«Святий Дух не лише зійшов тоді — Він діє і сьогодні», — єпископ Григорій Комар

31 травня 2026

«Сьогодні так багато разів під час молитви ми повторюємо прохання до Святого Духа: щоб Він прийшов, щоб навідався, щоб оселився в нас, щоб очистив нас, щоб потішив. Усе богослужіння і всі молитви сьогоднішнього дня зосереджені на цій події — зісланні Святого Духа». Про це сказав Преосвященний владика Григорій Комар, Апостольський Адміністратор Апостольського Екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, 24 травня, у проповіді у свято Зіслання Святого Духа в катедральному храмі Жировицької Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха в Римі.

«Святий Дух не лише зійшов тоді — Він діє і сьогодні», — єпископ Григорій Комар

Владика Григорій підкреслив, що подія П’ятидесятниці не належить лише до минулого: «Він і сьогодні сходить на тих, хто вірує в Христа, хто прийняв нашого Господа як свого Спасителя і очікує здійснення великої Божої обітниці». Про це розповідає пресслужба Апостольського екзархату в Італії.

Обіцянка Утішителя

У проповіді єпископ пригадав слова Ісуса, сказані під час Тайної вечері, коли Господь пообіцяв учням зіслати Утішителя: «Ісус говорив про іншого Утішителя — Духа Істини, який, за Його словами, наставить нас на путь правди та пригадає нам усе те, чого навчав Господь».

Роздумуючи над біблійним контекстом П’ятидесятниці, проповідник звернув увагу на старозавітне значення цього свята: «Одним із найбільших юдейських свят було свято П’ятидесятниці. Тоді єврейський народ пригадував подію на горі Синай, коли Господь дав Мойсеєві скрижалі Закону, заповіді та встановив союз зі своїм народом».

П’ятидесятниця — День народження Церкви

Владика Григорій наголосив, що подія зіслання Святого Духа стала початком нового Божого народу — Церкви, яка об’єднує всі народи світу та відкриває кожній людині шлях до живого досвіду Божої присутності. Тож свято П’ятидесятниці Церква називає днем народження Церкви, адже саме через дію Святого Духа апостоли отримали силу вийти та проповідувати «великі Божі діла» всім народам. Розвиваючи думку про зв’язок між старозавітною та новозавітною П’ятидесятницею, владика пояснив, що єврейський народ сприймав себе як народ, вибраний Богом: «Через це вони завжди вважали себе Богом вибраними — тими, до яких Господь виявив особливу милість».

Архиєрей звернув увагу на особливий символізм події зіслання Святого Духа, яка відбулася саме під час юдейського свята П’ятидесятниці: «Саме під час цього старозавітного свята апостоли разом із Марією, Божою Матір’ю, були зібрані у Сіонській горниці, де Ісус святкував зі своїми учнями Тайну вечерю».

Закон, написаний на серці

Пригадуючи біблійний опис події, промовець наголосив на знаках, у яких зійшов Святий Дух: «Зчинився шум, як ми чули в апостольському читанні, здійнявся вітер, з’явився вогонь. У цих видимих знаках — вітру і вогню — Святий Дух навідався до апостольської спільноти. Ісус здійснив Свою обітницю». Промовець також звернув увагу на богословський зв’язок між подією на горі Синай та зісланням Святого Духа, який описує євангелист Лука: «Напевно, дуже важливо було євангелистові Луці, який описав ці події у книзі Діянь апостолів, показати зв’язок між тим, що відбулося на Синаї, і тим, що відбувається тепер у Сіонській горниці».

За словами апостольського адміністратора в Італії, Лука свідомо проводить паралель між даруванням Закону через Мойсея та новим даром, який Бог дає через Ісуса Христа — даром Святого Духа. Він наголосив на новизні Божого об’явлення у Святому Дусі: «Тепер є Ісус як новий Мойсей. Він піднісся не на гору, але вознісся на небо, щоб від Отця подати людям не кам’яні таблиці, а дар Святого Духа — новий закон, закон любові, який Дух Святий пише у серцях людських». За його словами, цей закон не є зовнішнім приписом, а внутрішньою дією Божої благодаті: «І Він і в наших серцях пише цей закон любові». Також проповідник наголосив на живій і постійній дії Святого Духа в Церкві та житті кожного вірного.

Святий Дух лагідно преображає людське серце

Владика нагадав, що П’ятидесятниця — це не лише історична подія, але й жива реальність Церкви сьогодні: «Святий Дух не лише зійшов дві тисячі років тому на апостолів у Сіонській горниці. Він і сьогодні сходить на тих, хто вірує в Христа». Розкриваючи біблійний контекст, архиєрей пояснив паралель між Синаєм і Сіонською горницею, де відбулося зіслання Духа Святого: «Вогонь і вітер, які з’явилися, є знаками Божої присутності. Як колись на Синаї, так і тепер у Сіонській горниці Бог являє Себе своєму народові». На його думку, Святий Дух діє не силою чи примусом, а лагідно преображає людське серце: «Він не ламає і не змушує. Він дуже делікатно перемінює людське серце і відкриває його для Бога та для інших». Особливу увагу він приділив ролі Святого Духа як «Утішителя» у сучасних стражданнях: «Святий Дух є Той, хто завжди поруч із нами. Він утішає, захищає і дає силу, особливо сьогодні — у час війни, втрат і страждань. Він показує нам дорогу до неба».

Руйнівний вогонь сучасності і животворчий вогонь Святого Духа

У завершальній частині проповіді владика провів духовну паралель між прагненням людської слави та покликом до смиренного життя у Святому Дусі. Він нагадав біблійний образ Вавилонської вежі як символу людської гордині: «Є позиція будівників Вавилонської вежі, які хотіли прославити себе, зробити відомим своє ім’я. І ми знаємо, чим це закінчилося». На противагу цьому, владика Григорій представив християнський шлях — шлях відкритості до дії Святого Духа: «Є інша позиція — коли ми відкриваємося Святому Духу, щоб Він нас відновив, освятив і провадив до Небесного Отця».

Архиєрей також звернув увагу на драматичні реалії сучасності, протиставляючи руйнівний вогонь війни животворному вогню Святого Духа: «Сьогодні, на жаль, ми бачимо інший вогонь — вогонь ракет, який падає на міста і руйнує життя. Але ми просимо не про цей руйнівний вогонь, а про вогонь Святого Духа, який очищає серце і запалює його любов’ю». Він підкреслив, що Святий Дух не веде до руйнування, а до життя: «Ми не хочемо будувати імперії гордині. Ми обираємо шлях смиренного очікування Божої благодаті — Духа, який дарує життя і веде до вічності, а не до смерті».

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ