Владика Михайло Бубній: Бути Лицарем під час війни

БУТИ ЛИЦАРЕМ ПІД ЧАС ВІЙНИ

ЗВЕРНЕННЯ

владики Михайла Бубнія, Національного капелана Лицарів Колумба в Україні

(серпень, м. Квебек-Сіті, Канада)

Ваші Високопреосвященства! Верховний Лицар Патрік Келі! Достойні брати Лицарі!

Насамперед я хотів би висловити свою щиру вдячність за запрошення на цьогорічну Найвищу Конвенцію Лицарів Колумба. Передаю вам щирі вітання від імені Блаженнішого Святослава, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви. Кожне слово мого виступу наповнене великою вдячністю за вашу постійну підтримку різних проектів нашої Церкви та народу України, який страждає від війни.

Вже третій рік поспіль я представляю Україну — країну у війні, країну, яка щогодини захищає своє право на існування. У XXI столітті росія розпочала необґрунтовану війну на європейському континенті і таким чином наклала жорстоку реальність не тільки на мільйони українців, але й на багато народів світу. Реальність, яку світ, здавалося б, давно переміг, зосередившись на найвищих цінностях: цінності людського життя та цивілізованому розвитку суспільства. Але в цій боротьбі зла проти добра чітко виражені чотири принципи нашого Ордену — єдність, благодійність, братерство і патріотизм.

Єдність. «В солідарності з Україною. Лицарі Колумба» — коробки гуманітарної допомоги з таким написом потрапили в руки десятків тисяч українців, які постраждали від ран війни. Ці слова стали символом великої благодійної місії, яка об’єднала нас усіх: кожного з вас, дорогі брати Лицарі з усього світу, які зробили внески; наших братів, які разом зі своїми дружинами збиралися день у день, щоб пакувати продуктові набори; наших священиків і капеланів, які відкрили двері кожної парафії для біженців; та волонтерів, які доставляли допомогу в найвіддаленіші та найнебезпечніші прифронтові райони для тих українців, які опинилися в скруті.

Милосердя. Весь світ став свідком жахливих картин руйнувань, залишених російськими окупантами на звільнених землях України, де місцеві жителі виживають як заручники без електрики, водопостачання, їжі та ліків, і навіть без питної води та хліба. І ми стали свідками караванів вантажівок з гуманітарною допомогою, позначених логотипом лицарів, які були серед перших, хто привіз необхідну допомогу тим, хто її потребує. І ми бачили заплакані очі літніх людей та погляди маленьких дітей, які дивуються зустрічі з такими «незнайомими благодійниками». І ми пам’ятаємо екологічну катастрофу вибуху гідроелектростанції, коли цілі райони були повністю затоплені, залишивши багато родин бездомними. Ми бачили, як Лицарі Колумба мобілізувалися, щоб якнайшвидше надати термінову допомогу постраждалим. Ми відчули радість лікарів із зруйнованих лікарень, переповнених пораненими цивільними, коли наші капелани привезли необхідне медичне обладнання та ліки, стаючи співучасниками жертвенної місії лікаря, який рятує життя під звуки сирен та свист ракет. Милосердя Лицарів Колумба набуло євангельського значення, оскільки стало місцем, де Милосердний Христос зустрічає людину в потребі.

Братерство серед Лицарів Колумба не має національних кордонів чи територіальних меж. По всьому світу сім’ї Лицарів прийняли у свої будинки біженців з України, створюючи для них домашнє братське та сімейне середовище для адаптації до нового оточення. Ми ніколи раніше так сильно не відчували себе родиною.

І нарешті, патріотизм як найвищий ступінь і повна приналежність до нашої лицарської спільноти. І тут я хочу згадати сотні тисяч українських патріотів, які з перших годин повномасштабного російського вторгнення почали захищати свою країну, свою землю та своїх жінок і дітей. Я хочу віддати шану пам’яті десятків тисяч загиблих солдатів, у тому числі наших братів Лицарів, які пожертвували своїм життям за свою батьківщину і назавжди залишаться для нас справжніми героями. Ці жертви були відображенням Євангелія любові, яке прозвучало з уст Ісуса Христа в Євангелії від Івана: «Ніхто не має більшої любові, як той, хто віддає своє життя за своїх друзів» (Ів 15:13). Амінь!

Дякую! Vivat Jesus!

† Михайло Бубній,
екзарх Одеський