Владика Миколай Бичок: Наше життя — це свій власний родовід з досвідом гріха і Божого прощення
Сьогодні, у Неділю перед Різдвом Христовим, у церквах читається євангельський уривок із родоводом Ісуса Христа. Владика Миколай Бичок, єпарх Мельбурнський, ділиться власними духовними роздумами стосовно цієї розповіді.
Це напевно один з важких текстів Євангелія. Важкий не тому, що ми не розуміємо про що Ісус говорить, а важкий в питанні великого переліку імен, які для більшості з нас нічого не означають. Коли священик починає читати родовід, то більшість із нас нудиться. Перелік цих імен ми чуємо лише раз в рік. Тоді чому Церква все таки нам подає цей величезний список людей? Родовід — це не тільки історична згадка, це приналежність до певного коріння, до певної історії, до певного народу. Євангелист Матей подає цей родовід, щоб показати нам, що Ісус не був винятком. Він народився у певному народі, з певним корінням, у певному суспільстві.
Церква подає цей родовід до читання, бо за кожним з цих імен стоїть своя історія. В родоводі Ісуса було місце для людей які були праведними, але також для тих які і відкидали Бога через «гіркий досвід гріха». Наприклад: Авраам — праведна людина, яка залишила все і пішла за Божим голосом у невідомі країни, чекаючи на обітниці Божі. Але в цьому родоводі Ісуса є і Давид — цар вибраний Богом, але який важко згрішив. Кожна особа — це конкретний досвід віри, досвід гріха і Божого прощення. І вони всі є присутні у Біблії. Ісус їх не заперечує і не відкидає; Він не вибирає лише тих, хто праведний, а приймає свій рід повністю. Бог нікого не відкидає, а приймає всіх, навіть якщо людина відкидає Бога. Бог є вірний!
Наше життя — це свій власний родовід з досвідом гріха і Божого прощення. І до такого родоводу нашого життя приходить Ісус.
† Миколай Бичок,
єпарх Мельбурнський