Владика Володимир Груца перед іконою Матері Божої: «Христос допомагає Богородиці бути нашою матір’ю і заступницею»
В архикатедральному соборі Св. Юра з нагоди першого дня травня, що є місяцем особливого почитання Пресвятої Богородиці, запалили лампаду перед Теребовлянською чудотворною іконою.
Моління очолив преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ. У своєму слові владика Володимир зауважив, що сьогодні розпочався травень, який є місяцем почитання Богородиці.
«Впродовж травня ми будемо збиратися на особливу молитву до Богородиці. Позаяк травень — це місяць матері. Сьогодні ми у стіп Теребовлянської ікони Богородиці запалили світло. Воно має пригадувати нам, що Великодній ранок повинен завжди тривати у нашому житті. Світло лампади має нагадувати, що світло Великоднього ранку вже ніхто і ніколи не зможе згасити. Жодна темрява не затьмарить пасхальної радості і надії», — сказав він.
Владика Володимир пригадав також слова святого Альфонса Лігуорі: «Богородиця має велику місію допомагати».
Після цього проповідник звернув увагу всіх на зображення Богородиці, яке міститься на іконі: «На ній бачимо дотик рук Богородиці й Ісуса. Христос немов би вкладає свої руки у руки своєї матері. Складається враження, що він допомагає Богородиці бути нашою матір’ю і заступницею», — наголосив єпископ-помічник.
«Щиро дякую Тобі, Пресвята Богородице, за те, що Ти погодилася стати матір’ю Ісуса Христа і водночас нашою матір’ю. Заступайся за нас, опікуйся нами і допомагай нам. Якщо ми будемо неслухняні, то Ти, як добра мама, зрозумій це. Будь для нас вчителькою і вкажи нам дорогу на правильні стежки життя», — на завершення попросив у Богородиці архиєрей.
Довідка
Ікона Матері Божої Теребовлянської (Матері Божої Милостивого Захисту) — одигітрія, одна з найстаріших «плачучих ікон» України. Походить із Підгорянського монастиря поблизу Теребовлі. Зберігається в архикатедральному соборі Святого Юра у Львові.
Першим місцем перебування чудотворної ікони була монастирська церква василіянської чернечої обителі Преображення Господнього в с. Підгіряни (Підгора), що за два км від Теребовлі.
З 1673 року чудотворна ікона Божої Матері знаходилася в теребовлянській міській церкві Св. Миколая. Перші згадки про церкву святого Миколая датовані 1614 роком. Це був унікальний зразок оборонної культової споруди із закритим бойовим ярусом. Церква мала два куполи під білою бляхою і третій малий, критий ґонтою. У храмі був великий вівтар старовинної різьбярської роботи з образом Матері Божої на дереві, з гарними шатами, золотими та срібними оздобами (до 1939 року ікону закривала блакитна завіса, яку відкривали на храмове свято, а також при шлюбі). Донині в церкві святого Миколая зберігається копія цієї ікони.
У 1674 році, зважаючи на близькість Теребовлі до Кам'янця-Подільського, звідкіля турки здійснювали свої численні грабіжницькі напади на галицькі землі, за рішенням єпископа Йосифа Шумлянського Теребовлянську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці врочисто перенесли до Львівського архикатедрального собору Св. Юра. З часом для ікони побудували окрему каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, де її примістили на гарно облаштованому престолі. Нині Теребовлянська ікона Пресвятої Богородиці знаходиться в Архикатедрі Св. Юра, в кіоті під склом при південній (лівій) стіні нави. На ній — срібна позолочена карбована шата справлена ігуменом о. Діонісієм Олександровичем у 1718 році. Теребовлянські священики не раз намагалися повернути образ Перчистої Діви Марії назад у Теребовлю.
25 червня 2001 року ікону Теребовлянської Богородиці короновано Папою Іваном Павлом ІІ під час офіційного візиту до Львова.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ