СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Тарас Сеньків очолив святкові богослужіння з нагоди відпусту в Кохавині
22 травня 2021 року преосвященний владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, завітав до Кохавини, де з нагоди Великого відпусту до Кохавинської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, очолив Архиєрейську Божественну Літургію. При вході до святині єпископа за традицією тепло привітали кохавинські діти на чолі з ігуменом монастиря о. Володимиром Борейком, ЧНІ.
Співом Богослуження супроводжував студентський хор Українського Католицького Університету «Стрітення». У спільній молитві взяли участь запрошені священнослужителі, вірні та гості відпустового місця.
Під час Літургії владика Тарас звернувся до присутніх зі словом проповіді, в якій крізь призму життя Пресвятої Богородиці роздумував над чеснотою покори та її важливістю для кожної людини: «Коли йдемо на прощу, ми завжди йдемо стати школярами у школі Пречистої Діви Марії. І найбільший урок, який вона дала світові, були її слова хвалоспіву: „Величає душа моя Господа і дух мій радіє у Бозі Спасі моїм. Бо Він зглянувся на покору слугині своєї…“ Це напевно ключові слова хвалоспіву, а в їх центрі — слово „покора“. Пречиста Діва Марія є найдосконалішою людиною, непорочно зачатою, улюбленицею Бога. Вона могла б хвалитися своєю вірою, надією, любов’ю, але каже, що Бог зглянувся на її покору. Коли ми чуємо слово покора, то апріорі з упередженням ставимося до нього, бо в цьому слові відчуваємо загрозу для нашої волі, свободи, а Богородиця нею хвалиться. Коли в Церкві стаються якісь лиха і розколи, то їх роблять дуже побожні і ревні люди, яким бракує тільки одного — покори, послуху, і коли в Церкві хочуть внести розбрат, засіяти сумніви у людських серцях, то діють не проти віри чи правовірності, навіть не проти моральності, а проти покори та послушності».
Далі єпископ зазначив, що діалог між Богом та створінням завжди проходить у площині послуху: «Завжди є час, коли Бог говорить, а створіння слухає… І також є час, коли Бог мовчить, а створіння говорить і Бог є послушний, слухає. У всіх Таїнствах, у яких Бог об’являє себе людині, послушність є душею. І найбільші чесноти: віра, надія і любов, якщо забрати з них послушність, стають лише гарною вивіскою. Послушність є їхньою душею — кожної чесноти, кожного блаженства».
«Що маємо винести з цього короткого слова, котре Пречиста Діва Марія у свому величному хвалоспіві поставила у центрі? Бог зглянувся на покору, смиренність. Бог гордим противиться, а покірним дає благодать. Той, хто хоче своє життя окреслити лише рамками цього часового існування, для того поняття покори є ворожим. І цілий світ, бажаючи прожити життя як свою власність без Бога, буде постійно руйнувати це поняття, цю величну чесноту, котра є матір’ю всіх чеснот і їх духовним змістом. Але тільки той, хто є здатний у школі Марії відкрити для себе велич покори, послушності Богові, відкриває для себе в цьому світі, Бога котрий є близько до людини, котрий є для нас, тому, що він є Любов. Дякуємо сьогодні Пречистій Діві Марії за те, що цим коротеньким словом, ту дійсність, котра є, але котру здатне побачити тільки покірне серце нам у цій школі відкриває», — сказав владика Тарас завершуючи проповідь.
На завершення богослужіння, ігумен кохавинської обителі о. Володимир Борейко подякував владиці Тарасу за візит, спільну молитву та глибокі слова духовного повчання, привітавши владику з річницею його єпископської номінації.
За матеріалами Стрийської єпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
