Владика Богдан Манишин відслужив Великодні богослуження для військових у Краматорську і освятив паски

3 травня 2021

2 травня 2021 року преосвященний владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії, разом з військовими капеланами відслужив Великодні богослужіння у Краматорську.

Владика Богдан Манишин відслужив Великодні богослуження для військових у Краматорську і освятив паски

Єпископ відслужив святкову Божественну Літургію, звернувся до військовослужбовців зі словом проповіді, освятив паски та інші традиційні великодні страви, а також привітав наших захисників зі світлим празником Воскресіння Христового.

Насамперед, владика Богдан Манишин підкреслив той факт, що доволі часто ми відчуваємо себе поглинутими темрявою. Особливо це відчувається на фронті. «Вранці ми часто стаємо свідками того, як відступає темрява і наступає ранок. У сьогоднішьому євангельському слові ми чули, що темрява не може навіть найменше світло поглинути. До гробу поспішають жінки-мироносиці і журяться про те, хто їм відвалить камінь. Мабуть, згадують не злим і тихим словом чоловіків-апостолів. Роздумують, хто ж усуне цю темряву, хто розвіє смуток. Але відтак зустрічаються із чимось, що не вкладається у рамки людського мислення і годі пережити людському серцю. Відступає зло і приходить добро. „Зло не вічне, — кажуть у народі, — а добро все переможе“. Однак, таким воно є тільки для тих, хто хоче вірувати», — зазначив архиєрей.

Відтак єпископ ствердив, що у своїх щоденних терпіннях ми можемо шукати розради у Воскреслого Христа, який перетерпів за кожного із нас страшні муки. «Дивлячись на страждання нашої країни, перебуваючи на тих теренах її зраненої землі, — зраненої гріхом, байдужістю, визискуванням, наживою, — ми знаходимося у тому мальовничому куточку нашої любої країни, де до 1933 року ходили у вишиванках, говорили рідною мовою. Та земля покрита молитвами і кривавим потом не одного її захисника, але коли ми, перебуваючи на службі у війську, будучи громадянами земного царства і Царства Небесного, вдивляючись у постать Воскреслого Христа, можемо побачити Його таким, яким Він прийшов і до нас, як Той, хто показав свій пробитий бік та рани на руках і ногах. Він прийшов до нас з аду. Сьогодні до нас з аду приходять наші полонені. Сьогодні з аду приходять ті, які стають на пограниччі між добром і злом, адже коли зло уособлюється на пограниччі між добром і злом стає армія. Вони усі приходять з аду зі своїми ранами, і тими ранами, як каже пророк Ісая, зцілюється ціла наша країна, „бо тими ранами ми зцілилися“. Кожен із нас, який терпить, стає подібним до Христа. Але тільки тоді, коли він не нарікає, адже нарікання — це перший крок до зради. Коли він дає згоду на Божу волю і є тут, тому що любить, а тому з’єднується у тій любові із Воскреслим Христом, приходить разом із Ним і каже: „Мир вам“. Він долає усі замкнені двері, двері нашого внутрішнього простору та закритості, нашого небажання поділитися своїм болем, трагедією, приходить до інших і каже: „Якщо тобі важко, знайди того, кому ще важче і допоможи йому, і тоді стане легше“», — сказав владика Богдан.

«Що той Воскреслий Господь приносить нам? До своїх учнів, яким Він вмивав ноги, — вмивав не Своїй матері, не жінкам-мироносицям, які перші зустріли Його воскреслого, — вмив тим, кому Він дав силу і благословення нести Слово Боже, Він каже: „Мир вам даю“. Власне, кожен із нас стає від цього часу носієм миру. Не такого миру, який боїться стати лицем до лиця зі злом, але того миру, який після молитви до кривавого поту, люблячи свою країну, свою родину, стає до її оборони і той мир приносить своїм служінням», — завершив свою проповідь преосвященний владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії УГКЦ.