Владика Богдан Дзюрах у день пам’яті свщмч. Йосафата Кунцевича: про єдність церковну і єдність національну
Застановлячись над постаттю святого священномученика Йосафата Кунцевича та її значенням у день його літургійної пам’яті, владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, висловлює бажання церковної єдності в Україні, яка може стати запорукою єдності національної.
«Смерть святого мученика Йосафата принесла йому велику нагороду в Бога і славу в цілій св. Церкві Католицькій. Нашій Греко-Католицькій Церкві дала вона велике свідоцтво правдивости й святости і стала джерелом великої духовної сили для нас» (Пастирський лист єпископів УГКЦ з нагоди 300-ліття мученицької смерті св. Йосафата, 1923).
Святого Йосафата називають «апостолом єдности». Він діяв у дусі Христової заповіді: «Щоб усі були одно» (пор. Йо. 17, 21) і втіленню цього Христового заповіту посвятив усе своє життя, зазнавши численних переслідувань, а на кінець — і витерпівши мученицьку смерть від братів у вірі. Високою ціною оплачуються високі і великі ідеали!
Сьогодні наш народ, як ніколи, потребує єдности. При цьому церковна єдність може стати потужним стимулом для єдности національної. Очевидно, не йдеться про інструменталізацію Церкви і церковного питання для політичних цілей; йдеться радше про преображаючий вплив духовного відродження народу на всі сфери його національного і суспільно-політичного буття. Але для цього, знову ж таки, очевидно, слід, щоб самі Церкви щораз-то більше преображалися у дусі Христового Євангелія, позбуваючись страху, упереджень чи духа нездорового суперництва у ставленні одна до одної.
Праведний митрополит Андрей у своєму славному творі «Як будувати Рідну Хату» так представляє цю виховну і об’єднавчу роль Церков в історії народу: «Якщо християнські різні Церкви в Україні мають сповнити завдання: дати українському народові єдність, — мусять позбутися того духа розколу і ненависті, який спричиняє те, що українець українцеві — ворог. Усі, скільки нас є, мусимо зробити все, що можемо, щоб помиритися і в собі самих побороти дух розколу і ворожнечі проти братів».
«В єдності — сила народу; Боже, нам єдність подай!» Нехай ці слова відомої церковної пісні не залишаються лише словами чи гарним побажанням, але нехай стануть спонукою до витривалої праці усіх дітей Володимирового Хрещення над відновленням первісної єдності Української Церкви і на укріплення національної єдності усього українського народу!
Святий священномученику Йосафате, апостоле єднання, моли Бога за нас!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії