СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Мануїл Нін українській громаді Атен: Псалми є правдивими молитвами
У першу неділю вересня в українському храмі Атен відбулася чергова катехитична зустріч з апостольським екзархом для католиків Східного обряду в Греції Мануїлом Ніном, присвячена темі псалмів та їхньому значенні в молитві Христової Церкви.
Цілі псалми чи їх уривки присутні практично у всіх богослужіннях, тож тема була актуальною.
Псалми є правдивими молитвами
«Псалми є збіркою 150 молитовних єврейських поем, котрі сьогодні є молитвами християнськими і для християн. Чи нам, християнам, потрібно молитися псалмами? Чому? Як маємо ними молитися? Декотрі із псалмів мають гарний текст із глибинним змістом. Інші містять текст, що не є простий і легкий для сприйняття, — зазначив владика Мануїл. — Я є монахом, окрім того, що є також єпископом, і вже понад 45 років кожного дня я молюся псалмами. Саме тому можу з упевненістю сказати, що псалми є правдивими молитвами. Псалми є християнськими молитвами. Вони є молитвами для християн».
Ісус Христос та Отці Церкви часто використовували псалми
Єпископ зауважив, що Ісус часто використовував псалми як персональну молитву. Ось, наприклад: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» (Матея 27, 46). Ця фраза знаходиться в псалмі 21, 2. Водночас Новий Завіт є повний цитувань із псалмів.
Твори Святих Отців Церкви наповнені псалмами як молитвою. В псалмах також знаходяться пророцтва про Христа та про Церкву, додав екзарх для католиків Східного обряду в Греції. «Для Отців Церкви псалми є предметом їхніх проповідей та їхніх коментарів. Чому? Тому що псалми використовуються християнами — ними моляться, їх співають, ними користуються під час богослужінь, отож важливо, щоб люди могли розуміти їхній зміст», — зазначив єпископ.
Псалми у богослужіннях: відповідність часу доби
Владика підкреслив, що використання певних псалмів під час вечірніх чи ранішніх богослужінь збігається із тим часом доби, в якому ми перебуваємо. «Наприклад, під час 103 псалма згадується про те, що Бог „створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід“ і в цей спосіб підкреслюється, що ми перебуваємо у вечірньому часі. Натомість, на утрені, під час 3 псалма читаємо „я ліг собі й заснув, і пробудився, бо Господь мене зберігає“; а під час 62 псалма підкреслюється наша довіра Божій опіці: „Коли згадаю на моїй постелі тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про тебе“, — розповів владика Мануїл.
Псалми змінні, незмінні та з антифонами
Він також наголосив, що псалми займають справді досить важливе місце під час усіх богослужінь у візантійській традиції. У богослужбових книгах знаходимо потрійне використання та розподіл псалмів: псалми незмінні, псалми змінні та псалми з антифонами.
«Псалми незмінні є тими, що повторюються кожного дня під час богослужінь добового циклу (наприклад, псалом 103 на вечірні). Деякі з них повторюються декілька разів протягом дня: псалом 50 повторюється чотири рази, а псалом 142 — двічі. Псалми змінні присутні на утрені та на вечірні. Можна сказати, що молячись всі богослужіння добового циклу, за тиждень можемо перечитати майже всі псалми. В монастирях, де в особливий спосіб дотримуються всіх богослужінь добового циклу, так і є насправді — за тиждень монахи моляться весь Псалтир, тобто усі 150 псалмів», — розповів єпископ.
Псалтир як молитовне правило християнина
Владика наголосив, що псалми є різновидом молитви і вони допомагають нам краще молитися та висловлювати свої молитовні почуття із власного серця.
«Один єврей у ХХ столітті сказав таку фразу — кожен єврей народжується із Псалтирем у руці. А я дозволю собі сказати, що кожен християнин народжується та помирає із Євангелієм та Псалтирем у руці. Євангеліє є Словом Божим, є доброю новиною Ісуса Христа, є нашим християнським життям; а Псалтир містить в собі молитви, які сам Христос і Його Церква молилися та моляться ось уже протягом багатьох століть», — резюмував промовець.
Довідка
Мануе́ль Нін, OSB (ісп. Manuel Nin i Güell; нар. 20 серпня 1956, Ал-Бандрель) — іспанський церковний діяч візантійського обряду, бенедиктинець, єпископ Грецької католицької церкви; від 2 лютого 2016 року — апостольський екзарх для католиків візантійського обряду в Греції.
Народився 20 серпня 1956 року в Іспанії, де вступив до Ордену Святого Бенедикта в Монсерратський монастир. 18 жовтня 1980 року склав довічні обіти. Навчався в римських вищих навчальних закладах і здобув спеціалізацію з патрології, після чого розпочав викладацьку діяльність.
Священичі свячення отримав 18 квітня 1998 року з рук єпископа Таррагони Льюїса Мартінеса Сістака. У 1999—2016 роках був ректором Папської Грецької Колегії; був радником департаменту літургійних відправ Римського Архиєрея та членом літургійної комісії Конгрегації для Східних Церков.
Крім каталанської та іспанської, володіє грецькою, латинською, сирійською, італійською, французькою та англійською мовами.
2 лютого 2016 року Папа Франциск номінував о. Ніна апостольським екзархом Греції і титулярним єпископом Каркабії. Єпископську хіротонію отримав 15 квітня 2016 року. Головним святителем був його попередник на уряді екзарха Дімітріос Салахас, співсвятителями були римо-католицький архієпископ Афінський Севастіянос Россолатос і єпископ Лунгро Італо-албанської католицької церкви Донато Оліверіо. Введення на престіл відбулося 29 травня 2016 року.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
