Владика Венедикт Алексійчук: Християни — люди свобідні, тому релігійність, де є примус, — хвора релігійність
Навернення зароджується у серці, наділеному внутрішньою свободою. І це навернення — це дія Бога у нашому житті. Тому ми не можемо змушувати когось стати побожними. Про це роздумує владика Венедикт Алексійчук, єпископ Єпархії Святого Миколая із осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США).
Натхнення Боже пов’язане з внутрішньою свободою. Бо ж Бог дає нам свободу, і ніщо й ніхто не може нас примушувати. Навіть сам Бог «не заборонив» нікому грішити. Кожен може грішити, скільки хоче, однак він понесе наслідки цього.
Тут добре пригадати притчу про блудного сина. Він приходить до батька і каже: «Дай мені половину майна». Пригадуємо, що це були біблійні часи патріархального укладу, коли все належало і все залежало від батька. Батько в усьому ухвалював рішення і міг на такі слова сина сказати слугам: «Зачиніть його на декілька днів, щоб він повернувся до тверезого думання». Але бачимо тут щось інше: батько дає синові половину майна. Хочеш — іди, він не вживає насилля. І це саме та свобода, яку маємо від Бога.
Ми часто хотіли б примусово зробити щось добре, до прикладу, когось навернути. Часто кажемо: що зробити, щоб мій син чи донька почали ходити до храму чи перестали вживати алкоголь? «Що зробити?» — це «як натиснути?», а може, навіть і шантажувати? Якщо Бог не може навернути, то ми — тим паче.
Христос не казав, що мусимо йти за Ним, але заохочував. Кожне примушення є знаком внутрішньої несвободи. Часом люди щось хочуть робити примусово. Дух Святий не є духом змушення. Релігійність, де є примус, — хвора релігійність. Часом навіть у Церкві можна почути: мусиш.
У християнстві важлива свобода, інакше це приводить до фанатизму. Фанатичні люди завжди все знають, знають, як хто має поводитись, хто є добрий, а хто злий. Християни — люди свобідні, бо ж саме до свободи відкупив нас Ісус Христос. Однак, коли цю свободу ми вживаємо задля наших гріхів і пристрастей, ми перестаємо тоді бути вільними. Якщо хтось каже: я можу це робити, бо хочу, то потрібно спробувати захотіти цього не робити. Однак, тоді тяжко буде не хотіти, бо є примушення і зневолення до чогось. Алкоголік каже, що він п’є, бо хоче. Спробуй не пити — не зможеш. Чому? Бо не маєш свободи.
† Венедикт Алексійчук,
єпарх Чиказький