СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Йосиф Мілян у Люрді розповів про підготовку III Форуму мігрантів УГКЦ і презентував діяльність ПМВ
Делегація Пасторально-міграційного відділу на чолі з Головою ПМВ владикою Йосифом Міляном бере участь у семінарі-форумі священників Західної Європи у французькому місті Люрд.
Тема форуму — «Сопричастя: Церква, родина та спільноти».
Виступ владики Йосифа був присвячений діяльності Пасторально-міграційного відділу та підготовці до Форуму мігрантів Української Греко-Католицької Церкви Центральної та Західної Європи, який планується провести у Люрді восени 2020 року.
«У 2011 році у Бразилії Синод ухвалив рішення, що наша Церква повинна дійти до всіх греко-католиків, де б вони не були і скільки б їх не було. І цим має займатися ПМВ, оскільки ми опікуємось мігрантами», — зазначив єпископ.
Він зазначив, що багато священників, які виїхали душпастирювати за кордон, не були належним чином підготовлені. Тож Пасторально-міграційний відділ, дбаючи про їхній розвиток, щорічно організовує духовно-формаційні семінари для місіонерів. «Не всі священники, які виїхали за кордон, мали добрий вишкіл. І ми проводимо семінари, щоб підвищити їх рівень — інтелектуальний та духовний, щоби звернути увагу на виклики, які виникають на міграційних теренах, на канонічні проблеми. Тож ми запустили своєрідний інститут постійної формації священників. Створюємо програми, запрошуємо викладачів УКУ і проводимо такі семінари. Якщо священники не можуть приїхати до України, ми їдемо до них. Вже відбулися відповідні семінари у Румунії, Іспанії, Португалії, Казахстані і Боснії», — зауважив владика Йосиф.
Він також розповів про спецкурс для семінаристів передостаннього року навчання, який ПМВ щорічно організовує, щоби ознайомити майбутніх душпастирів з можливостями і особливостями служіння для вірних УГКЦ за межами України.
«Маємо великі амбіції щодо створення місійного інституту і наші курси можуть бути зародком такого інституту», — додав голова ПМВ.
Єпископ відзначив, що відділ опікується вірними Української Греко-Католицької Церкви у 44 країнах світу.
«Цього року у березні ми дісталися ПАР. Там купа наших лікарів, вчителів, айтішників. У Південній Африці вже було відправлено кілька богослужінь. Тепер шукаємо англомовного священника, але щоби знав українську», — зазначив владика Йосиф.
Він також відзначив, що у деяких країнах Європи міграція вже перероджується у діаспору. Тож українські священники теж мають враховувати цей виклик і змінювати свої підходи у служінні.
Розповідаючи про підготовку до III Форму УГКЦ у Люрді, владика Йосиф закцентував на тому, що він буде присвячений українській родині в еміграції.
«Ми вже провели перше засідання. Поділимо на три секції. Перша — сім’я як спільнота любові. Вона має містити свідчення подружь та вчення Католицької Церкви (богословський аспект). Друга секція — виклики, яка би включала теми збереження ідентичності, проблему неповних сімей, проблему насильства в сім’ї. І третя секція — Церква як запорука міцної сім’ї, де би йшлося про канонічні, літургійні аспекти і також обговорення, як Церква могла б спричинитися до міцної української сім’ї, до утвердження її у вірі, у шлюбі», — зазначив владика Йосиф.
Перед учасниками семінару у Люрді також виступили Апостольський адміністратор вакантного осідку Паризької єпархії святого Володимира владика Гліб Лончина, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник української католицької архиєпархії Філадельфії владика Андрій Рабій.
У другій частині зустрічі священників Західної Європи у Люрді сопричастя розглядалося у глобальному вимірі. Владика Андрій Рабій, єпископ-помічник Філадельфійської архиєпархії, зачитав доповідь владики Бориса Ґудзяка, у якій митрополит пояснив глобальне сопричастя на прикладі блаженного Омеляна Ковча, «пароха Майданеку», який загинув в однойменному концентраційному таборі у липні 1944 року.
«Одного дня німці підпалили синагогу в Перемишлянах, у якій були люди, закрили двері зовні та оточили будівлю. Представники єврейської спільноти побігли до будинку Ковча, щоб у греко-католицького священика просити про допомогу і захист. Він кинувся до синагоги, де досконалою німецькою і моральною рішучістю та навіть гнівом наказав поліції відступити. Німці були настільки заскочені сміливістю священика, що відійшли. Ковч підбіг до дверей синагоги і почав самотужки витягувати переляканих євреїв з полум’я»…
Владика Андрій також зробив акцент на іспиті совісті для священика, яким блаженний Омелян Ковч закінчив свою книжку, що носить назву «Чому наші від нас утікають?».
Цими ж днями, 18–20 жовтня, відбудеться національна проща українців Західної та Центральної Європи до Люрду.
За матеріалами Пасторально-міграційного відділу УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
