Владика Василь Івасюк про біснуватість та дію диявола сьогодні

«Противтеся дияволові,

І він утече від вас» (Як. 4:7).

Вступ. Церква пропонує нині нам читання про зцілення Ісусом Христом гадаринських біснуватих. Біснуватість — це стан людини, що характеризується зв’язком і підлеглістю сатані.

І). Проблема біснування. Від прочитаного складається враження, що біснуватих під час земного життя Спасителя можна було знайти на кожному кроці, а в теперішний час вони неначе перестали існувати. Насправді вони існували завжди. І тепер бачимо чимало людей, котрі приходять до екзорцистів з проханням вигнати злого духа. Нині ця хвороба проявляється в людях через духовний розум і серце. Це небезпечна форма опанування людини бісами, бо вона входить в особу непомітно та жорстоко і безжально поневолює її.

Ознаками біснуватості маємо агресію, сварки і прокляття в адрес Церкви, епілептичні припадки, одержимі говорять від лиця тих, хто в них вселився, занепокоєння, страх, лють при читанні молитов, ненависть до святої води, вміння говорити на мовах, які раніше були невідомі, відсутність чеснот сорому і любові, думки чи спроби самогубства.

Христос попереджує людину, що диявол, вийшовши з неї, іде трохи погуляти та незабаром повертається назад, щоб перевірити стан її душі. І коли в тій душі немає миру і Божої благодаті, тоді він бере друзів і вони вже набагато сильнішою компанією займають чисте серце людини. Він акуратно зачиняє двері на засув так, щоб Христос вже не увійшов і знову не вигнав його. Цим засувом є наша горда думка про себе. Другим кроком, він сковує душу ланцюгами головних гріхів, наповняючи її сірчаним запахом з пекла та поступово проникає у думки і бажання біснуватого. Біснуватий починає бачити світ так, як бачить його диявол і шукає в ньому те саме, що шукає нечистий та відноситься до інших людей так само жорстоко, як це робить пекло. В обличчях одержимих людей немає ані краплі благородства, миру, тишини серця…

У Таїнстві Хрещення, котре одягає дитину в Христа через обіцянку хресних батьків, хресні батьки від імені дитини відрікаються диявола та обіцяють, що вона буде вірно служити Богові. Опісля Церква співає «Ви що в Христа хрестилися у Христа зодягнулися. Аллилуя».

ІІ). Життя біснуватих посеред людей. Суспільство нині має також чимало біснуватих. Вони не думають про душу, не вірять в Бога, живуть брудом цього світу, боряться за цей бруд, вбивають людей, прагнуть домінувати над такими ж біснуватими, як і вони самі. У них це називається боротьбою за владу та вплив на народні маси. Улюблене проведення часу біснуватих — це невгамовний регіт. Невипадково телеканали наповняються такими розвагами, щоб викликати в людини стан постійного реготу.

Згідно передання, Лазар воскреснувши з аду силою Божою до життя, ніколи більше не посміхався. Єдиний раз у житті він злегка посміхнувся, коли побачив, як злодій краде глечик на ринку. «Глина краде глину», — прошепотів він. Лазар побував у пеклі до того, як туди увійшов Христос і пам’ять цього пекла назавжди тінню лягла на його обличчя.

Біснуваті люди загнали себе в резервацію, огороджену парканом неприязні, який зростає до пекельної ненависті. Подібно як вовки не можуть перестрибнути через червоні прапорці, так само опановані злими духами дуже бояться бути добрими, бо сприймають доброту за слабкість. У кого з них ще залишилося хоч трохи совісті і страху Божого, тоді до них спрямовуються слова одного праведного чоловіка: «Якщо ти маєш неприязнь хоча б до однієї нації, ніякими працями ти не очистиш своє серце. Якщо маєш неприязнь хоча б до одного народу, ніякими подвигами не зможеш отримати благодать. Але якщо ти навчишся щиро служити будь-якій людині як Христові, втішаючи її словом, співчуваючи їй всім серцем, і не відступаючи при цьому від своєї віри, тобі не потрібні будуть духовні подвиги — достатньо однієї Любові, і ти вже в раю».

Диявол любить погратися з біснуватими людьми в соціальні ігри, бо це його улюблене заняття. Він вчить своїх «апостолів» таких понять, як «правда», «добро», «справедливість» і навіть «любов». Пригадайте, як червоноармієць вбивав брата білогвардійця і навпаки, або брат служив в НКВД і вбивав свого брата в УПА, як в часі голодомору брат в імені Радянського народу і влади більшовиків відбирав хліб і життя у свого брата селянина. Праві і ліві партії чи правлячі й опозиціонери — все це дві руки однієї і тієї ж диявольської влади, але всі вони борються за «правду», але не за народ. І тому слід пригадати цим людям: не розпинайте України на виборчих округах та пригадайте про вічне життя, яке безпосередньо залежить від виконання заповіді «не убий» і тоді на Землі не буде жодної війни чи революції.

Обман біснуватих полягає в тому, що вони намагаються вирішити свої проблеми без Бога, грішними методами і це призводить до ще більших страждань. Тоді страждання повертаються з подвоєною силою, як ми це бачимо сьогодні в Україні. Люди йшли з надією на Революцію гідності і підтримували демократичні цінності та вартість життя, одначе народ ще більше зубожів, війна Росії з Україною забирає життя молодих воїнів з обидвох сторін. Спроба побудувати рай на землі без Бога, без виконання Його волі, закінчується будівництвом пекла. І чим більше прикладають сил в побудові цього раю без Бога — тим сильніше, з прискоренням будують пекло.

ІІІ). Всі проблеми людини заховані у ній самій. Тактика сатани завжди одна й та сама: він наповнює наш мозок своїми думками. Біснуваті думають, що це їхні думки, а насправді злі духи вже своїми кайданами гріха пов’язали їх зі світом пристрастей. Лише послабивши натиск диявольського вітру і розірвавши канати бісівських помислів, людина може звільнитися від влади диявола над своєю душею. Тільки тоді, коли в душі стихнуть пристрасті, в неї увійде дзвінка тиша Божої благодаті. Йдучи по життю за Христом, наші терпіння і страждання стають для нас благом, зміцнюють духовну свободу та більше не лякають душу. Один праведник казав: «Страждання добре очищають душу».

Труднощі біснуватих людей полягають у тому, що земне існування, стало для них самоціллю. Бажання жити комфортно, сито, багато, «для себе» і, — хай би що там, — добитися цього будь-якими засобами вже тут і зараз. Очі такої людини стають колючими, лукавими, хитрими в залежності від того, що бродить всередині неї. Подивіться на ці маски пекла, чого тут більше — людського чи бісівського? Один із законів всесвіту наводить приклад правила бумеранга. Будь-яке зроблене зло обов’язково повернеться до людини-грішника. Злість і ненависть біснуватих до інших людей — це прояви їхнього страху і нікчемності. Вони бояться усього: злиднів, невиліковної хвороби, безпорадності, самотності, а Бога в їхньому житті немає, бо Він для них давно помер. От і залишається лише паралізуючий страх смерті, яка наближається все ближче і ближче.

Якщо ми надаємо перевагу тимчасовому земному багатству, то ніколи не пізнаємо вічного. Галасливі дні виборчого процесу проходять, суєта боротьби за перемогу у виборах тримає нас і далі у порожнечі примарного життя, бо передвиборчі обіцянки не дуже швидко виконуються. Це вже показує практика. Засоби масової інформації сурмами карпатських трембіт вводять людей у гіпнотичний обман і тоді учасники виборів стають заручниками помилкових думок, надій і почуттів та бажань, що прив’язують нас до біснуватих демонів.

За словами Блаженнішого Святослава світ обов’язково буде випробовувати нас щодо того, якими ми є християнами: «Хочу вам побажати, щоб ніхто вас не обдурив. Бо якщо ви будете вміти відрізняти правду від брехні, то жоден брехливий політик не отримає вашого голосу…».

Людина створена Богом для щасливого життя. Щастя не може бути тимчасовим, інакше — це не є щастя. Життя дуже швидкоплинне і поверхневе, щоби в ньому знайти підпору і глибокий спокій. Всередині нашого серця знаходиться Божа ікона Христа Спасителя, яка дає справжнє неминуче Вічне Життя. Самотніми ми прийшли в цей світ, самотніми залишимо все майно, наших дітей, друзів, роботу, кар’єру, політику і т. п. З останнім віддихом закриємо очі назавжди і там вже буде неважливо, хто переміг на виборах і хто тепер при владі.

Андрій Шептицький писав: «Народе український будь собою — це та візія що дає силу боротись в умовах війни, повертатись до свого коріння, дає поштовх гуртуватись і єднатись». Митрополит мав на увазі, що нам потрібно зберегти свою ідентичність, любити свою Церкву і свій народ. І ще одна фраза яку він часто повторював: «Кості і крові своєї зрікатись не можна». Він також казав: «Може нам легко було б любити Україну, якби вона була багатою, самостійною і могутньою, але сьогодні треба і варто любити Україну, щоб вона такою стала». Сьогодні взявши це за приклад робімо так само, як говорив Шептицький.

ІV). Вигнання злих духів здійснюється через молитву, піст і віру в Бога. Хто хоче взяти на себе цей подвиг, той повинен спочатку стати людиною твердої і непохитної віри, постійної молитви і строгого посту. При цьому не шукати своєї слави, а слави Божої, а тим більше — не робити це за гроші. Вигнання злих духів — це дар Божий. І той, кому Бог дав цей дар, повинен використовувати його без будь-якого користолюбства. Господь сказав: «Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте» (Мт. 10:8).

Злі духи не можуть вселятися в людину без Божого допусту. Про це повинен знати кожен християнин. І нікому не треба впадати у відчай, якщо трапиться в житті зустрітися з таким явищем. Бог переміг диявола і має над ним повну владу. Бог допускає вселятися злим духам і Бог зціляє людей. Треба мати міцну віру. Віруючій людині все можливе, сказав Господь (пор. Мт. 17:20).

Злі духи вселяються рідко в кого, але спокушують всіх без винятку. Диявол спокушував навіть Самого Ісуса Христа. Спокуси бувають найрізноманітніші, але всі вони спрямовані на те, щоб схилити людину до гріха. Тому апостол Павло радить всім нам «прийняти повну зброю Божу, щоб протистояти підступам диявольським». Він говорить, що «перш за все візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого, підпережіть себе істиною, одягніть на себе броню праведності і візьміть меч духовний, яким є слово Боже» (Еф. 6:13–17). Отже, найголовніший лікар — це Бог, а наймогутніші ліки — це молитва.

V). Цього року минає тридцять років після виходу нашої Церкви з катакомб. Пам’ятати героїчні свідчення віри двадцятого століття означає уникнути атеїстичної біснуватості і приготуватися до майбутніх переслідувань за право вірити. Нові покоління повинні знати ціну отриманої віри, позначеної «морем» пролитої крові мільйонів людей. Папа Іван Павло II під час свого апостольського візиту в Україну з 23 по 27 червня 2001 р. стверджував, що територія нашої України є «пам’ятником тисячам християн ХХ століття». Українська земля увібрала їхню кров, зберегла її, наче зерно, яке при перших променях надії почало давати щедрі плоди. Ці мученики підтвердили, що християнини — це громадяни Царства Божого. Атеїстично-біснувата ідеологія не змогла загасити у серцях живу віру.

Цьогоріч особливо вшановуємо наших героїв ісповідників митрополита Володимира Стернюка, вл. Филимона Курчабу, вл. Юліана Вороновського, вл. Софрона Дмитерка, вл. Миколая Чарнецького, отця Порфирія з Дори, о. Михайла Косила і багатьох інших.

Висновки. Отже, дорогі браття і сестри, будемо намагатися викорінювати зі свого серця усі пристрасті, і всякий гріх, і всіляке зло, щоб не дати в собі місця дияволу, щоб знову диявол через людей не переслідував Церкву. «Не давайте місця дияволові» — говорить ап. Павло (Еф. 4:27). Ап. Яків додає: «Противтеся дияволові, і він утече від вас» (Як. 4:7).

Поки ми в дорозі, потрібно встигнути обрати собі найкращих родичів — Ісуса Христа, Пресвяту Богородицю, всіх святих, бо вони ніколи вас не покинуть — ні в цьому житті, ні в майбутньому. І тоді ви отримаєте те, що шукали, і тут, і там.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, навчи людей дивитися на світ очима смирення та успішно уникнути гріхів, котрі ведуть до біснуватих.

Господи, благослови нашому народові навчитися любити і бачити ангела у кожному хворому, нехай навіть і в упалій людині та успішно пройти вибори. Амінь!

Благословення Господнє на вас!

с. Гошів