СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиXLV Апостольська подорож Папи Франциска у Сінгапур. День одинадцятий
Другий день перебування Папи Франциска у Сінгапурі та одинадцятий день Апостольської подорожі в Азію та Океанію, 12 вересня 2024 року, був позначений зверненням Святішого Отця до представників влади і громадянського суспільства у Сінгапурському національному університеті та Святою Месою на Національному стадіоні Сінгапуру. Як це було — далі у нашому матеріалі.
Папа: сприяти інклюзивному розвитку, сталому та врівноваженому
«Тих, хто приїжджає сюди вперше, не може не вразити ліс ультрасучасних хмарочосів, що немов піднімаються з моря. Вони є яскравим свідченням людської винахідливості, динамізму сінгапурського суспільства та гостроти підприємницького духу, які знайшли тут родючий ґрунт для самовираження», — із цього зауваження Папа Франциск розпочав своє слово, промовляючи до представників влади і громадянського суспільства Сінгапуру. Про це пише українська редакція «VaticanNews».
Вранці, 12 вересня 2024 року, Святіший Отець прибув до Парламентського дому, де відбулася офіційна церемонія привітання та візит ввічливості до Глави Держави. Під час церемонії привітання відбулося представлення спеціально виведеного сорту орхідеї, що був названий на честь Папи Франциска. Після інституційних зустрічей Глава Католицької Церкви прибув до культурного центру Сінгапурського національного університету, де й виголосив свою першу промову в цій країні, зосередивши свої думки на історії Сінгапуру, яка, за його словами, є історією зростання та стійкості.
Ступаючи шляхом справедливого розвитку
Святіший Отець відзначив важливість того, що Сінгапур «не лише процвітав економічно», але старався будувати суспільство, в якому «беруться до уваги соціальна справедливість і спільне благо». Побажавши, щоб ці зусилля тривали і надалі, він звернув увагу на загрозу, яку несе «певний прагматизм і певне вивищення заслуг», що може, також і мимоволі, «легітимізувати виключення тих, хто перебуває на узбіччі благ прогресу». «Щодо цього я визнаю і схвалюю різні політики та ініціативи, спрямовані на підтримку тих, хто опинився на узбіччі, і сподіваюся, що особливу увагу буде приділено бідним, літнім людям, чия праця заклала основи того Сінгапуру, який ми знаємо сьогодні, а також захистові гідності трудових мігрантів, які роблять великий внесок у розбудову суспільства, і яким має бути гарантована справедлива зарплата», — сказав Папа. Він також зауважив, що «вишукані технології цифрової ери та швидкий розвиток у застосуванні штучного інтелекту» не повинні призвести до забуття про те, що важливо «розвивати реальні і конкретні людські стосунки».
Надійний фундамент взаємопошани
Далі Наступник святого Петра звернув увагу на те, що Сінгапур — це «мозаїка етносів, культур і релігій, які співіснують у гармонії». За його словами, досягненню цього сприяла «неупередженість органів влади, які прагнуть до конструктивного діалогу з усіма, даючи можливість кожному зробити свій унікальний внесок у загальне благо». «Взаємна пошана, співпраця, діалог і свобода сповідувати свої переконання в дотриманні загального права є визначальними умовами успіху і стабільності Сінгапуру, передумовами для розвитку, який є не конфліктним і хаотичним, а збалансованим і сталим», — сказав він, відзначивши також внесок Католицької Церкви, зокрема, в таких ділянках як охорона здоров’я та освіта. Крім того, черпаючи натхнення з Євангелія, католицька громада перебуває на передовій служіння милосердя. «Цей мій візит відбувається через сорок три роки після встановлення дипломатичних стосунків між Святим Престолом та Сінгапуром. Його метою є утвердити католиків у вірі та заохотити їх і надалі з радістю та відданістю співпрацювати з усіма людьми доброї волі задля побудови здорового та згуртованого громадянського суспільства, задля спільного блага та задля виразного свідчення власної віри», — додав Папа.
Разом долаючи виклики сьогодення
За словами Святішого Отця, Сінгапур може відіграти особливу роль у міжнародному порядку, «якому загрожують кровоточиві конфлікти та війни». Він похвалив внесок країни у підтримку багатосторонності й заохотив і далі трудитися на користь єдності та братерства людського роду. В цьому контексті Папа нагадав про важливість підтримки сім’ї, «першого місця, в якому кожен з нас вчиться будувати стосунки з іншими, приймати любов і любити». Він також згадав про виклики, які кидає екологічна криза, вказуючи на роль, яку в сфері інновацій у піклуванні про спільний дім може відіграти ця країна. «Сінгапур є яскравим прикладом того, чого може досягти людство, працюючи разом у гармонії, з почуттям відповідальності, в дусі інклюзивності та братерства. […] Я заохочую вас і надалі рухатися цим шляхом, уповаючи на Божу обітницю та Його батьківську любов до всіх», — побажав Папа.
Папа: якщо щось добре існує, то тільки тому, що любов взяла гору
«Знання надимає людину, а любов наставляє» (1 Кор.8, 1). Цими словами святого Павла, які апостол адресує братам і сестрам християнської спільноти Коринту, що була багатою на різноманітні харизми, Папа Франциск розпочав свою проповідь під час Святої Меси на Національному стадіоні Сінгапуру, яку відслужив в четвер, 12 вересня 2024 року, в рамках 45-ї Апостольської подорожі до країн Азії та Океанії.
У світлі цього послання Святіший Отець закликав дякувати Господеві за Церкву в Сінгапурі, «яка також багата на дари, жива, зростаюча і перебуває в конструктивному діалозі з різними іншими конфесіями та релігіями», що співіснують на цій землі.
Читати історії на фасадах споруд
Коментуючи слова святого Павла, Папа звернув увагу на красу цього міста, його великі й сміливі архітектурні споруди, які роблять його таким відомим і захоплюючим, починаючи з вражаючого комплексу Національного стадіону. Святіший Отець пригадав, що «навіть біля витоків цих грандіозних споруд, як і будь-якого іншого витвору, який залишає позитивний слід у цьому світі, стоять, не гроші, не техніка, не інженерія, як багато хто думає, а любов: саме „любов, яка будує“».
Єпископ Риму підкреслив, що «якщо щось добре існує і залишається в цьому світі, то тільки тому, що в нескінченних і різноманітних обставинах любов взяла гору над ненавистю, солідарність над байдужістю, щедрість над егоїзмом», додавши, що без цих цінностей «нічого не було б досягнуто». Папа зазначив що те, що ми бачимо, є знаком того, що «за кожною з робіт, що стоять перед нами, криється стільки історій любові: про чоловіків і жінок, об’єднаних у спільноту, про громадян, відданих своїй країні, про матерів і батьків, які піклуються про свої сім’ї, про професіоналів і робітників усіх видів і ступенів, які чесно виконують свої різноманітні ролі і завдання». Він заохотив навчитися читати ці історії, «написані на фасадах наших будинків і на стежках наших вулиць, й передавати пам’ять про них», усвідомлюючи, «що ніщо тривале не народжується і не зростає без любові».
В основі здатності любити є Бог
Наступник святого Петра звернув увагу на те, що «іноді велич і грандіозність наших проектів може змусити нас забути про це, вводячи в оману, що ми можемо самі бути авторами себе, свого багатства, свого добробуту, свого щастя, але життя, врешті-решт, повертає нас до однієї реальності: без любові ми — ніщо».
«Віра ж ще більше підтверджує і просвітлює цю впевненість, бо каже нам, що в основі нашої здатності любити і бути любленими лежить сам Бог», і «саме в Ньому все, чим ми є і ким можемо стати, має своє походження і завершення», — зазначив Папа.
Пригадуючи слова святого Івана Павла ІІ, з нагоди його візиту в Сінгапур у 1986 р, Папа Франциск зазначив, що, «окрім подиву, який ми відчуваємо перед рукотворними творіннями», «є ще більше диво, яке ми повинні сприймати з ще більшим захопленням і повагою: це брати і сестри, яких ми зустрічаємо щодня на нашому шляху, без уподобань і відмінностей, як сінгапурське суспільство і Церква, етнічно такі різноманітні, але такі єдині і солідарні!»
Слухати й відповідати на запрошення до любові
«Найпрекраснішою будівлею, найціннішим скарбом, найвигіднішою інвестицією в Божих очах є ми: улюблені діти одного Отця (пор. Лк 6,36), покликані, зі свого боку, поширювати любов», — підкреслив він. У цьому контексті Папа звернув увагу «на постаті святих: чоловіків і жінок, захоплених Богом милосердя настільки, що стали його відображенням, відлунням, живим образом».
Насамперед — це Богородиця. «В ній ми бачимо любов Отця, яка проявляється в один з найпрекрасніших і найповніших способів: ніжність матері, яка все розуміє і прощає, яка ніколи нас не залишає. Ось чому ми звертаємося до Неї!», — наголосив Святіший Отець.
Друга постать — це святий Франциск Ксаверій, «дорогий цій землі, який багато разів зустрічав тут гостинність під час своїх місіонерських подорожей».
Цитуючи лист цього святого до свого супутника і друга святого Ігнатія, а також звертаючи увагу на приклад Марії, Папа заохотив, щоб слова — «Господи, ось я, що хочеш, щоб я зробила?», — «супроводжували нас не тільки в ці дні, але завжди, як постійне намагання слухати і швидко відповідати на запрошення до любові й справедливості, які продовжують надходити до нас сьогодні з безмежного Божого милосердя», — сказав на завершення Святіший Отець.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
