Владика Богдан Дзюрах: Про справжню релігійність та її видимість

14 лютого 2022

У чому полягає справжня релігійність та як не потрапити у безплідну видимість чи поверховість? Про це роздумує владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії, у черговому духовному тексті на своїй сторінці у Фейсбук.

Владика Богдан Дзюрах: Про справжню релігійність та її видимість

«В той час як виходив Ісус із храму, каже йому один з його учнів: „Учителю, глянь, яке каміння, яка будівля!“ Ісус же сказав до нього: „Бачиш оці великі будівлі? Камінь на камені не лишиться тут, якого б не перевернули“» (Мр. 13, 1–2).

Вихід Ісуса з храму є символом релігійності, позбавленої внутрішньої сили і Божественної благодаті. Така релігійність покладається лише на зовнішні ритуали і матеріальну красу культових предметів і споруд, проте не може запевнити своїм прихильникам доступу до джерел спасіння, до правдивої сили, що походить від Бога та живої віри в Нього.

Якщо людина чи спільнота, котрі називають себе віруючими, не черпають з живого джерела Божої благодаті, то їхнє духовне життя неминуче деградує, зазнає упадку і моральної руїни. Тоді вся їхня порожня і поверхова релігійність в одну мить трощиться як будинок, підтоплений повінню чи зруйнований землетрусом. Опис такої псевдо-релігійності, вихолощеної з внутрішньої сили, святий Павло, представивши численні людські вади, які настануть «у скрутних часах за останніх днів», підсумовує дуже лаконічно: «мають бо сповид побожности, сили ж її зреклися» (пор. 2 Тим. 3, 1–5).

Але «сповид побожності» ніколи не допровадить до спасіння, навпаки, — він є тривожеим передвісником прийдешньої руїни. Але такого трагічного кінця можна уникнути, — через щире навернення і намагання жити у світлі закону Божої любові, як про це сказав Господь устами пророка Єремії: «Направте путі ваші й ваші вчинки, і я дам вам жити на цьому місці. Не покладайтесь на слова оманні, а саме: Храм Господній! Храм Господній! Храм Господній! Бо як ви цілковито направите путі ваші й учинки ваші, як будете чинити праведний суд мій між собою; чужинця, сироту й удову не утискатимете, безвинної крови не проливатимете на цьому місці, й за чужими богами не ходитимете, собі на лихо, тоді я дам вам жити на цьому місці, на землі, що я приділив батькам вашим на вічні віки» (Єр. 7, 3–7).

Те, що прикрашає справжню релігійність, це — чеснотлива поведінка, побожне життя її носіїв. Вони самі в такому випадку, через єднання з Сином Божим Воплоченим, в Якому «враз з людською природою живе вся повнота Божества» (Кол. 2, 9), стають в Божих очах величними храмами Святого Духа, який живе у них (пор. 1 Кор. 6, 19).

То ж великим і найважливішим завданням кожної віруючої людини у всіх часах є турбота про те, щоб не позбавитися цієї життєдайної присутності живого Бога у своїй душі. Тому ми молимося устами Псальмоспівця: «Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене!» (Пс. 50,), «Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!» (Пс. 38, 22).

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії