який був запалений також під час зустрічі, що відбувалася в березні у Ватикані. Цей давній світильник не лише давав світло під час тривалих зимових ночей, але також зігрівав. «Також і сьогодні він залишається прекрасним символом життя, життя світлого, що не піддається темряві ночі. Такими є й ви, постійне свідчення життя, що не згасає, світла, яке сяє, яке нікому не вдалося заглушити», — додав він.
В єдності з природою
Папа розповів, що після зустрічі з ними у Ватикані, він старався уявити собі ці землі, які тепер у нього перед очима, в яких інуїти живуть з давніх-давен, але для інших вони негостинні. «Ви навчилися любити їх, шанувати, берегти та цінувати, передаючи з покоління в покоління фундаментальні цінності, такі як пошана до похилих віком, справжній сенс братерства, піклування про довкілля», — сказав Наступник святого Петра, додаючи, що молодь має особливе покликання піклуватися про створіння, підтримувана прикладом старших, піклуватися про землю, про людей і про історію.
Прямувати вгору
В цьому контексті Папа закликав молодих інуїтів, які є «майбутнім цієї землі та теперішністю її історії», не боятися прислухатися до порад найстарших, «пригортати історію, щоби писати нові сторінки». З огляду на це він запропонував «три поради» як «похилий віком брат». Першою з них є «прямувати вгору». «Друже, — сказав Святіший Отець, — ти не призначений для того, щоби нидіти, щоби проводити дні в рівновазі між обов’язками та приємностями, але щоб підноситися вгору, до найістинніших і найпрекрасніших прагнень, які носиш у серці, до Бога, Якого любити, і до ближнього, якому служити. Не думай, що великі мрії життя є недосяжним небом».
Наступник святого Петра зауважив, що на цій дорозі можна зустріти людей, які пробуватимуть «анулювати мрії», переконуватимуть, що вистачить вдовольнятися малим. То чому викладатися на всі сто відсотків, аби робити те, в що інші не вірять? Як злетіти вгору в цьому світі, який, здається, сходить дедалі глибше вниз? «Хочу сказати тобі: ти є відповіддю. Ти, брате, ти, сестро. Не тільки через те, що якщо складеш руки, то вже програєш на старті, але й тому, що майбутнє в твоїх руках», — сказав Папа.
Виходити до світла
Другою порадою, яку Святіший Отець залишив молодим інуїтам, є виходити до світла. Він знову згадав про кидлик, заохочуючи скеровувати думку до нього в хвилини смутку та зневір’я, бо він нагадує, що ми існуємо для того, щоб кожного дня прямувати до світла, а також нести в світ світло своїх очей. «Але, щоб виходити до світла, щодня потрібно боротися з темрявою. Так, існує щоденна сутичка між світлом і темрявою, що відбувається не десь там збоку, але всередині кожного з нас», — наголосив Наступник святого Петра, застерігаючи також перед небезпекою піти за ілюзорним світлом, за штучними феєрверками, які залишають внутрішню порожнечу. Справжнє світло «залишає у серці мир, навіть якщо спочатку вимагає вийти з певних зручностей, опанувати певні інстинкти».
Будувати команду
Врешті, третьою порадою Папи для молоді є «будувати команду», бо великі речі «молодь робить разом, не самотньо». Він порівняв молодь із зірками, які «тут особливо сяють», зауваживши, що їхня краса підкреслюється сузір’ями, які «дають світло та орієнтири ночам світу». «Потрібно дозволити молоді творити групу, перебувати в русі: вони не можуть проводити цілі дні ізольовані, ставши заручниками телефона!» — наголосив Святіший Отець, додавши, що великі льодовики цих земель спонукають згадати про національний спорт Канади, яким є хокей, спорт, який «поєднує дисципліну та креативність, тактику й фізичну підготовку», але характерною рисою завжди залишається «командний дух». «Творити команду означає вірити, що для досягнення великих цілей не можна прямувати вперед наодинці, потрібно рухатися разом, бути терпеливими у плетенні тісних мереж пасів. Це означає залишати простір для інших, швидко виходити, коли настає власна черга й вболівати за товаришів», — додав Папа.
Відліт до Риму
По завершенні зустрічі Єпископ Риму від’їхав до аеропорту, де відбулася церемонія прощання за участі Генерал-губернаторки Канали Мері Саймон і представників місцевої влади. Приблизно о 20:15 місцевого часу (3:15 — київського) літак з Папою на борту піднявся в небо в напрямку Риму. Завершилося покаянне паломництво в Канаду.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
