«Ви перші маєте бути там. Там побачите Бога», — владика Богдан Дзюрах про виставку ікон на ящиках з-під набоїв
«Ми сьогодні прийшли до храму як віруючі люди. Цим показуємо, що Літургія для нас є важливішою за відпочинок і розваги. Ви увійшли сюди з вірою, яку бережете у ваших серцях і серцях ваших дітей як найбільший скарб. Віра не просто підтримує тіло і душу, вона дає нам вічне життя. І людина приходить до храму, щоб осягнути вічне спасіння». Такими словами 18 лютого 2024 року апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах розпочав свою проповідь до української громади Святого Климентія у м. Франкфурті.
Владика Богдан Дзюрах, називаючи причини та мотиви, через які українці опинилися у цьому місці, запевнив присутніх у храмі людей у тому, що Бог приготував для них тут незрівнянно більше, а саме — спасіння. Про це зазначає пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
Побачити віру
Застановляючись над словами із тексту Божественної Літургії: «Ми бачили віру істинну», владика Богдан запитав присутніх про те, а як можна побачити віру. «Віру бачить той, хто має Ісуса у своєму серці. Передвчора було відкриття виставки ікон, написаних на ящиках з-під набоїв. Ці ікони приїхали сюди з України, а ці дошки від ящиків з набоїв приїхали з фронту», — сказав проповідник, закликаючи людей піти на цю виставку і помолитись перед тими іконами. «Ви перші маєте бути там. Там побачите Бога», — запевнив архиєрей.
Історія українського народу на іконах
«Дуже часто українці сьогодні питають: а де є Бог, коли ворог нищить наші міста і села, вбиває наших дітей? На цих ящиках побачите Бога, який є присутній там, де є найважче, де вбивають його дітей. Ворог, який атакує людину, у першу чергу атакує Бога, на образ і подобу якого є сотворена людина. І знову розпинає Бога. Ісус у своєму тілі приймає наші рани», — продовжив свою проповідь єпископ.
За його словами, коли ми споглядаємо ікону Ісуса Христа на тих дошках, ми споглядаємо історію нашого народу. «На тих іконах може бракувати частини дошки, а я бачу людей, яким бракує частин тіла, яку відірвало снарядом. Коли я бачу на тих дошках залишені цвяхи, то перед моїми очима люди, з тіл яких лікарям не вдалося видалити залишки набоїм. Коли я бачу на тих іконах вирвані завіси, то перед моїми очима постають тисячі залишених домівок з відкритими дверима, бо п’ятнадцять мільйонів українців були змушені покинути свої домівки. Їх вирвали з мирного і щасливого життя. У тому вирваному житті, у пошматованому тілі ми розпізнаємо Христа, безневинно засудженого і розп’ятого, але також воскреслого», — мовив апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії.
Перемога настане
Відтак, незважаючи на усі зусилля ворога, владика Богдан запевнив людей у перемозі українського війська над російськими загарбниками. «У цих іконах є не тільки жахливе тло, але є зображені святі божественні лики Ісуса, Богородиці, святих і праведних. І, коли ми дивимось на ці ікони, ми крізь страждання нашого народу маємо бачити і його воскресіння — його відродження і відновлення. Пекло ніколи не буде тріумфувати, бо Христос його переміг і всі пекельні сили. Він переможе пекло в історії нашого народу. Цей час настане».
Перемога над злом у власному серці
Потім єпископ закликав до боротьби над ворогом у собі. «Будь-яка перемога на полі бою починається від перемоги над злом у своєму серці. Якщо ми хочемо, щоб наші воїни перемогли агресора, переможімо ворога, який хоче окупувати територію нашого серця, у собі. Проженіть диявола зі свого життя, бо він його спустошить, він обкраде вас. Бог дає людині свободу, любов, доброту, божественну красу, а диявол це все від нас краде. Моліться за Божу перемогу у житті нашого народу! Але також моліться і працюйте, щоб Божа перемога звершилася у вашому житті. Тоді ви станете переможцями, і про вас можна буде сказати те, що сказав Іван Богослов: „І ось та перемога, яка перемогла світ — віра ваша“».
Після закінчення Літургії владика Богдан мав нагоду поспілкуватися з усіма парафіянами під час святкової трапези.
Нагадаємо, що «Ікони на ящиках з-під набоїв» — це концептуальний мистецький проєкт подружжя художників Софії Атлантової й Олександра Клименка відповідає своїй назві: майстри пишуть картини не на іконописній дошці, а на фрагментах, що колись були ящиками для набоїв до АКМ.
Змінити контекст — значить, проявити новий смисл. Виставка експонувалася у Верховній Раді України, в Сеймі Литовської Республіки і в Європарламенті, в Софії Київській, в Національному музеї Шевченка.
Ікони написані на дошках зі споду ящиків. Шпуги — ніби лицьова сторона коробу — скеровані до стіни. Те, що це опакування від набоїв, не видно. Не (хотіти) бачити — не значить, що цього не існує. Зброя стає задником ікони. Але вона все ще там, най і невидима наразі, вона нікуди не подінеться.