СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиXLVI Апостольська подорож Папи Франциска у Люксембург та Бельгію. День третій
Другий день перебування Папи в Бельгії був насиченим. Першим пунктом його офіційного розкладу була зустріч з духовенством і душпастирськими працівниками в базиліці Пресвятого Серця в Кьокельберзі, але ще до її початку він мав дві незаплановані зустрічі: першу — з кількома чиновниками ЄС, а другу — з групою безхатченків у церкві Святого Джілеса.
Потім, у другій половині дня, він провів публічний діалог зі студентами Лювенського католицького університету, приватно зустрівся з бельгійською єзуїтською спільнотою, а ввечері несподівано відвідав 6 000 молодих людей, які зібралися в Брюссельському Експо, щоб підготуватися до папської меси наступного ранку.
Два моменти особливо запам’яталися з цього досить метушливого дня.
Один з них стався під час візиту до Лювена, коли Папі зачитали лист, написаний студентами, молодшими науковими співробітниками та професорами. Вдумливий, добре написаний документ, він черпає натхнення в знаковій енцикліці Папи Франциска «Laudato Si’», пропонуючи роздуми на теми від ролі жінок у Церкві до цінності нехристиянських релігійних практик.
Іншим моментом, який мене вразив, була зупинка Папи в красивій неоготичній церкві Святого Джайлза, яка щоранку годує сніданком кількох бездомних людей. Папа подарував парафії статую святого Лаврентія, диякона і мученика, який, за його словами, коли його попросили показати церковні скарби, вирішив подарувати їх найбіднішим членам християнської громади.
Папа в Брюсселі: зустріч з представниками інституцій і сніданок з убогими
Субота, 28 вересня 2024 року, — це третій день 46-ї Апостольської подорожі Папи Франциска, який 26 вересня відвідав Люксембург, після чого прибув у Бельгію. День розпочався приватною Святою Месою в каплиці Апостольської нунціатури, яка стала його резиденцією на час перебування в цій країні. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Перед тим, як залишити Нунціатуру, Папа Франциск коротко привітався з представниками деяких міжнародних інституцій, зокрема, з Віце-президентом Європейської Комісії Марґарітісом Схінасом, Віце-президенткою Європейської Комісії з питань демократії та демографії Дубравкою Шуїцою, Представником Всесвітньої організації охорони здоров’я в Європейському Союзі Оксаною Доменті та Регіональним Директором ВООЗ в Європі Гансом Клюґе.
У дорозі до базиліки Пресвятого Серця, Святіший Отець зупинився на парафії Сен-Жіль, де спожив сніданок з групою убогих і біженців, які щодня отримують тут допомогу. Це або місцеві вбогі, або ж мігранти з Африки та зі Східної Європи.
Папа: Бог ніколи не відбирає свою любов, Він оправдує нас своїм милосердям
«На цьому перехресті, яким є Бельгія, ви є Церквою, що „яка перебуває в русі“», — із такої характеристики Папа Франциск розпочав своє слово до церковної громади Бельгії. Зустріч з єпископами, священиками, дияконами богопосвяченими особами, семінаристами та душпастирськими співробітниками, яка відбулася вранці, 28 вересня 2024 року в базиліці Пресвятого Серця в периферійному кварталі Брюсселя Кукельберґ, стала першою велелюдною подією в програмі третього дня його 46-ї Апостольської подорожі. Вислухавши вітальне слово очільника бельгійського єпископату та свідчення священника, душпастирської працівниці, богослова, представниці центру допомоги жертвам насильства, черниці та в’язничного капелана, Святіший Отець поділився деякими думками навколо трьох слів — євангелізація, радість і милосердя.
Повернутися до суттєвого
Отож, першою дорогою є євангелізація. Як зауважив Наступник святого Петра, зміни наших часів і криза віри спонукали «повертатися до суттєвого», тобто до Євангелія, щоб «усім наново звіщалася добра новина, яку Ісус приніс у світ». За його словами, кожна криза — це час, щоб поставити собі запитання та змінитися. «Коли ми відчуваємо спустошеність, ми завжди повинні запитувати себе, яке послання Господь хоче нам передати. І що нам показує криза? Що ми від християнства, яке влаштувалося в гостинному соціальному середовищі, перейшли до християнства „меншості“, а точніше, до християнства свідчення. А це вимагає сміливості церковного навернення, щоб розпочати ті душпастирські перетворення, які стосуються також звичаїв, моделей і мови віри, щоб вони справді служили євангелізації», — сказав Папа.
Коментуючи почуті свідчення, Святіший Отець підкреслив, що такої мужності потребують священники, щоб «не обмежуватися лише збереженням і управлінням спадщиною минулого», а бути пастирями, що готові розпізнавати питання, які ставить Євангеліє, прямуючи поряд з Божим людом. А коли ми несемо Євангеліє, то «Господь відкриває наші серця на зустріч з тим, хто відрізняється від нас». «Це гарно, ба більше, необхідно, щоб серед молоді були різні мрії та форми духовності», — сказав Папа, підкреслюючи, що ніхто не повинен бути «фотокопією іншого», адже «єдність у Церкві — це не одноманітність, а пошук гармонії в розмаїтті».
Автентична радість приваблює тих, хто далекий
Переходячи до другого аспекту, яким є радість, Наступник святого Петра відразу уточнив, що не йдеться про скороминущі радощі, пов’язані зі споживацькими розвагами, але про радість, «яка супроводжує та підтримує життя також і в найтемніші та найболючіші моменти», і вона є «даром з висоти, від Бога». «Це радість серця, яку пробуджує Євангеліє: усвідомлення того, що на цій дорозі ми не самотні і що навіть у ситуаціях убогості, гріха, поневірянь Бог перебуває поруч, піклується про нас і не дозволить, щоб останнє слово було за смертю», — сказав він, навівши пораду духовного розпізнання, яку залишив Йозеф Ратцінґер ще перед тим, як стати Папою: «Там, де бракує радості, де вмирає почуття гумору, там навіть немає Святого Духа […] і навпаки: радість є ознакою благодаті». Тож Святіший Отець побажав, щоб у проповідуванні, богослужіннях і апостольському служінні проглядалася радість серця, «бо це викликає запитання та приваблює також і тих, хто перебуває далеко».
Бог ніколи не забирає свою любов назад
«Євангеліє, яке ми приймаємо і ділимося ним, отримуємо і даруємо, веде нас до радості, бо відкриває нам, що Бог є Отцем милосердя, Який зворушується нами, Який піднімає нас після наших падінь, Який ніколи не відкликає свою любов до нас», — сказав Папа, переходячи до третього шляху, яким є милосердя. За його словами, перед обличчям зла це іноді може здаватися нам «несправедливим», бо земна справедливість каже: хто помилився, той заплатить. Але «Божа справедливість вища: хто помилився, той покликаний виправити свої помилки, але щоб зцілитися в своєму серці, він потребує милосердної любові Бога». «Бог усправедливлює нас своїм милосердям, тобто робить нас праведними, бо дарує нам нове серце», — сказав Святіший Отець, дякуючи тим, хто працює з постраждалими від зловживань, допомагаючи їм трансформувати їхній біль, і тим, хто працює з в’язнями, наслідуючи Ісуса, Який не тримався здалеку від наших ран.
«Таким чином, правильно йти всіма шляхами земного правосуддя, як також людськими, психологічними і каральними стежками, але покарання повинно бути ліками, воно повинно вести до зцілення. Людині треба допомогти знову встати на ноги і знайти свій шлях у житті та в суспільстві. Лише в одному випадку дозволено дивитися на іншого згори: щоб допомогти підвестися. Пам’ятаймо: всі ми можемо помилятися, але ніхто не є помилковим, ніхто не є втраченим назавжди. Милосердя, завжди, завжди милосердя», — наголосив Папа.
Папа до студентів: шукати істину разом, істина робить нас вільними
У межах своєї Апостольської подорожі в Бельгію Папа Франциск взяв участь у відзначеннях 600-річчя заснування Лювенського католицького університету, який є найстарішим католицьким університетом у світі. У 1968 році франкомовна секція цього університету була змушена залишити Лювен, що у фламандській частині країни і була переміщена до містечка Отіньї-Лювен-ла-Нев у валлонському регіоні, спеціально побудованого для навчального закладу, який функціонує окремо. Обидві наукові установи святкують 600-річчя, що стало однією з причин для візиту Святішого Отця. Зустрівшись напередодні в Левенькому осідку з викладачами, в суботу, 28 вересня 2024 року, Папа Франциск завітав до Лювен-ла-Нев, щоб зустрітися зі студентами.
Після привітальних слів пані ректорки, Святішому Отцеві представили адресований йому лист, який стосується важливих роздумів на теми, що містяться в енцикліці «Laudato si’». Зачитаний та вручений лист є плодом колективних зусиль професорів, молодих дослідників та студентів, які зустрічалися, щоб дослідити п’ять тем, які стосуються філософського та богословського коріння кліматичної кризи, питання нерівності, місця жінок та солідарності перед обличчям надзвичайної кліматичної ситуації тощо. Відтак до присутніх промовив Наступник святого Петра, вказуючи на важливі аспекти, які стосуються зв’язку між християнством та екологією.
Бути вдячними і культивувати красу світу для блага всіх
На початку Святіший Отець торкнувся теми майбутнього і тривоги. «Ми бачимо, наскільки жорстоким і нахабним є зло, яке нищить довкілля й народи. Здається, воно не має гальм. Найжорстокішим його проявом є війна», — сказав він, додаючи, що ними є також корупція та сучасні форми рабства. За його словами, іноді це зло забруднює саму релігію, яка внаслідок цього стає інструментом домінування, що є богохульством. Однак зло «не має останнього слова», що не применшує, а навпаки, «збільшує наші зусилля».
Відтак Папа вказав на три наставлення, що стосуються звʼязку між вірою та піклуванням про спільний дім: вдячність, місія, вірність. «Перше наставлення — вдячність, бо цей дім нам дано: ми не господарі, ми гості й паломники на землі», — зауважив він. Своєю чергою, місія стосується того, щоб плекати красу світу й культивувати її для блага всіх, особливо для нащадків, в чому й полягає т. зв. «екологічна програма» Церкви. «Але жоден план розвитку не матиме успіху, — вів далі Святіший Отець, — якщо в нас і в наших суспільствах залишатимуться зарозумілість, насильство і суперництво. Ми повинні звернутися до джерела проблеми, яким є людське серце. З людського серця походить також драматична нагальність екологічного питання: із зарозумілої байдужості сильних світу цього, які на перше місце завжди ставлять економічні інтереси».
Цілісний розвиток включає справедливе життя для всіх
Папа закликав студентів розглядати культуру як культивування світу, а не лише ідей. У цьому полягає виклик цілісного розвитку, який вимагає третього наставлення: вірності Богові та людині. «Цей розвиток насправді стосується всіх людей у всіх аспектах їхнього життя: фізичному, моральному, культурному, соціально-політичному; і він протистоїть будь-яким формам гноблення й відкидання. Церква засуджує ці зловживання, беручи на себе зобов’язання, перш за все, навернення кожного з її членів, нас самих, до справедливості та правди. У цьому сенсі цілісний розвиток апелює до нашої святості: це покликання до справедливого і щасливого життя для всіх», — сказав Святіший Отець.
За словами Папи, необхідно зробити вибір між маніпулюванням природою та її культивуванням, що стосується не тільки маніпулювання людською природою у сфері євгеніки та штучного інтелекту, але й внутрішнього світу людини. Зокрема, це стосується аспекту насильства, несправедливості та ідеологічних упереджень щодо жінок. «Ось чому ми повинні наново відкрити відправну точку: ким є жінка і ким є Церква. Церква — це Божий люд, а не транснаціональна компанія. Жінка в Божому люді — це донька, сестра, мати. Так само як я є сином, братом, батьком. Це стосунки, які виражають наше буття на образ Божий, чоловіка і жінки, разом, а не окремо!» — наголосив Наступник апостола Петра.
Навчання на службі пошуку істини
Відтак Папа поділився кількома думками про навчання. За його словами, існує не тільки метод, як у будь-якому навчанні, а й стиль, особистий чи спільний. Говорячи про мотиви навчання, він вказав також на отримання роботи, однак «ми не живемо, щоб працювати, а працюваюмо, щоб жити». Відтак вчитися варто для того, щоб мати можливість навчати інших та служити їм, «насамперед через служіння компетентності та авторитету».
«Навчання має сенс, коли воно шукає істину. А шукаючи її, ми розуміємо, що створені для того, щоб її знайти. Істина дає себе знайти: вона запрошує, вона доступна, вона щедра. Якщо ми перестаємо шукати істину разом, навчання стає інструментом влади, контролю над іншими. […] Натомість істина робить нас вільними (пор. Ів. 8,32). Дорогі студенти, хочете свободи? Будьте шукачами і свідками істини! Намагайтеся бути вірогідними й послідовними у найпростіших щоденних рішеннях», — сказав на завершення Святіший Отець.
Папа віддав шану мужності короля, який не підписав закон про аборти
Під час свого візиту в Бельгію Папа Франциск не міг не вшанувати короля Бодуена, ревного католицького правителя, який правив від 1951 року до своєї смерті в 1993 році, відомого тим, що в 1992 році на тридцять шість годин відрікся від престолу, щоб не підписати закон про легалізацію абортів. У суботу, 28 серпня 2024 року, після зустрічі в базиліці Пресвятого Серця з єпископами, священиками, богопосвяченими особами, Святіший Отець прибув до королівської крипти, розташованої під церквою Лакенської Богородиці, де розташовані гробниці багатьох членів Королівського Дому Бельгії.
Папу зустріли король Філіп та королева Матильда. В їхньому супроводі він зупинився на мовчазну молитву перед гробницею. Після цього, як повідомляє ватиканська пресслужба, перед королем і присутніми Папа «високо оцінив мужність» Бодуена, коли той вирішив «залишити свій пост короля, щоб не підписувати людиновбивчий закон». «Папа закликав бельгійців дивитися на нього в цей час, коли приймаються злочинні закони», — йдеться в повідомленні. Маються на увазі закони про аборти та евтаназію — практики, які вже багато років є легальними в Бельгії. Папа також побажав, щоб «його справа беатифікації просувалася вперед».
Це була лише одна з багатьох подій поза офіційною програмою, що відбулися в суботу. Повернувшись в Нунціатуру, Папа привітався з двома сім’ями біженців, однією християнською з Сирії та однією мусульманською з Джибуті, яких прийняла Спільнота святого Егідія і які прибули в Бельгію завдяки діяльності так званих «гуманітарних коридорів».
По завершенні зустрічі з приблизно сотнею єзуїтів з Бельгії та сусідніх країн, яка відбулася в нунціатурі після відвідин Лювенського католицького університету, Папа захотів відвідати виставковий центр біля стадіону імені Короля Бодуена в Брюсселі, на якому наступного дня відслужить Святу Месу, щоб особисто привітатися з приблизно 6000 юнаків і дівчат, які зібралися там на чування «Hope Happening» («Здійснення надії»). Своєрідний міні СДМ був організований як приготування до недільного богослужіння під проводом Наступника святого Петра.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
