«Вертепом стає вся наша Україна»: Різдвяне послання владики Йосафата Мощича

17 січня 2024

«Сьогодні на Різдво тою убогою і темною печерою — вертепом стає вся наша Україна, і Месія по-новому бажає нині народитися в тілі українського народу. Прийти, щоб його визволити і спасти, щоб він став оновленим народом, якого Господь підняв і поставив, як той світильник для інших. «З нами Бог зрозумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог», для оновленої місії, яку ще нам доведеться усім разом звершити в себе вдома й дати свідчення іншим народам, щоб і вони знову відновили дар віри в Бога — Творця історії та оновилися на християнських цінностях», — мовив владика Йосафат Мощич, єпарх Чернівецький, у Різдвяному посланні.

«Вертепом стає вся наша Україна»: Різдвяне послання владики Йосафата Мощича

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

владики Йосафата Мощича, єпарха Чернівецького

Всечесному духівництву і монашеству,
возлюбленим братам і сестрам
Чернівецької єпархії УГКЦ

«Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
І ось вам знак: Ви знайдете Дитя сповите, що лежатиме в яслах.
І вмить пристала до Ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:
Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання»

(Лк. 2, 11–13)

Христос рождається! Славімо Його!

Дорогі брати і сестри! У святий різдвяний час вкотре усвідомлюємо собі істину, що убогі пастухи першими удостоїлися бачити народжене Немовля — Ісуса. Ті, котрі уважалися мізерними і найменшими, котрі «на задвірках суспільства», виявилися упривілейованими бачити і чути, бути свідками і вістунами Доброї Новини, що Бог навідався до свого народу. Пастирі з легкістю та великою радістю прийняли слова ангелів та увірували в Спасителя. Увірували і в його подвійну місію — не тільки спасти людство, але й залишитися з нами навіки, бо ж Він — Еммануїл — з нами Бог, що в земному житті постійно супроводжує, допомагає та наставляє на спасіння.

Натомість «сильні цього світу» не дуже зраділи приходу Христа і не бажали прийняти Його вірою. Це вимагало б великих зміни у їхньому заздалегідь прогнозованому і добре влаштованому житті та місці в суспільстві. Тому Благовість Євангелія устами і вчинками «світлих» людей досі крокує світом, опанованому темрявою, щоб його освітити та преобразити, стати надбанням кожної окремої особи, спільноти чи народів. Зазвичай, люди поверхово сприймають особу Ісуса Христа та віру в Нього, тому проживають своє життя без глибини, навіть не вдумуючись в зміст і сенс віри в Бога. Різдвяна тиша, тиха і свята ніч є цінним моментом, де ми можемо чесно запитати себе: власне, для чого я отримав дар життя і прийшов у цей світ? Яка моя місія тут? Чого Господь очікує від мене? Треба вгамуватися на хвильку, щоб почути, що в глибині серця промовляє мені Господь… І тоді матимемо шанс (як ті убогі пастирі) прийняти у звільнене серце головне послання життя і небесного посланця Дитя — Ісуса, щоб слідувати за Ним.

Ізраїльський народ чекав дуже довго на Месію і врешті Його не прийняв, тому не дивно, що Христос і сьогодні є «скелею спотикання» для тих могутніх, що думають вершити долі інших націй, зокрема України. Нам давали три дні чи тиждень, а сьогодні вже 2 роки без двох місяців, як ми стоїмо, молимося і боремося. І це є потужним знаком від Бога.

Сьогодні на Різдво тою убогою і темною печерою — вертепом стає вся наша Україна, і Месія по-новому бажає нині народитися в тілі українського народу. Прийти, щоб його визволити і спасти, щоб він став оновленим народом, якого Господь підняв і поставив, як той світильник для інших. «З нами Бог зрозумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог», для оновленої місії, яку ще нам доведеться усім разом звершити в себе вдома й дати свідчення іншим народам, щоб і вони знову відновили дар віри в Бога — Творця історії та оновилися на християнських цінностях.

Світло вифлеємської зорі провадить мудреців, які приходять до Христа з визнанням і дарами мира, золота і ладану. І хоча електричного світла є в нас обмаль, проте нині багато хто бачать те невидиме світло, котре сяє в душах і серцях наших захисників — героїв, у волонтерах, медиках та кожній людині, солідарній у захисті країни та Богом даної землі. Це світло Бог уклав у наші серця, щоб ми зуміли організуватися, бути солідарними одні з одними, допомагати нашим захисникам, любити рідну землю і плекати та захищати культуру життя.

Колись Господь вивів з єгипетського рабства ізраїльтян, а сьогодні той самий Творець історії продовжує новий вихід — перехід нашого народу з впливу російської імперії темряви і злоби. І хоч не всі люди хочуть вийти на свободу дітей Божих, бо їм до вподоби «лихі діла темряви», та іншої дороги в нас просто немає.

Отож, спішімо й ми, кожен з нас особисто прийняти це Дитя, вкладаючи в Його руки ціле наше життя. Бо ці руки, попри те, що малі і слабкі, але мають силу і владу обійняти особисто та зійти навіть до темноти аду, нашого аду, котрий ми самі нездатні здолати. Жодна війна не є від Бога, і Бог ніколи не бажає війни, вона походить він грішної і злої волі людини (або й цілого народу), які, не бажаючи змінитися, не приймають Бога. Проте Господь завжди суверенний і може втрутитися в нашу історію, тому ми спішімо пришвидшити Божу перемогу для України нашою витривалою молитвою, діяльною вірою, відмовою від наших егоїстичних пріоритетів і зміною життя, боротьбою з корупцією, допомогою і жертовним служінням у волонтерстві переселеним особам, нашим захисникам і воїнам.

На завершення заохочую вас святкувати Різдво, це велике таїнство втілення Божого сина, Який став людиною, одним нас. Прославляймо Ісуса нашим християнським привітом «Христос рождається», адже українська християнська культурна спадщина така багата на вияв віри у час різдвяних свят через спів, коляду, родинні відвідини, ділення просфорою з батьками та старшими з наших родин, дійства вертепу, ходіння зі звіздою, відвідини переселенців та сімей героїв, які з любові віддали своє життя.

Нехай Пресвята Богородиця, прославлена в чудотворній іконі «Надія Безнадійних», покриє своїм омофором в окопах — новітніх яслах прифронтової зони — наших захисників, що служать і захищають дитя, батька і рідну матір. Хай вифлиємська зірка провадить і вкаже кожному шлях до нашого Господа Ісуса Христа. Христос рождається! Славімо Його!

† Йосафат Мощич,

єпарх Чернівецький

Дано у Чернівцях,

при катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці,
в день Св. муч. Севастіяна і тих, що з ним,
18 грудня 2023 року Божого

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae