Владика Петро Лоза

Владика Петро Лоза

Єпископ Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, редемпторист

Народився

3 червня 1979 року в селі Колоденці (Кам'янка-Бузький район, Львівська область).

Священичі свячення

26 серпня 2007 року із рук високопреосвященного владики Ігоря Возьняка, архиєпископа і митрополита Львівського.

Єпископська хіротонія

12 липня 2018 року у катедральному храмі Святих апостолів Петра і Павла у м. Сокалі (Львівська область).

Інтронізація

1 грудня 2024 року у катедральному храмі Святих апостолів Петра і Павла у м. Сокалі (Львівська область).

Дитинство

Народився 3 червня 1979 року в селі Колоденці (Кам’янка-Бузький район, Львівська область), у сім’ї Василя та Надії. Сім’я проживала в домі по материнській лінії (у Савів) разом із сім’єю маминої сестри — тіткою Юлею та бабою Ганною.

Коли майбутньому владиці виповнилося 4 роки, родина переїхала у власний будинок, що знаходився неподалік. На той момент у сім’ї вже були двоє донечок — Марія і Галина. Оскільки батько владики родом із села Печихвости, маленький Петро часто їздив у гості до діда Андрія та баби Марини, де дуже любив проводити час, а вони, своєю чергою, ним раділи. У пам’яті залишилися слова баби Марини до тітки Галини (татової сестри): «Та вже привези нам Петруся хоч трохи».

З мамою та сестрамиЗ мамою та сестрами

Освіта

Владика Петро пішов до першого класу в селі Колоденцях, у т. зв. «стару школу», де закінчив чотири класи. Згодом школу закрили, і з 5 по 7 клас він навчався в Жовтанцях. Вже 8–9 класи закінчував у новозбудованому народному домі в Колоденцях, де на другому поверсі відкрили школу. Владика завжди брав активну участь у художній самодіяльності та навчався на відмінно.

Коли навчання добігало до кінця, батьки запитували сина Петра про його подальші плани. Він відповів, що вже визначився — хоче вступати в ліцей на катехита. Тож після закінчення школи Петро Лоза вступив до Українського греко-католицького ліцею імені Климентія Шептицького у Львові, де навчався на катехита. Його обрали старостою групи. Саме ж навчання тривало три роки.


Три роки навчання у ліцеї імені Климентія Шептицького відіграли ключову роль у формуванні його духовного покликання. Після завершення ліцею батьки пропонували продовжити навчання в семінарії у Рудно, щоб стати священником. Проте, майбутній владика твердо заявив, що вже обрав свій шлях — вступ до монастиря Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів).

На той час Петро був знайомий з отцем-редемптористом. І хоча, за словами владики Петра, отець ніколи не вказував йому «ходи до редемптористів» чи «я би тебе бачив редемптористом», але у розмові з ним, його поставі, молитві був такий момент, який притягнув його до цього Згромадження. Він своєю особистістю засвідчив, що таке бути редемптористом.


Під час навчання в ліцеї владика мав нагоду відвідати новіціат редемптористів у Кохавині. Він побачив розпорядок монашого життя, ближче познайомився з братами й остаточно прийняв рішення вступити до згромадження. Це було настільки особистим і обдуманим кроком, що навіть найближчі рідні не знали про його намір.

Влітку 1997 року, після закінчення ліцею, владика Петро зібрав свої речі й вирушив до Кохавини, де розпочав новіціат, який тривав понад рік. Під час перебування в новіціаті він постановив для себе дотримуватися строгого посту, на який отримав благословення настоятеля. У 2003 році владика Петро склав довічні обіти.


Священиче служіння

У 1998 році майбутній владика Петро розпочав філософсько-богословські студії в Духовному інституті імені Блаженного Миколая Чарнецького Львівської провінції редемптористів у м. Львові. З 2001 року був направлений на навчання до м. Інсбрука (Австрія) в університет імені Леопольда і Франца. Проживав у місцевій спільноті редемптористів. Навчання тривало 8 років (2001–2009) і велося німецькою мовою, яку спершу вивчив, а тоді розпочав навчання.

Дияконські свячення майбутній владика Петро отримав 8 січня 2005 року із рук владики Ігоря Возьняка, архиєпископа Львівського, у храмі Священномученика Йосафата у м. Львові, а 26 серпня 2007 року отримав священиче рукоположення в архикатедральному соборі Святого Юра у м. Львові із рук того ж владики.

Священничі свячення ієромонаха Петра ЛозиСвященничі свячення ієромонаха Петра Лози

Після висвячення душпастирював у Вінниці, де був віце-парохом, а потім парафіяльним адміністратором у с. Гніздичеві-Кохавино (Жидачівський район, Львівська область). У 2011–2014 роках був провінційним дорадником Львівської Провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя.

2 вересня 2007 року владика відслужив свою першу Літургію у рідному селі Колоденці.

Приміційна Літургія у рідному селі Колоденці

Після завершення студій в Інсбруку у 2009 році отримав перше призначення на служіння до монастиря у м. Вінниця, де виконував обов’язки сотрудника при парафії Покрови Пресвятої Богородиці. З 2010 року був призначений ігуменом новіційного дому Святого Ґерарда Львівської провінції редемптористів у смт. Гніздичів-Кохавина, де колись і сам проходив новіціат, та адміністратором парафії Покрови Пресвятої Богородиці в Кохавині. При парафії діяла молодіжна спільнота «Кохавинські Зірочки», яку владика активно підтримував, організовував щорічні виїзди на табори в Карпати та особисто в них брав участь.

Від квітня 2014 року по 2018 рік був адміністратором парафії святих Петра і Павла в м. Чернігові. Крім провадження парафією, займався молодіжним служінням, служінням для ув’язнених та військових. У 2015–2016 роках обіймав посаду директора реабілітаційного центру для жінок, які звільнилися з місць позбавлення волі.

Монастир святого Альфонса Львів. Фото з співбратамиПрийняття вічних обітівФото з рідними в день вічних обітівФотографія з молодіжною спільнотою "Кохавинські Зорі" в КарпатахФото з рідними біля каплиці, яка збудована на місці дуба, на якому було об'явлення Кохавинської БогородиціПрогулянка у м. ІнсбрукЗліва направо: Владика Петро Лоза, владика Володимир Груца, о. Андрій РакМогила блаженішого Миколая Чарнецького, Личаківське кладовище. Спереду - митрополит Ігор Возняк, перед ним брат владики Андрій, другий ряд зліва - третій владика ПетроУ храмі Покрови Пресвятої Богородиці біля Кохавинської Чудотворної ікони Божої МатеріПерший рік перебування владики в монастирі в Кохавині, 1997 рік. Зліва направо: сестра Марія, владика Петро, сестра Галина, спереду владики брат Андрійко.Священничі свячення в соборі Святого Юра м. ЛьвівСлужіння о. Петра Лози в ЧерніговіВладика з братом Андрієм8 січня 2005 року. Дияконські свячення з рук митрополита Ігора ВозьнякаУніверситет імені Леопольда і Франца в м. Інсбрук (Австрія)

Ось як про цей досвід служіння свідчить сам владика Петро: «Під час служіння на Чернігівщині мене найбільше захоплювало те, як тамтешні люди вчаться жити церковним життям. Тобто, як саме вони пізнають нашу Церкву, як „пробують на смак“ оце християнське життя (втілювати для себе). І це був неймовірний досвід! Тож я можу тільки порадіти за тих людей, які пізнали нашу Церкву, як вони утвердилися у вірі, які зараз є ревними парафіянами в нашій спільноті в Чернігові. Хтось просто заходить, щоб подивитися на храм і в такий спосіб знайомиться з отцями чи сестрами. Хтось довідується про нас через якусь акцію в місті. Зазвичай, приходять ті люди, яких покликали наші парафіяни. Вони є свідками і тими, хто там розповсюджує буття нашої Церкви. Звичайно, що для деяких було великим здивуванням, коли вони, наприклад, прийшли до нашого храму, а до них підійшов священик чи сестра-монахиня і запитали, як їхні справи і чи їх щось цікавить. Саме це їх так притягує. На мою думку, там є чимало наших парафій, які радо приймають людей, очікують і йдуть служити тим людям, які там є…». Водночас о. Петро Лоза опікувався ув’язненими із двох тамтешніх колоній: «На жаль, чоловіки та жінки, які виходять із в’язниці, інколи не мають куди йти. Буває й таке, що в родині їх ніхто не чекає або ж вони взагалі навіть не мають сім’ї. Вони думають про те, як далі знайти роботу, отримати житло, як „влитися“ в соціальне життя. Якщо у в’язниці вони могли „впорядкувати“ свої спокуси чи проблеми, то на волі можуть знову легко до них повернутися… Тож у в’язниці люди потребують, щоб їм показали, що вони для когось важливі, потрібні, що їх хтось чекає. Також для нас, які живемо у вільному житті, залишається питання: а як ми сприймаємо цю людину і чим ми могли б їй допомогти? Звісно, духовний супровід допомагає їм розібратися зі своїми проблемами, знайти відповіді на певні запитання. Однак не кожна людина потім належно застосовує їх на практиці, багато з них духовною підтримкою так і не скористалися. Є чимало в’язнів, які виходять на волю і повертаються до звичного життя, — влаштовуються на роботу, створюють/живуть у сім’ї і так далі… Проте стільки ж людей повертають до тих немочей, яким піддалися і яких не побороли…».

Єпископська діяльність

12 квітня 2018 року Папа Франциск дав свою згоду на канонічний вибір ієромонаха Петра єпископом-помічником Сокальсько-Жовківської єпархії, який здійснив Синод Єпископів УГКЦ, і надав йому титул єпископа Паніума.

Єпископська хіротонія відбулася 12 липня 2018 року в катедральному соборі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла в м. Сокалі на Львівщині. Головним святителем був Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, а співсвятителями — владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський та владика Михаїл Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський.

Владика Петро Лоза вільно володіє російською, польською та німецькою мовами.

17 жовтня 2024 року Апостольська столиця повідомила, що Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав за згодою Синоду прийняв зречення з урядів трьох архиєреїв, які досягли 75-річного віку. Серед єпископів, які подали зречення, був владика Михаїл Колтун, дотеперішній правлячий архиєрей Сокальсько-Жовківської єпархії. Тож на його місце Святіший Отець поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ призначити владику Петра Лозу, який до цього був єпископом-помічником у цій єпархії.

1 грудня 2024 року у катедральному храмі Святих апостолів Петра і Павла в Сокалі на Львівщині відбулася інтронізація нового правлячого архиєрея Сокальсько-Жовківської єпархії Української Греко-Католицької Церкви владики Петра Лози. «Владико Петре, у вас Господь Бог вклав свого Духа. Благословляйте людей, навчайте їх Божого слова, освячуйте словом істини. Дихайте і кличте до істинної свободи, бо це означає управляти Божим народом. А ми, ваші співбрати в єпископстві, будемо вам допомагати, тому що Церква — це Тіло Христове. Ніхто в Церкві не є самотнім. Ми завжди крокуємо разом», — закликав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час Божественної Літургії.

Додаткові матеріали та фото: фейсбук-сторінка «Парафія храму св. Пророка Іллі УГКЦ с. Колоденці»

Контактна інформація


Адреса: вул. Львівська, 7, Жовква 80300, Львівська область, Україна

Телефон: +380 (32) 293-02-52
Факс: +380 (32) 526-13-35

Ел. пошта: [email protected]

Локація

Новини та анонси

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae