Владика Богдан Данило на Всецерковному форумі доповів про актуальне становище греко-католицької родини
Про актуальне становище греко-католицької родини: плюси і мінуси домашньої церкви, життя вірою в онлайн-форматі, міграційні процеси в рамках закритих фізичних кордонів і відкритої віртуальної дійсностi, розповів правлячий архиєрей Пармської єпархії владика Богдан Данило під час ІІ сесії Всецерковного форуму, який відбувся 11 грудня 2021 року.
Як повідомляє Секретаріат VII сесії Патріаршого Собору, доповідь владики Богдана Данила охопила три аспекти актуального становища греко-католицької родини серед викликів сьогодення.
Перша теза «Плюси і мінуси домашньої церкви» спрямовувалась на роль сім’ї «як основи церковної спільноти та важливого елементу розбудови місцевої парафії». Батьки мають даний Богом обов’язок і право виховувати своїх дітей згідно Божого закону, а парафії, школи та духовенство допомагають батькам у вихованні та навчанні дітей. «Дім — це місце, де діти вперше дізнаються про Бога через любов і приклад своїх батьків».
Пандемія Covid-19 змінила саме розуміння понять парафіяльної спільноти і домашньої церкви: «Неможливість живої участі в літургійних богослуженнях та Святих Таїнствах допомогла багатьом сім’ям більше цінувати парафіяльні храми, ніж будь-коли раніше». Сьогодні найважливішим кроком, який пропонує Церква, є участь сім’ї в храмових богослуженнях, «що є незамінним досвідом, який дає тривалі духовні плоди… Відвідування церкви виховує у дитини переконання в те, що віра — це те, що варто цінувати, що вона є пріоритетом». Молитву храму домашня церква може доповнювати регулярною спільною молитвою, читанням Святого Письма, дотриманням церковного літургійного календаря, облаштуванням місцем молитви у своєму домі тощо.
Друга частина доповіді «Життя вірою в онлайн-форматі» зосередилась на аналізі нових способів молитви в карантинних умовах обмеження зібрань: «Церква активно почала супроводжувати вірних та їхні сім’ї, забезпечуючи трансляції богослужень в онлайн-форматі». Участь у богослуженнях онлайн, релігійні програми і проєкти стали новими засобами творення молитовної спільноти. Втім Церква зіткнулася із новим викликом: «Одним із непередбачених наслідків такої швидкої потреби забезпечувати трансляції богослужень в онлайн-форматі було те, що іноді сім’ї не були належним чином підготовлені чи не поінформовані щодо належної участі в онлайн-богослуженнях». З часом участь вірних в онлайн-богослуженнях часто стає більш спогляданням, ніж повною активною участю. Відтак домашня церква покликана зберігати розуміння живої молитви та бути осередком своєї парафії: «Християнський дім має бути мікрокосмом усієї Церкви. Літургійне та сакраментальне життя парафіяльної спільноти відображається в сім’ї».
Третя частина доповіді під назвою «Міграційні процеси в рамках закритих фізичних кордонів і відкритої віртуальної дійсності» була присвячена викликам міграційних процесів та ролі Церкви у них. Головні проблеми: зменшення сільських парафій через переїзд молоді до міст; масова міграція за кордон у пошуках кращого економічного становища — як переселення сімей на постійне проживання, так і роздвлення сімей та явище соціального сирітства.
«Усі ці міграційні рухи створюють, з одного боку, можливість для Церкви служити новим мігрантам у місцях їхнього поселення, але водночас стають своєрідними викликами для Церкви в Україні, яка постає перед непростим питанням: як послужити сім’ям у таких обставинах?» Церква намагається супроводжувати родини в їх нових місцях поселення: організовані структури Церкви приймають мігрантів та іммігрантів; за їхньої відсутності Пасторально-міграційний відділ координує та підтримує місцеві спільноти, надаючи священиків, створюючи нові парафії та надаючи допомогу.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ