Владика Богдан Дзюрах: Плід Святого Духа — любов

16 червня 2022

У ці святкові дні П’ятидесятниці спробуємо разом із владикою Богданом Дзюрахом, апостольським екзархом для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії, роздумати над плодами Святого Духа для нашого теперішнього життя.

Владика Богдан Дзюрах: Плід Святого Духа — любов

Любов. «А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість» (Гал. 5, 22).

«Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому» — запевняє нас Боже слово устами св. Йоана Богослова (1 Йо. 4, 16). Найпевнішим знаком присутності Святого Духа у житті віруючої людини є любов. Невипадково любов стоїть на першому місці серед плодів Святого Духа. Бо так як дерево пізнається за плодами, так і автентичність віри пізнається за плодами любові. Каже св. апостол Яків: «Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру… Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва» (Як. 2, 18.26).

Якими є ознаки чи ступені любові?

Перш за все — пошана, уважність і доброзичливість в стосунку до ближніх, відсутність агресії та ненависті до них. «Любов ближньому зла не чинить. Любов, отже, — виконання закону» (Рим. 13, 10).

Втім, для християнина замало просто не бажати зла, — слід щиро прагнути добра для ближніх, бути готовим послужити їм — жертовно і великодушно: «Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому? Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише — ділом і правдою» (1 Йо. 3, 17–18).

Найбільш автентичним проявом любові є милосердя, яке виражається у прощенні провин, яких нам завдають наші ближні. Один нідерландський автор зауважив: «Любов, щоправда, випробовується у вірності, але довершується у прощенні». Глибокі і правдиві слова! Хто не вміє прощати, той не вміє любити. Без здатності прощати неможливо створити міцну, гармонійну і мирну спільноту — родинну, товариську, народну і загальнолюдську. Про це свого часу влучно висловлювався св. Іван Павло ІІ: «Немає миру без справедливості; немає справедливості без прощення».

Нарешті вершиною християнської любові є любов ворогів. Іншими словами — бажання автентичного добра, тобто спасіння, навіть для тих, хто нам бажає зла, ненавидить нас і атакує. Ця любов виражається в першу чергу молитвою за ворогів, і лише така любов допомагає, остаточно, подолати зло у серці кривдника і зло на цьому світі. Саме таку любов виявив Господь наш Ісус Христос і то — не забуваймо! — у стосунку до кожного із нас: «Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний. Христос бо, тоді як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних. Отож, коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям» (Рим. 5, 5–10).

Душе Святий, невичерпне джерело Любові і Життя, наповни моє серце Божою любов’ю, дай, щоб моє життя ставало для інших джерелом надії і любові!

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії