СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Василь Івасюк про підприємницький хист митрополита Андрея Шептицького
Митрополит Шептицький мав власні засади ведення бізнесу, був прихильником науки і новітніх технологій. У Галичині 1900 року нараховувалось близько 28 тисяч корчм, тобто три корчми на одне село. Тому у перших своїх посланнях звертався до гуцулів із закликом не пиячити. Шептицький почав будувати стратегію по-іншому.
«простувати в землю,
яка тече молоком та медом»
(Втр. 27, 3).
Вступ. Щорічно в третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства України, починаючи від 1993 року.
І). День працівника сільського господарства — це свято трудівників полів та ферм, завдяки яким на наших столах є хліб, м’ясо, молоко, овочі та фрукти. У День працівників сільського господарства України вітають усіх тих, хто від зорі і до зорі, без вихідних та відпусток трудиться на землі.
І тут пропоную звернути увагу на практичне життя історію і діяльність митрополита Андрея Шептицького. Недавно, дня 1 листопада 2019 року відзначили 75 років з дня смерті Мойсея нашої Церкви. Маємо 30 років виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля. Митрополит Андрей Шептицький був одним із найзаможніших людей Галичини. Будучи главою Церкви, він займався підприємницькою діяльністю, а всі зароблені гроші вкладав в освіту, мистецтво, шпиталі, розвиток церкви, допомогу сиротам. Ви так само вкладаєте свої пожертви у будівництво храмів, котрі повинні бути джерелами духовності.
Митрополит Шептицький мав власні засади ведення бізнесу, був прихильником науки і новітніх технологій. У Галичині 1900 року нараховувалось близько 28 тисяч корчм, тобто три корчми на одне село. Тому у перших своїх посланнях звертався до гуцулів із закликом не пиячити. Шептицький почав будувати стратегію по-іншому.
ІІ). Духовність, освіта, інтелект, продуктивність — капітал митрополита. У 1901 році Андрей Шептицький очолив УГКЦ, яка переживала занепад і мала численні фінансові і майнові проблеми. Він, як Мойсей, виводив народ із системи рабовласництва до звільнення. Передусім митрополит обрав розумних людей для ведення адміністративних справ. Шептицький знав, що гроші варто вкладати у справу, а духовність, освіта — це правдивий капітал.
Теперішній стан й ота у нас бідність створені штучно в Україні, тому що кожен рік із нашої держави вивозились тільки на Кіпр від 8 до 20 мільярдів доларів. Так було в період Шептицького, весь капітал тоді втікав до Відня. Тому митрополит ввів отой принцип, що селяни і працівники входили в менеджмент, ревізійні комісії, каси кооперативні.
2.2). Шептицький розумів виклики часу. Так у 1903 році митрополит Андрей домовився з австрійським урядом про виділення 4 мільйонів австрійських крон для розвитку сільського господарства під пільговий кредит — 2 % річних. Варто наголосити, що українці займались сільським господарством у той час в Галичині, адже на початку ХХ століття українського бізнесу фактично не було, український фінансовий капітал був мізерний. Власне митрополит мав намір об’єднати українців у кооперативному бізнесі.
Геніальність Шептицького була у тому, що він відчував ринок, розумівся з з якими людьми можна реалізовувати справи. Шептицький читав багато ділової літератури мовою оригіналу і був прихильником найновітніших технологій. Оскільки українці не мали великого капіталу і підприємств, тому Андрей Шептицький об’єднав їх у кооперативи. Створені кооперативні спілки «Маслосоюз» автомобілями швидко доставляли продукцію до споживача. Митрополит провадив бізнес і господарювання на засадах християнської моралі. Кооперативи «Маслосоюз» і «Центросоюз» контролювали до 50 % всього експорту Польщі, це при тім, що українці становили тоді 16 % від усього населення Галичини. Нове обладнання — перемагає на ринку і ти отримуєш прибутки.
Це все було завдяки правильній організаційній роботі Шептицького. Українці почали контролювати цілі сегменти економіки — від цеголень, виробництв лісового господарства, аж до банківської системи, важливо, що він взяв під контроль мас-медіа, щоб формувати народне мислення народу.
2.3). Земля, нерухомість, лісове господарство. Митрополит Андрей Шептицький вкладав капітал у нерухомість, землю, будівлі за кордоном, звернув увагу на лісове господарство і завдяки йому в Карпатах з’явились форельні розплідники і заповідники. Тоді УГКЦ належали понад 30 тисяч гектарів землі у горах, ліси з цього становили понад 30 тисяч. Лісові угіддя митрополита славились на всю Європу тому, що там найкраще було організоване полювання і діяли чіткі правила. Втім, турбувався Андрей Шептицький про екологію і одразу створив в угіддях товариство «Охорона природи».
У Німеччині митрополит купував землю, вкладав гроші у будівельні компанії і нерухомість, а гроші служили різним потребам українського народу. За прибуток купив кілька будинків у Парижі, зокрема для інвалідів Української галицької армії. Нерухомість у Галичині дарував мистецьким і науковим організаціям. У 1917 році купив будинок для проживання у Львові 120 дівчат-сиріт, які навчалися у гімназії.
А ще митрополит вимагав належно платити робітникам, створювати їм добрі умови для праці, страхувати на випадок біди, таким чином запровадив вже у ті часи «соціальний пакет». Найважливіше для провідника Церкви було дотримання у бізнесі християнських чеснот і Божих законів.
Полковник НКВС, який займався ліквідацією УГКЦ свідчив, що солідарність Церкви з народом була настільки сильна й організаційно об’єднана, що це можна було зламати лише військовою силою.
Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена у Коломийській іконі «Це Мати твоя», візьми під опіку працівників сільського господарства.
Господи, благослови щедрі врожаї наших аграріїв на землі, «яка тече молоком та медом» (Втр. 27, 3), а погода та природа будуть незмінними помічниками вам у роботі.
Благословення Господнє на вас!
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський
15 листопада 2019 року,
м. Коломия
