СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Петро Стасюк: Чи Ви нещодавно бачили блудного сина?
Ми всі знаємо історію про блудного сина (Лука 15: 11–24) з Біблії. Це насправді притча, про яку сам Ісус нам розказав. Як завжди, притчі Ісуса відображають те, що сталося в реальності, навіть у сучасній реальності, — пише владика Петро Стасюк у газеті «Церква і Життя».
Ми повинні по-іншому поглянути на притчу, щоб побачити, як ця історія може бути більш значущою для нас.
Притча — це історія відносин між Богом і людством. Це історія Адама і Єви. Адам жив у дуже красивому будинку, який називався раєм. Він першим зробив крок з дуже гарного місця в дуже складний світ. Ісус розповідає цю історію, бо фарисеї скаржилися, що Ісус говорив з грішниками. Те, що він виявляв милосердя і що він змішувався з іноземцями.
Сучасна церква іноді має таку ж проблему. Її критикують за те, що запрошують «чужих», проявляють милість до тих, хто думає, що вони самі більше не повинні бути в церкві і т. д. У притчі старший син може представляти «євреїв» євангелії. Вони знають і дотримуються закону і традицій. Вони — це молодший син, хоч знає традицію, але порушує її. Він виходить з дому, або з «Церкви». Він робить свою власну справу, навіть якщо це не правильно.
У всьому цьому ми бачимо відтінки сучасної церковної дилеми. Вийти з будинку батька або церкви, де є обіцянка благополуччя і вічного життя, може бути безрозсудним. Це означає відокремитися від батька, сім’ї, скажімо навіть, Бога, який є «наш Отець». Ризик полягає в тому, що ми можемо опуститися в біду, темряву, де можемо втратити все нажите, свої володіння і навіть свою гідність.
Голод, про який ми чуємо в притчі, насправді є голодом, який є наслідком відсутності Божого Слова в житті людини. Голод походить від того, що ми не отримуємо духовної їжі.
Поділ може бути настільки поганим, що його можна порівняти до свиней, які в той час історії означали зло. Диявол. Мало того, хтось міг, як і син, з’їсти їжу диявола, що не має смаку або поживи. Це є їжа, яку пропонує злий дух.
Незважаючи на цей гріх поділу смирення, Ісус говорить нам, що Святий Дух не відійшов від нас. У нашій душі є життя, ми духовні творіння. Ми знаємо, що в домі нашого Батька є краще життя.
Треба зізнатися, як це зробив молодший син. Ми повинні говорити правду. Диявол не дає нам життя, тільки Бог може це зробити. Ми визнаємо, що ми не гідні і навіть не маємо права називатися «сином», але ми готові служити для Отця Небесного як слуги.
Старший син, хороша людина, ніколи не виходив з церкви. Тепер він виступає проти милосердя і любові батька до свого брата, грішника, і не може прийняти пробачення батька. Бог любив нас так сильно, що він помер на хресті тільки для того, щоб ми могли мати прощення і нове життя.
Чи є ще один блудний син там, десь у світі? Можливо, старший син, хороший, мабуть є серед нас також?
† Петро Стасюк,
Єпарх Української Греко-Католицької Церкви у
Австралії, Новий Зеландії та Океанії
