СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Ярослав Приріз поспілкувався з громадськістю Дрогобича на тему «Бути людиною»
4 березня в Народному домі імені Івана Франка у Дрогобичі відбулася зустріч громадськості міста із владикою Ярославом Прирізом, єпископом Самбірсько-Дрогобицьким, на тему «Бути людиною». Зустріч із владикою розпочали із Хвилини пам’яті та Гімну України, які виконав Муніципальний камерний хор «Боян Дрогобицький» під керівництвом Володимира Осташа.
Звертаючись до присутніх, владика Ярослав зазначив: «Що означає бути людиною? Це питання звучить крізь віки, ніби відлуння найглибших пошуків людської душі. Філософи й богослови, мислителі й поети, а також прості люди намагалися розгадати цю таємницю. Адже від того, як ми розуміємо людяність, залежить не лише наша поведінка, а й саме буття — наше покликання, наші мрії, наше місце у світі». Про це пише пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
За словами єпископа, для багатьох це словосполучення нерозривно пов’язане з постаттю блаженнішого Любомира Гузара. «За його життя ці слова часто звучали в його проповідях, промовах і духовних настановах, а згодом стали ключовою темою документального фільму „Любомир. Бути людиною“, де сам патріарх ділився своїми роздумами: „Моя мрія у житті — бути людиною. Але я не є стовідсотково певний, що то значить бути людиною“. В іншому місці додає: „Моя мрія в житті — бути людиною, навіть моя молитва є, щиро вам скажу, щоб я був людиною, доброю, нормальною людиною“», — сказав архиєрей.
У своїх роздумах владика Ярослав наголосив, що духовний спадок Блаженнішого Любомира залишається актуальним і сьогодні, адже він спонукає кожного до глибшого осмислення власного покликання. Єпископ зазначив, що людяність є не лише чеснотою, а й відповідальністю перед Богом і суспільством. «Гідність людини — це дар від Бога, але водночас це і завдання, яке потребує нашої щоденної праці, — сказав владика Ярослав. — Людяність — це не просто поняття, це конкретні рішення, дії, спосіб життя, що веде до святості».
Єпископ нагадав, що блаженніший Любомир часто звертав увагу на необхідність поєднання віри та діл милосердя. Владика Ярослав підкреслив, що людина, яка прагне справжньої людяності, не може залишатися байдужою до ближніх. Єпископ нагадав, що Любомир Гузар казав: «Старайтеся бути справжніми людьми, бо це Божа воля… Бути людиною — це велика гідність, яку, на жаль, ми не стараємося розвинути».
Також владика Ярослав зазначив, що поняття людяності є ключовим не лише для духовного, а й для суспільного життя. «Світ потребує людей, які готові бути світлом для інших, надихати добром, підтримувати правду та захищати гідність кожного. Це завдання кожного християнина», — підкреслив єпископ.
У світлі цих роздумів владика Ярослав наголосив, що відповідальність за власну людяність є складовою духовного зростання. «Нам не достатньо знати про людяність, ми покликані втілювати її у життя. Це означає служити ближнім, допомагати потребуючим, свідчити про Божу любов у світі».
Відтак промовець наголосив: «Щоб по-справжньому зрозуміти, що означає бути людиною, недостатньо просто спостерігати за собою чи іншими, аналізуючи людські риси, поведінку та взаємодію. Людина не може бути мірилом самої себе, адже її походження сягає далеко поза межі власного існування, а її остаточна мета перевершує все те, що вона може збагнути лише емпіричним, зовнішнім поглядом на життя».
Єпископ зауважив, що після гріхопадіння людство втратило первісну цілісність, і тепер кожен з нас, немов блукаючи в сутінках, шукає власну ідентичність, намагаючись віднайти той справжній образ людяності, який заклав у нас Творець». Ця внутрішня боротьба — постійне прагнення повернути собі втрачену гармонію, відновити первозданну красу буття. Подібно до давньогрецького філософа Діогена, що серед білого дня ходив із запаленим ліхтарем у пошуках справжньої людини, слід здійснювати наполегливий духовний пошук, аби знову віднайти себе — не такими, якими ми є у своїй слабкості, а такими, якими нас бачить Господь Бог.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
