Владика Богдан Дзюрах подякував єпископам Північної єпископської конференції за солідарність з Україною
11–14 березня 2024 року у Люксембурзі відбулось пленарне засідання Північної Єпископської Конференції (NBK), які у своїй спільній заяві висловили підтримку українському народу, наголошуючи на актуальності праці, яку провадить Карітас, наприклад щодо опіки над потребуючими. «Таким чином, полум’я надії проникає в смертельну темряву ненависті», — йдеться у заяві єпископів.
«Зараз необхідне довгострокове бачення європейської стабільності, яке уможливить мир і справедливість. Щоб досягти цього, ми повинні бути впевнені, що наше власне коріння глибоке. Католицька Церква в країнах Північної Європи хотіла б зробити свій внесок у це. Українські біженці також є бажаними гостями у своїх громадах. Вони збагачують нас своїм духовним багатством», — висловились єпископи Скандинавії.
Також участь у конференції взяв апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах, який поділився зі скандинавськими єпископами кількома думками в контексті теперішньої російської агресії проти України.
Вдячність за підтримку і солідарність
Свій виступ апостольський екзарх розпочав зі слів вдячності за довголітню підтримку душпастирського служіння для українців на теренах Скандинавії, зокрема за постійну духовно-освітню формацію українських священників та за катехитичну освіту для мирян. Також владика Богдан подякував за солідарність і підтримку українського народу у боротьбі з російськими окупантами.
«Ваша солідарність, дорогі Владики, стала особливо вагомою, а для нас — цінною з початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Ваші швидкі і рішучі заяви на підтримку України і українського народу, Ваші відвідини наших громад від перших днів війни і при різних нагодах, Ваша матеріальна поміч у вигляді пожертв і гуманітарних проектів, а передовсім — Ваша молитва, — усе це підтримує наш народ у цій нерівній боротьбі за власне існування і за власну гідність, а також зміцнює в нас надію на визволення України та на відновлення справедливого і тривалого миру в нашій Батьківщині і тим самим в усій Європі», — мовив до єпископів владика Богдан, згадуючи також візит делегації Північної Єпископської конференції у складі Кардинала Андерса Арбореліуса та владики Еріка Вардена до України на початку травня минулого року.
Тут архиєрей підкреслив важливість фінансової збірка для постраждалих від війни в Україні, яку було проведено у всіх католицьких парафіях Скандинавії в свято П’ятидесятниці, яку єпископи країн Скандинавії провели після відвідин України.
Владика Богдан Дзюрах (крайній справа) разом із скандинавськими єпископами
Теперішня суспільна та гуманітарна ситуація в Україні
«Війна в Україні, на превеликий жаль, триває надалі. Щоденно на Україну скеровуються десятки дронів і ракет, які несуть зі собою нові руйнування, смерті і страждання сотень тисяч невинних людей. Вкрай важкою залишається ситуація на фронті, а кожне зволікання з допомогою коштує нашим захисникам нових втрат територій і нових непоправних жертв. Міста Маріуполь, Буча, Ірпінь, Бородянка, Ізюм вже давно стали символами воєнних злочинів, які здійснили російські окупанти проти українського народу», — сказав владика Богдан, озвучивши статистику втрат, які понесла Україна за ці два роки війни та окресливши важкий морально-психологічний стан, який супроводжує щоденно не тільки українців на рідних землях, але і тут, за кордоном.
«Слушно сказала про себе і собі подібних людей відома українська медикиня і волонтерка Тайра, яка сама пережила жахіття російського полону: „Ми — покоління, яке ніколи вже не повернеться з війни“. І тим не менше, наш народ не падає у відчай. Як не раз наголошує Отець і Глава нашої Церкви Блаженніший Святослав, „Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться“», — наголосив український єпископ.
Статистика новоприбулих українців в скандинавських країнах
«В країнах екзархату на даний час офіційно зареєстрованими є майже 1,5 мільйонів українців, які тут знайшли захист і притулок, з них майже 213 тисяч знаходяться в скандинавських країнах. Наша канцелярія підготувала синтетичний звіт про кількість біженців по країнах і про стан духовної опіки над ними, який я залишаю для Вашої ласкавої уваги. У порівнянні зі станом до 24 лютого 2022 року ця кількість українців в наших країнах дуже зросла», — підкреслив владика Богдан і навів приклади чисельності українців у скандинавських країнах.
Здійснені дотепер душпастирські заходи
Також владика Богдан подякував єпископам за розуміння душпастирських потреб і за сприяння у позитивному вирішенні запитів для духовної опіки українців, завдяки чому вдалося започаткувати служіння у восьми нових осідках.
Спільна відповідь на виклики ближчої і дальшої перспективи
Відтак єпископ представив чотири елементи якісного душпастирства біженців та емігрантів, а саме: прийняття, захист, сприяння розвиткові та інтеграція.
«Нас, українців, до глибини душі зворушила спонтанна гостинність і відкритість, з якими європейці прийняли наших біженців два роки тому. Втім, це прийняття потребує на даний час більш структурованого і системного підходу, тому що жертовність приватних осіб і окремих родин не є безмежною і це зрозуміло», — сказав владика Богдан, говорячи про момент прийняття українців, які шукали порятунку зокрема у країнах Скандинавії.
«Там, де остигає любов, приходить нетолерантність, нетерпимість, а то й агресія. То ж на даний час в різних країнах західного світу спостерігається певна зміна настроїв і щодо ситуації в Україні загалом, і щодо українських біженців зокрема. Причини такого стану речей різні і тут не місце на їх глибший аналіз. Церква як Матір має стояти на сторожі гідності, прав і свобод людини та суспільства, а особливо маргіналізованих та знедолених», — підкреслив єпископ, говорячи про захист, якого потребують українці, які вимушено покинули свої домівки, навівши за приклад ряд агресивних випадків навіть з фатальними наслідками через вороже ставлення до українців.
«То ж захищати всіх, хто є в небезпеці, зокрема біженців і емігрантів — наш святий обов’язок. Відтак сприяння розвиткові біженців і емігрантів та їхній інтеграції в місцеві суспільства, щоб вони, з одного боку, могли якомога повніше реалізувати свої таланти і свій потенціал та збагачувати місцеву Церкву і суспільство своїми неповторними дарами, а з іншого боку залишалися собою, маючи право і можливість плекати власні традиції і власну культуру, практикуючи свою віру у власній мові і власному обряді тощо», — наголосив апостольський екзарх.
«Жнива великі, а робітників мало» (Мт. 9, 37)
А на завершення свого виступу владика Богдан заторкнув потребу присутності священників, які б повноцінно могли звершувати своє душпастирське служіння для українців, відповідаючи викликав цього часу.
«Усі вони (українці) носять у серці тривогу, страх і журбу, а ми прагнемо і намагаємося їм усім якнайкраще послужити і бути відкритими до всіх. Бо євангельська любов не є селективною чи ексклюзивною, а навпаки — вона є універсальною і інклюзивною. То ж я запевняю Вас, що буду намагатися знаходити добрих душпастирів, а Вас ласкаво прошу по-батьківськи прийняти їх і по-братерськи допомогти мені і надалі долати виклики, які постали перед усіма нами у цей час, в якому Господь настановив нас Пастирями у Своїй Церкві», — звернувся до єпископів владика Богдан, ставлячи за приклад також користь місій сестер-монахинь, яких священники запрошували до помочі у служінні на своїх парафіях.
«Нехай наша співпраця, наша синергія з Божою благодаттю і між нами принесе якомога кращі плоди на більшу Божу славу, для зросту Тіла Христового, яким є Церква, та задля спільного і переконливого свідчення Євангелія правди і любови у сучасному світі», — сказав на завершення владика Богдан.
Переклад з німецької мови пресслужби Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії
За матеріалами інтернет-ресурсу «katholisch.de»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ