Владика Богдан Дзюрах з робочим візитом у Швейцарії: вдячність за підтримку і заклик до подальшої солідарності
8–12 жовтня 2022 року владика Богдан Дзюрах, Апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії, на запрошення Міжнародної католицької благодійної організації «Допомога Церкві в потребі» перебував з робочим візитом у Швейцарії.
Такі запрошення, за словами єпископа, є гарною нагодою свідчити про мужність і гідність нашого народу, дякувати за підтримку та закликати до подальшої солідарності з Україною в часі війни. Владика Богдан досвідчив відкритість, гостинність та щирість місцевих католиків, які всім серцем відчувають біль українців і співчувають народу України. Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
«У зустрічах після богослужень переконуюся у відкритості, гостинності та щирості місцевих католиків, які всім серцем відчувають наш біль і співчувають нам. Дякуємо Вам, брати і сестри! Єднання, молитва і солідарність — найкраща поміч і запорука подолання ненависті агресора», — зазначає владика Богдан.
Під час візиту Апостольський екзарх служив Літургію в храмі Святої Анни в м. Фрауенфельд у катедральному храмі Святих Галла та Отмара у м. Санкт Галлен, де також молився в каплиці Ангелів-Хоронителів. Варто відзначити, що адміністратор катедри о. Беат Гроглі з нагоди візиту владики Богдана виставив у храмі українські ікони, а владика Маркус Бюхель прочитав німецькою мовою молитву св. Івана Павла ІІ за мир.
Розповідаючи про цю молитву, єпископ підкреслив: «Уся Літургія супроводжувалася українськими мелодіями, які місцевий органіст Еммануель спеціально шукав на мій приїзд. Спершу о. Єронім і Наташа, захристіянка, просто з захристії подзвонили в дзвони, скликаючи вірних на молитву. Відтак на початку Літургії звучала мелодія „Боже великий єдиний“, а на завершення — славень України „Ще не вмерла України…“. Але наймиліше було почути під час Святого Причастя мелодію… нашої народної пісні „Ой чий то кінь стоїть…“ І не важливо, що п. Еммануель не міг знати, які слова пов’язані з цією мелодією. Найважливіше і найцінніше для мене було, що він вклав так багато любові і зичливості, готуючись до нинішньої Служби Божої, бажаючи дати такий музичний знак солідарності гостю з України, а через мене — всім українцям. І справді, в бесіді зі мною після Літургії він заледве стримував сльози, настільки болить йому війна, яку Росія веде проти нашого народу».
Кожна молитва супроводжувалась спілкуванням з місцевими душпастирями та їхніми прихожанами про біль і страждання народу України, а також про його відвагу, гідність і жертовність в захисті своєї Батьківщини. «Люди після доповіді ставили дуже цікаві та актуальні запитання та запевняли про свою солідарність і подальшу підтримку України. Насамкінець, за ініціативою організаторів прозвучала пісня-молитва: „Боже великий єдиний, нам Україну храни!“»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ