СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Петро Стасюк: «Я духовна, але не релігійна особа»
Владика Петро Стасюк, вислужений єпископ Мельбурнської єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла, продовжує ділитися своїми духовними роздумами на актуальні питання сьогодення. Цього разу владика роздумує над сучасною тенденцією людини відмовлятися від традиційних релігій.
Я завжди вірив, що атеїстів у цьому світі не існує. Є лише люди, які не до кінця усвідомлюють існування Бога.
Останні дані австралійського бюро перепису населення, і я впевнений, що і бюро перепису населення інших країн, свідчать про те, що кількість тих, хто належить до організованої церкви, неухильно зменшується протягом останніх 30 або 40 років.
Люди, здається, не мають ні часу, ні сил, ні інтересу долучитися до якоїсь однієї віри чи релігійної традиції. Вони, як правило, стають духовними «самітниками». Вони хочуть це вирішити самі. Це може здатися дещо витонченим, але зрештою це багато в чому пов’язано з відсутністю інтересу до «групи», «спільноти» чи «традиції», з якої походить кожен із нас. Люди просто відчувають, що вони можуть щось кращого робити зі своїм часом.
Сказавши це, це не міняє того факту, що кожен з нас не є господарем чи власником свого життя. Ми, як і всі культури в історії, завжди повертаємося до існування Божественної Істоти, яка створила реальність, в якій ми живемо.
На знак підтвердження цього ми продовжуємо говорити, що ми духовні, але не релігійні. Нам начебто потрібно створити своїх власних «богів». Сподіваємось, що цей «бог» не виявиться «подібним до нас самих».
Грегорі Баум, канадський священик, богослов, який помер лише кілька років тому, сказав: «У людині є щось назавжди несекулярне». Ми сказали б, що у всіх нас є душа, яку створив Бог. Це те, що є духовною частиною нас.
Це, звичайно, викликає подив у тих, хто піклується про Церкву. Що Церква може зробити, щоб повернути людей до церкви? Отець Баум каже: «Церква не повинна турбуватися про те, чи є люди релігійними чи ні, а, навпаки, щоб з’ясувати, яку релігію вони насправді мають».
Люди релігійні. Ми просто повинні зустріти їх на їхній дорозі і йти з ними дорогою до спасіння. Це те, чого ми всі хочемо.
Релігійна правда, як каже о. Баум, пов’язана з нами, людьми, оскільки це «божественне розкриття прихованого». Це не те, що потрібно пояснити інтелектуально, а скоріше духовна реальність, яка змінює і нас, і світ.
Тож слушне запитання: «Хто твій Бог?»
Воскресіння Ісуса Христа та Його перемога над гріхом та смертю, це те, в що завжди вірили в нашій християнській громаді.
Наш Бог, Ісус Христос, є справжньою людиною, яку ми всі повинні пізнати і полюбити. Це можливо лише завдяки активним стосункам з Ним. Ці стосунки, як і слід, повернуть нас до більш тісного зв’язку з усіма нашими братами та сестрами. Саме там насправді живе наш Бог.
За матеріалами журналу «Церква і Життя» (№ 7 липень)
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
