Вивчення мови через заглиблення в культуру: УКУ долучився до двадцятої італомовної школи в Мантуї

9 серпня 2019

21 липня Український католицький університет та єпархія в Мантуї (Італія) відсвяткували двадцятилітню співпрацю — проведення щорічної літньої школи. Окрім традиційного місяця мовного занурення, учасники долучились до святкової Літургії у парафії Санта Марія дель Ґрадаро. Так, за всю історію існування школи її учасниками стали майже 500 студентів.

Вивчення мови через заглиблення в культуру: УКУ долучився до двадцятої італомовної школи в Мантуї

Історія заснування школи

Історією заснування школи поділився в інтерв’ю для газети La Cittadella отець Джермано Марані — єзуїт, викладач в папському Східному Інституті та Папському Університеті Грегоріана, родом з провінції Мантуї: «Це було в 1990 році, коли о. Борис Ґудзяк, віце-ректор УКУ попросив мене допомогти організувати курс італійської мови для студентів, які повинні були продовжити навчання у Римі. Я поговорив про це з деякими мантованськими священиками: доном Еміліо Джеревіні, парохом м. Сольферіно, доном Бруно Ґірольді, парохом м. Остілья та доном Мауріціо Фалькетті, директором Вищого Інституту Релігійних Наук у м. Мантуя. Їхня відповідь була цілковито схвальною, як і відповідь єпископів Мантуї, що протягом 20 років тут служили: Еджідіо Капорелльо, Роберто Бусті та Макро Буска (теперішній єпископ)».

На заклик участі в італомовній школі відгукнулися багато парохій: Мантуя, Сольферіно, Вольта Мантована, Ґоїто, Черлонґо, Сан Джорджо, Сан Бенедетто По, Остілья, Судзара, Бондено, Ґоверноло, Куртатоне. Відтак за 20 років існування школи її відвідали вже понад 450 учасників, кожен із яких протягом цілого місяця поглиблював знання італійської. Однак на цьому досягненні припиняти проект не планують.

Молитовне відзначення 20-літньої співпраці

За роки існування школи її команда працювала над покращенням своїх результатів. Зокрема, якщо на початку це був захід для мовців із базовим рівнем, то зараз курс наповнений різними предметами: історією, культурою, літературою тощо. Тепер від учасників очікують вищий рівень володіння італійською. Останні також мають відповідальність підготувати презентацію про Україну, її культуру, релігійні особливості; така умова дозволяє широкому колу слухачів-італійців дізнатись більше про гостей.

Протягом школи в одну неділю відбувається спільна Літургія та зустріч усіх учасників. За звичаєм богослужіння проводять у візантійському обряді італійською мовою, щороку — в іншому місці. Цьогорічну Божественну Літургію у парафії Санта Марія дель Ґрадаро очолив владика Григорій Комар, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, у якій співслужили ректор Українського католицького університету о. Богдан Прах, один із співзасновників школи о. Джермано Марані, координатор школи о. Самуеле Біньотті та інші.

До святкування долучилася делегація Українського католицького університету у складі ректора УКУ, отця Богдана Праха, викладачів Галини Курочки, Світлани Гуркіної, Олени Джеджори, Марії Хоми, випускника УКУ, владики Григорія Комара та координатора італомовної школи о. Тараса Окіса. Після Божественної Літургії присутнім зачитали подячний лист митрополита Бориса Ґудзяка, Президента УКУ, в якому той висловив щиру вдячність єпархії Мантуї за співпрацю з Українським католицьким університетом, подяку за унікальну можливість вивчати італійську в мовному середовищі, що допомогло багатьом випускникам УКУ у їхньому подальшому навчанні в Італії. Зокрема, владика згадав важливу роль світлої пам’яті о. Еміліо Джеревіні, священника, який чимало зусиль присвятив організації проєкту.

Ректор о. Богдан Прах висловив організаторам школи вдячність від спільноти УКУ за багаторічну жертовну співпрацю та вручив лист-подяку владиці Марко Буска, єпископу Мантуї, а також пам’ятні подарунки — ікони.

Враження від студентів школи

Враженнями від школи поділилися чимало учасників. Так, студентка УКУ Надія Свінтальська розповіла: «Ця школа стала для мене важливим уроком. Я зрозуміла, наскільки важливо поєднувати вивчення мови із зануренням у культуру і побут її країни. Коли поєднуємо такі дві складові, отримуємо гарний результат. Другий урок — гостинність, щирість і відкритість. Організатори, сім’ї та вчителі стали прикладом справжніх цінностей та світлом для наших сердець. Дякуємо всім, хто зробив школу можливою!»

Уляна Кахнич, також студентка УКУ, згадує: «Я задоволена чудовими викладачами, які намагалися якнайбільше та якнайдоступніше донести нам не лише граматику, але навчити відчувати мову, мислити нею. Неможливо оминути увагою аспект відносин — теплі, дружні, щирі стосунки, збагачені жартами. У свою чергу, сім’я стала місцем, де проводилося найбільше часу, завдяки чому він став безцінним, а отже — це був надзвичайно важливий аспект участі, без якого значно важче було б все пізнавати.

Екскурсії, поїздки, спільні лекції на визначені теми були багатими на невідому для нас інформацію про місцевості, в яких ми перебували. Час, проведений у сестер-кларисок, став одним із найбільш цінних досвідів, адже тоді ми мали нагоду духовно перезавантажитися. Чудовим закінченням став вечір презентацій. Також згадую корисні і цікаві лекції у семінарії про катехези. Звичайно, як і всюди, були невеликі неточності в організаційних моментах, однак вони жодним чином не вплинули на перебіг школи. Можливо, було б добре залишити суботу вихідним, а також зробити групи за рівнем мови».

Під іншим кутом проаналізувала місяць в Італії студентка програми «Філологія» Єва Гулак: «Оскільки я вивчаю мовні науки, для мене не мало б бути складно підібрати правильні слова та багато говорити. Та чомусь гублюся серед емоцій від місяця, прожитого в Італії. Напевно, має пройти ще трохи часу, перш ніж я сповна усвідомлю все, що сталося за цей час, але одне можу сказати точно: я опанувала італійську. Не ідеально, але змогла побороти мовний бар’єр, розширити словниковий запас, поглибити знання граматики. За цей місяць мені відкрився цілком новий світ — світ Італії з усіма її красотами і цікавинками. Як на мене, немає кращого способу пізнати мову і культуру чужої країни, ніж зануритися у неї з головою. Саме це і пропонує італомовна школа всім, хто готовий наполегливо вчитися і старанно працювати».

Студент Львівської духовної семінарії Роман Пауш відгукується про школу: «Мені дуже сподобалось, що є волонтери, які допомагають нам вивчати італійську. Дякуючи сеньйорі Сільвані Люппі, ми мали нагоду відвідати багато цікавих місць, зокрема музеїв, галерей та вілл. Особисто я мешкав у дуже гарній сім’ї сіньйори Патріції та сіньйора Сандро. Вони допомагали з усім — від опанування мови до приготування смачної їжі. Під час щонедільних зустрічей у церкві з нами спілкувались дуже привітні парох дон Крістіан і дон Стефано. Також я мав можливість зустрічатися з іншою групою з Содзари на спільній вечері та екскурсіях. Загалом я дуже радий, що є школа, яка дає можливість вивчити мову та зрозуміти іншу культуру. Велике дякую всім організаторам програми за чудовий місяць».

Колега Романа — студент ЛДС Богдан Савицький — виокремив для себе такі особливості: «Італію я відвідав уперше, тож для мене ця країна завжди була загадковою. Усе, що я знав, — те, що італійська надзвичайно мелодійна; а ще той факт, що італійці люблять макарони. Приїхавши до Італії, я оселився в дуже приязній сім’ї, яка всіляко допомагала у пізнанні культури та вивченні мови. Своїм найбільшим результатом вважаю те, що я перестав боятись розмовляти італійською. Екскурсії, одноденні подорожі в гори, походи в церкви, музеї — усе це дало уявлення про Італію з багатовіковою історією, як відкриту країну для людей. Велике спасибі вчителям, батькам, отцю Тарасу, а також приймаючій родині».

Такі враження має Микола Шевців, студент іншого навчального закладу — Київської семінарії УГКЦ: «Дякую ректору УКУ о. Богдану Праху, о. Тарасу Окісу та іншим організаторам за те, що я зміг узяти участь у ювілейній італійській літній школі. Усі заняття стали дуже корисними, бо ж будучи на лекціях чи слухаючи екскурсовода, ми намагалися вловлювати кожне слово. На початку було важко говорити, підбирати слова, правильно їх відмінювати, але вже згодом вдавалося говорити щоразу краще та менше припускатись помилок. Наразі не можу сказати, що я достатньо володію італійською, бо ж на це потрібно більше часу, але цей місяць дозволив перейти від простих на складні речення, слухати й розуміти настільки, що я сам собі можу дати раду в Італії. Ця програма дала базові навички, які можна самостійно розвивати. Тому рекомендую всім зацікавленим долучатися до літньої школи італійської мови».

Окрім студентської частини залучених, результатами школи тішаться й її дорослі учасники. Так розповідає про місяць в Мантуї брат Ярослав Кузишин з Київської Трьохсвятительської духовної семінарії: «Я почав вивчати італійську минулого вересня. За той час дещо опанував, однак не був спроможний вести розмову чи розуміти італійців. Після школи можу впевнено сказати, що значно підвищив рівень мови. Усе це завдяки викладачам та відповідному середовищі. Дуже важливу роль відіграло проживання в італійських сім’ях, які підказували необхідні слова чи правильний спосіб вираження думок. Окрім того, завдяки старанням координатора-дона Самуеле, ми мали можливість познайомитись та проводити вільний час із молоддю.

Я був приголомшений гостинністю та безкорисливістю мешканців Судзари. Вони прийняли нас, відчинили свої домівки, а ми могли відчути себе, як вдома. Більше того, нам присвятили велику кількість часу та матеріальних ресурсів. Я безмежно вдячний та сподіваюсь, що ми будемо підтримувати контакти в майбутньому.

Урешті, школа італійської мови в дієцезії Мантуї була багата на поїздки в різні міста, екскурсії та відвідини музеїв. Складно перелічити все! Можу лише додати, що вони відіграли важливу роль у знайомстві з культурою та історією Італії. Такий досвід допоможе під час подальших студій у Римі».

Особливі спогади має викладачка УКУ Олена Джеджора: «На початку нового тисячоліття протягом кількох років мені пощастило долучатись до організації літньої школи італійської мови в Мантові, а також особисто брати в ній участь. Щороку це був процес складного відбору, підготовки подорожі, координації, контактів з італійськими партнерами, що вимагало багато енергії та часу обох сторін. Проте ці роки і досвід залишили дуже важливий слід у моєму житті та завжди супроводжуються надзвичайно теплими спогадами про безліч подій, про людей, які стали майже рідними, про уроки, які я особисто засвоїла.

Італомовна літня школа в Мантові — проста і переконлива відповідь на питання, що виникають внаслідок християнської заповіді любити свого ближнього як себе самого: а що таке любов до ближнього і хто ним є? Цей проект допоміг десяткам молодих українців відкрити нові можливості, продовжити вищі студії в Італії, отримати наукові ступені. Багато з них повернулись в Україну і тепер допомагають молодшому поколінню пройти цей самий шлях успіху. Багато викладачів УКУ змогли підняти фаховий рівень, працювали з італійськими колегами, читали італомовні джерела і наукову літературу. Це все було для нашого молодого університету вкрай важливо. Але чому це все здійснилось? Тому що 20 років тому група італійців поставились до незнайомців, з якими у них в принципі не було нічого спільного, як до своїх найближчих і поділилася усім, чим могла. Так розпочався навчальний і культурний проект, духовна пригода, унікальний приклад братерства, що триває досі».

Пані Олена розповідає, що бажання бодай чимось віддячити італійським друзям за їхнє тепло та урок християнської любові, вилилось у рішення зібрати українські кошти і взяти участь у реставрації інтер’єру церкви у Вольта Монтавана. За словами викладачки, тепер один із ангелів храму дивиться на прихожан оновленим ликом з нашою скромною лептою. Така ініціатива підтверджує: саме з «дрібних крапель» складається велике море.

Свої спогади пані Джеджора закінчує такими словами: «Кожен раз, згадуючи школу і моїх італійських друзів, я відчуваю себе трошки кращою людиною, готовою до зустрічі з майбутнім. Тоді хочеться із вдячністю повторювати безсмертні слова знаменитого хору:

«t’ispiri il Signore un concento
che ne infonda al patire virtù!»»

Урочистості святкування 20-ліття співпраці з єпархією Мантуї відбудуться цьогоріч і у Львові. Так, у вересні чекаємо на візит італійської делегації з Мантуї до Українського католицького університету.

Фото організаторів та учасників школи
За матеріалами Антоніни Чундак, Український католицький університет
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ