«Вселенський Архиєрей торкнувся своєю рукою до нашої ікони, і цей дотик зігрів і зігріватиме наші серця!» — о. Ігор Посоленик
У межах візиту Папи Франциска 5 грудня у столиці Греції Афінах відбулося велелюдне Євхаристійне богослужіння за участі Святішого Отця, духовенства та великої кількості вірних. Очі багатьох були звернені на ікону, яка стояла поруч із престолом, на якому звершувалася Євхаристійна жертва.
2–6 грудня 2021 року відбулася XXXV Апостольська подорож Святішого Отця Папи Франциска до Кіпру та Греції. Гаслом Апостольської подорожі до Греції були обрані слова: «Дедалі більше відкриваймося на Божі несподіванки», почерпнуті із послання Папи Франциска на 36-й Світовий День молоді. Це своєрідна спонука у період, коли переживаємо наслідки пандемії та економічної кризи, не втрачати надію на Боже світло. Логотип представляє Церкву немов човен серед бурхливого моря, головною щоглою якого є хрест, а вітрила надимає Святий Дух. Стилізоване у формі митри зображення, виконане в кольорах грецького та ватиканського прапорів, символізує Папу, що прибуває до Греції як приятель.
У межах цього візиту 5 грудня у столиці Греції Афінах відбулося велелюдне Євхаристійне богослужіння за участі Святішого Отця, духовенства та великої кількості вірних. Очі багатьох були звернені на ікону, яка стояла поруч із престолом, на якому звершувалася Євхаристійна жертва. Із цієї ікони на зібраних дивилася Мати із Дитятком на руках, сповнена милосердя та радості. Її лице було пронизане ніжністю та любов’ю, що вселяло мир у душах молільників. Вона була вбрана у сині вишиті рушники. І так нагадувала усім українцям, які слідкували за трансляцією, про щось рідне та близьке. І це не дивно. Адже богослужіння Папи Франциска в Афінах супроводжувала українська ікона Пресвятої Богородиці «Джерело Милосердя» не так давно віднайдена на горищі одного із храмів Прикарпаття. Сьогодні ж вона здійснила своє паломництво до Греції, щоб стати опікункою та розрадою для українських мігрантів у цій країні.
«Після завершення святої Меси велика кількість людей почала приступати до ікони, щоб притулитися до неї та сфотографуватися. Вона була в центрі уваги. Надворі нас зустріли сестри ЧСВВ разом із нашими людьми, які раділи і дивувалися тому, що сталося. Раділи також і ті, які дивилися трансляцію богослужіння, писали з України і говорили про те, як все прекрасно відбулося. Навколо було ще багато людей, нас обступили, прикладаючись до ікони, запитували про те, де вона перебуватиме, щоб мати змогу прийти до неї. Люди різних національностей фотографували її, цілували та вимолювали ласки для себе. В якийсь момент я побоявся, щоб її не пошкодили».
Такими словами передає своє захоплення і радість отець Ігор Посоленик, настоятель української парафії Св. Миколая при катедральному соборі Пресвятої Трійці для католиків візантійського обряду в Греції та один із організаторів паломництва ікони. Однак, моменту цієї радості передувала клопітка праця, наповнена хвилювань та тривогами, а також проявами Божого Провидіння. Як так сталося, що саме українська ікона зайняла таке місце під час Апостольської подорожі Святішого Отця Папи Франциска до Греції — читайте далі.
«Нездійсненні» мрії одного священника
Отець Ігор розповідає, що ідея написання богородичної ікони для мігрантів у Греції з’явилася у нього ще під час підготовки до служіння у цій країні. Однак, бажання було створити унікальну ікону, у якої не було би прототипів. Ця ідея із кожним днем все більше не давала спокою душпастирю.
Отож, у серпні цього року отець Ігор Посоленик розпочав своє служіння в Афінах. На цей час вже було відомо про прийдешній апостольський візит Святішого Отця. Владика Мануїл Нін, апостольський екзарх для католиків візантійського обряду в Греції, докладав багато зусиль для того, щоб уможливити активну участь вірних та духовенства екзархату під час цієї події. Однак, за словами священника, довший час не було певності чи будемо ми брати участь у заходах з Папою.
Ідея про ікону для повірених опіці вірних ніде не пропадала. «Я почав ділитися своїми думками з іншими священниками про написання ікони. Відтак о. Григорій Джала, МЗСАА, запропонував мені ікону „Джерело Милосердя“, пояснивши це тим, що я був присутній при її віднайденні. У той час я допомагав Місійному згромадженню з парафіяльними місіями та реколекціями. Тому я добре знаю цю ікону. Проте, у мене таки було бажання, щоб це була цілковито оригінальна ікона, якої ще не існувало. Я залишив собі час на роздуми», — ділиться спогадами отець.
Початок листопада 2021 року. Католицькі єпископи Греції разом в владикою Мануїлом Ніном зібралися на тижневу зустріч щодо обговорення заходів у підготовці до приїзду Папи. До приїзду Папи залишалося менше місяця. У голові отця Ігоря назріває ще одна, здавалося б, нездійсненна мрія: нову ікону для українських мігрантів повинен благословити саме Папа.
«Подзвонивши до о. Григорія Джали, я запитав, за скільки часу буде готова ікона. Отець же відповів, що іконописець не гарантує, що встигне написати ікону за такий короткий термін. Але часу на роздуми вже не було. Треба було діяти! Я сказав: ми готуємо ґрунт, а Бог дощ пошле. З такою пропозицією я прийшов до владики Мануїла і попросив його, щоб допоміг нам з благословенням ікони. Владика сказав, що це гарна ідея, але малоймовірно що з цього щось вийде. Водночас запевнив, що якщо не Папа, то він сам її поблагословить», — продовжує свою розповідь священник.
Час ішов. Не було ні ікони, ні гарантії, що Папа її благословить. Важко описати, за словами отця, як проходили наступні дні… Бажання, щоб саме Папа її благословив, росло із кожним днем все більше і більше, а поряд із цим збільшувалися перешкоди.
За крок до здійснення «нездійсненних» мрій
Продовжуючи оповідь, отець ділиться своїми переживаннями, надіями, що все буде добре, які вирували у його серці у той час. Кожних кілька днів він запитував владику Мануїла про результати, а ствердної відповіді не було. Людям в церкві довший час нічого не розповідав про ікону, але так не могло продовжуватися. В один момент поділився задумами і попросив про молитву. Люди почали радіти та молитися.
«Незабаром пролунав телефонний дзвінок. Мене повідомили, що ікона вже завершена. Тепер постало питання про її транспортування. Іконописець був проти, щоб її настільки свіжою кудись вивозили, оскільки вона ж могла легко пошкодитися. Проте, у нас не було зайвого часу. Ми вирішили відправляти її до Афін. Це додало мені ще більше переживань. Допоки ікона була в дорозі, ніяких відповідей зі сторони владики не було», — мовить отець Ігор.
25 листопада 2021 року. Святкова Божественна Літургія із нагоди празника священномученика Йосафата у катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Афіни. Відчиняються двері, і в них увіходить чоловік із великим пакунком. Дивлячись на його форми, можна здогадатися про те, що це ікона. Він кладе пакунок поблизу святилища.
«Після Божественної Літургії я відніс ікону до будівлі екзархії та почав розпаковувати, щоб поглянути на неї. Фото, яке мені вислали в часі написання ікони виглядало дуже гарно, але коли я побачив її, серце наповнилося миром. Вона була такою прекрасною, що я не міг відвести від неї очей. Я почав дякувати Пресвятій Богородиці за те, що вона є тут з нами», — зазначає настоятель української громади.
Наступного ж дня ікона була представлена владиці Мануїлові. Єпископові також сподобалася ікона. Він навіть жартував, що в нього в кімнаті знайдеться для неї місце.
Коли, здавалося б, все мало закінчитися добре, у понеділок, 29 листопада, владика викликає отця Ігоря до себе і повідомляє про те, що не вдалося домовитися про благословення Святішим Отцем. Тому він без проблем сам поблагословить нам ікону.
Отець подякував владиці за старання, і засмучений пішов до кімнати. «Я не міг прийняти те, що такий шлях пройдений, і на цьому етапі він має завершитися. Звичайно, благословення владики є не менш значимим, але мені хотілося підняти людей на дусі, щоб збільшилася їхня молитва, скріпилася віра, бо в такі непрості часи пандемії та війни, люди дуже розгублені і знесилені. Вони є виснажені та налякані від непростого життя. Було бажання, щоб Богородиця прославилася, зробила щось особливе для них. Особисто ж для мене це був досвід моєї довіри до Бога. Я хотів, щоб і інші побачили, яка вона добра на цій іконі. Тоді, я повністю віддав все в руки Пресвятої Богородиці і попросив, щоб вона сама проклала собі шлях, яким вона хоче пройти тут, у Афінах».
Здійснення «нездійсненного»
3 грудня, переддень свята Введення в храм Пресвятої Богородиці. Троє людей — отець Ігор Посоленик, о. Петро Фучьо та сестра Христофора Терненко, ЧСВВ, перевозять ікону з екзархії до катедрального собору Святого Діонізія Ареопагіта. Саме там наступного дня Папа Франциск має провести зустріч з єпископами, духовенством та катехитами. Ікона залишається на ніч у храмі в очікуванні на Папу Франциска. Вранці вона серед духовенства та вірних у присутності Святішого Отця.
Це все спостерігає й отець Ігор. «Здавалося, що спочатку для Марії не було місця, тому її поставили між єпископів та кардиналів, щоб вона не до кінця була видимою. Богородиця була присутня між ними, наче брала участь у дійстві візиту Папи як спостерігач за всім, що відбувається. Мене охоплювали подвійні відчуття: я щиро радів, що ікона знаходиться в храмі і є присутня між нами, та з іншої сторони, я обурювався, чому для неї не знайшлося кращого місця. Але у кінцевому результаті Марія на цьому місці виглядала, як жива учасниця цієї події».
Також ікона чудесним способом потрапила на Святу Месу з Папою Франциском, яка служилася 5 грудня в Афінському концертному залі «Мегарон».
«Мені сказали, що на сцені біля Папи буде знаходитися статуя Богородиці. Була дуже хвилююча мить, коли я побачив нашу ікону, яка стояла майже по центрі сцени. Тоді я зрозумів, що Папа Франциск буде молитися перед нею. Ця для мене стало такою радістю і для всіх нас. Особливо раділи наші люди, які були присутні на молитві з Папою».
В один момент Святіший Отець Папа Франциск підійшов до ікони і глибоко занурився поглядом в неї. Вкінці, доторкнувся до Богородиці «Джерело Милосердя», немов бажаючи почерпнути Її милосердя та сили.
***
«Всіх нас наповнила велика радість. Ми стали свідками великого шляху, який собі проклала Пресвята Богородиця», — завершує своє свідчення отець Ігор Посоленик.
Сьогодні ікона Пресвятої Богородиці «Джерело Милосердя» перебуває у каплиці екзархії м. Афіни (Греція).
19 грудня, на празник Святого Миколая, вона буде торжественно внесена до храму Пресвятої Трійці. Чин освячення ікони під час Архиєрейської Божественної Літургії здійснить владика Мануїл Нін, апостольський екзарх для католиків візантійського обряду в Греції.
Шлях цієї ікони ще не завершений. Вона буде покровителькою емігрантів і багато ласк буде сходити на тих, які молитимуться до неї. Але це вже нова історія. Усе в руках Божих та Пресвятої Богородиці, прославленої у іконі «Джерело Милосердя».
о. Іван Вихор,Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ