СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Йосиф Мілян у Боснії освятив пам’ятний хрест з нагоди 150-річчя блаженного Климентія Шептицького
Голова Пасторально-міграційного відділу Української Греко-Католицької Церкви владика Йосиф Мілян разом з Апостольським адміністратором Крижевецької єпархії Хорватської греко-католицької Церкви о. Міланом Стіпичем, духовенством Боснії та Герцеговини і учасниками семінару ПМВ для священників-місіонерів освятили пам’ятний хрест біля храму Христа Царя в боснійському місті Баня-Лука.
Хрест увіковічнює пам’ять двох монахів-студитів — блаженних Климентія Шептицького і Леоніда Фьодорова, які протягом 1912–1914 років перебували у монастирі монахів Студійського уставу у Камениці біля Баня-Луки і загинули мученицькою смертю у Росії.
«Сьогодні в Європі християнська ідеологія не є найпопулярніша. І стара добра Європа відходить від морально-етичних християнських засад. Але ми маємо слово Боже, мовлене свого часу самим Спасителем Ісусом Христом до Петра: „Ти єси скеля, і я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають“. Ми це пам’ятаємо, українське християнство це пам’ятає, тому у 1933 році, коли на великій Україні лютував геноцид проти нашого народу, коли 11 млн українців йшли через голодну смерть в потойбічний світ, монахи-студити на честь ювілею Хрещення Руси-України поставили такий хрест як символ непереможності тих, котрі є з Богом», — зазначив владика Йосиф Мілян.
Він зауважив, що у 1990-х роках при відновленні Свято-Успенської Унівської лаври під проводом ігумена о. Севастіяна Дмитруха був знайдений бетонний закопаний у землю хрест студитів. «Такі хрести як знак непереможності Бога у храмі людини, у храмі народу, у Церкві Божій сьогодні з ініціативи о. Юстина Бойка студити ставлять там, де ми зачинали наше студійське монашество, — зазначив єпископ. — На початку минулого століття з Божого провидіння воно постало тут, у Боснії, у Камениці. І цей пам’ятний знак як своєрідна пуповина, яка зв’язує студитів початку минулого століття, теперішніх і майбутніх поколінь».
Він також висловив сподівання на відновлення в майбутньому монастиря студитів на боснійській землі.
«Хрест — це окраса держави. Це перемога людини. Це стежка до Спасіння, до Вічності. Для нас, віруючих, так багато значить хрест. На початку XX століття тут молилися наші монахи-студити, які сьогодні проголошені Церквою блаженними. Зичу всім, щоби хрест як ідея визволення від гріха і всього темного був для нас світлом», — звернувся до присутніх владика Йосиф.
Голова ПМВ також висловив подяку Апостольському адміністратору за можливість спорудження пам’ятного знаку, а також всім, хто спричинився до його виготовлення і спорудження.
Пам’ятний знак являє собою скелю, з якої виростає хрест. Скеля є символом Церкви, а хрест — символом монашого покликання. Хрест виростає зі скелі на знак того, що чернецтво зроджується у Церкві і для Церкви. На скелі викарбуваний напис українською і боснійською мовами: «Це хресне знамено встановлюється на знак вдячності Богу за дар покликання до лику святих монахів Студитів Климентія Шептицького і Леоніда Фьодорова, які у 1912–1913 роках проходили новіціят у Студитській Лаврі св. Обручника Йосифа у Камениці коло Баня-Луки».
Пам’ятний знак виготовлений з вапнякового каменю майстрами з с. Демня, Миколаївського району, Львівської області.
Довідка
Цього року виповнюється 150 років від дня народження блаженного Климентія Шептицького. У біографію блаженного Климентія Шептицького особливою датою вписався його вступ до монастиря, яким він розпочав нову сторінку як у історії його особистого життя так і в історії УГКЦ. Сталося це у 1912 році. Монастир, до якого він вступив, знаходився у Камениці, на території сучасної Боснії.
Сам монастир був заснований у 1908 році митрополитом Андреєм Шептицьким для забезпечення духовних потреб українців, які перебували на заробітках на тих теренах. Згодом він був піднесений до статусу Лаври, яка отримала назву «Лавра св. Обручника Йосифа монахів Студійського Уставу у Камениці».
З огляду на ювілей 150-ліття від дня народження блаженного Климентія Шептицького Координаційна рада святкових заходів разом з Пасторально-міграційним відділом УГКЦ вийшла з ініціативою встановлення пам’ятного знаку у м. Баня-Лука поблизу парафіяльної церкви. Баня-Лука вибрана тому, що у Камениці (яка розташована поруч) на місці, де знаходився монастир, не залишилося жодних знаків його існування. До того ж у Баня-Луці діє активна церковна громада греко-католиків.
Відео: о. Юстин БойкоЗа матеріалами Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
