СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВсеукраїнська рада Церков і релігійних організацій та Національна рада з питань телебачення домовилися про спільну системну роботу
Як протидіяти російській пропаганді, як вплив Церков і релігійних організації та довіра до них можуть служити для розвінчення російських міфологем, якою буде співпраця медіарегулятора із ВРЦіРО — про це йшлося на зустрічі представників членів Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій та Національної ради, що відбулася 29 березня.
Проаналізувавши російську риторику на релігійну тематику, Національна рада звернулася до Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій, щоб та як авторитетна міжконфесійна організація висловила свою позицію і публічно засудила вияви російської державної пропаганди. Така заява мала би вплив і на міжнародній арені, адже там також бракує виваженої думки, якій можуть довіряти і віряни, й інші поважні організації. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ за матеріалами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Питання релігійної тематики, свободи віросповідання — дуже чутливі в нашому суспільстві, зауважила Ольга Герасим’юк. «Ми сьогодні всі зранені, перебуваємо у стресі. Підтримка потрібна всім — і духовна зокрема», — сказала вона. Голова Національної ради повідомила, що нині регулятор працює над імплементацією Закону України «Про медіа». Він дає змогу Національній раді більшої мірою реагувати на виклики агресії та дезінформації.
Національна рада доклала чимало зусиль, аби зупинити російську пропаганду на технічному рівні — обмеженням доступу до російських каналів в Україні та Європі. Однак іншою важливою складовою процесу протистояння російській дезінформації є спростування. Воно має бути якісним, переконливим, давати чітке розуміння аудиторії про те, чому і кому довіряти не можна.
Крім того, одним із базових тезисів російської пропаганди є сакралізація російської агресії, яку називають «священною війною». В Україні та на міжнародному рівні є потреба поширювати аргументи, релігійне богословське обґрунтування, демонструвати наукові позиції щодо питання «священної війни» з метою спростування та засудження цієї міфологеми. Наразі, повідомив Дмитро Швидченко, спостерігається послаблення цієї тези. Однак розуміємо, що цей наратив російська пропаганда і далі використовуватиме з певними видозміненими посилами.
Тож медіарегулятор сподівається, що представники Церков і релігійних організацій скажуть своє вагоме авторитетне слово, щоби спростувати російські пропагандивні наративи на релігійну тематику.
Усі релігійні організацій в Україні долучилися до боротьби за нашу спільну Перемогу, зауважив В’ячеслав Горпинчук, єпископ Української Лютеранської Церкви, головуючий у ВРЦіРО. Крім молитви, яка для вірян є найпершою справою, вони організовують гуманітарну підтримку воїнам, біженцям, переселенцям, тим, хто втратив житло. Представники ВРЦіРО говорили про те, що поділяють думку про небезпеку російської пропаганди і чимало роблять, щоби спростувати її наративи серед своєї пастви. Вони висловили готовність співпрацювати на партнерському рівні.
Керівник департаменту зовнішніх зв’язків Української Греко-Католицької Церкви в Україні протоієрей Олекса Петрів повідомив, що вже є напрацьовані фундаментальні наукові підходи до розгляду таких явищ, як «русскій мір», «рашизм» тощо. І ними можна поділитися.
Відтак учасники зустрічі погодилися виробити спільну заяву ВРЦіРО і Національної ради, у якій також будуть наведені напрацьовані представниками Церков і релігійних організацій матеріали задля розвінчування російських пропагандивних ідей у релігійній сфері.
Для системності співпраці Національної ради і ВРЦіРО домовилися підготувати меморандум. У ньому будуть визначені напрями подальшої роботи та питання, якими сторони можуть опікуватися найбільше.
Під час зустрічі представники ВРЦіРО озвучили питання, які їх турбують. Зокрема, те, що новий Закон України «Про медіа» не дає змоги релігійним організаціям бути засновниками медіа. Це — питання суспільної моралі. Також, за словами отців, у медіа зовсім не чути голосу релігійного середовища, думок віруючих людей. І це неспівмірно з тим, яку складову має релігійне середовище у громадянському суспільстві. Якщо ж говорять про релігійні організації, то здебільшого негативно. Мало інтересу до діяльності релігійних організацій, їхніх представників дуже рідко запрошують, щоби вони могли висловитися з різних питань суспільного життя.
Ольга Герасим’юк зауважила, що Національна рада не має права впливати на контент мовників або ж на те, кого вони запрошують в ефір. Однак регулятор працює і з просвітницькою місією — розмовами, рекомендаціями. Вона обіцяла донести думку представників Церков і релігійних організацій до учасників медіаринку.
Максим Онопрієнко зазначив, що майданчиком для зближення релігійного середовища і медіа може стати проєкт «Media Change Ukraine». На цій платформі можна розміщувати цікаві оригінальні програми, проєкти, фільми, які можуть використовувати регіональні й місцеві медіа. Понад 200 мовників залучені до цього проєкту та активно ним користуються. До місцевих і регіональних мовників багато довіри, тому це дуже ефективний проєкт.
Також Національна рада згодом працюватиме над критеріями інформації, яка є недопустимою для поширення в ефірі, що ображає почуття віруючих. Регулятор запрошуватиме представників Церков і релігійних організації для обговорення цього питання.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
