СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВеликоднє привітання єпископів УГКЦ. Частина 1
«Життя Ісуса залишилося б сумною історією, якби не сила любові Небесного Отця до свого Сина, яка підняла Ісуса з глибин царства смерті. Ось це і є правда Воскресіння! Це справжня радість Великодня. Навіть у час мороку та темряви ми, тим більше, покликані святкувати цю подію». Пропонуємо Вашій увазі уривки Великодніх привітань єпископів Української Греко-Католицької Церкви на поселеннях за кордоном.
Великоднє послання ієрархів Української Греко-Католицької Церкви в Західній Європі
Господь не прийшов карати світ, а спасти його! Натомість, кара впала на самого Христа, тому він показує нам дорогу виходу з неї, шлях до життя і воскресіння. «Ви, що поховані разом з ним у хрещенні, з ним ви разом також воскресли» (Кл. 2, 12). Коли страждаємо з Христом, тоді солідаризуємося з ним; беручи участь у його терпіннях, беремо участь і в його воскресінні.
З усім світом переживаємо пандемію коронавірусу. Євангеліє вчить, що Ісус, у якого ми охрестилися, показує нам дорогу виходу з кризи. Це, насамперед, довір’я, що з нами Бог, і Він не покине нас. Це заохота до молитви, до роздумів, до читання Божого слова, щирого каяття за наші гріхи, навернення, піклування про інших. Це шлях, який веде через хрест до воскресіння.
Воскресна утреня торжественно оспівує перемогу Христа і закликає нас до участі в ній: «Прийдіте, пиймо нове пиття, що не з каменя неплідного чудесно випливає, але з нетління джерела, яке виточив із гробу Христос».
Хоча цього року не можемо долучитися до парафіяльних богослужінь по наших церквах, усе таки, повними грудьми можемо заспівати: «Воскресіння день! Просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо, та скажімо: Браття!». Нас перестерігають не обіймати один одного, не виходити на подвір’я святити паску. Проте, ніхто не може нам заборонити відкрити наше серце, щоб до нього зайшов воскреслий Христос і сказав: Мир вам! Радуйтеся! Пісню перемоги заспівайте!
Повний текст Великоднього послання можна прочитати тут.
Великоднє послання ієрархів Української Греко-Католицької Церкви у Польщі
Мабуть, в часі цьогорічних свят Христового Воскресіння, як за григоріанським, так і за юліанським календарем, світ не перестане ще змагатись з загрозою, яка випливає з смертоносного патогена. Мабуть також, це змагання та можливе повернення епідемії віруса у пізнішому часі, буде вимагати ще багатьох медичних зусиль, економічних засобів та довгого часу для психічної та духовної віднови людей. Мабуть, ще довго не буде залишати нас страх перед можливим зараженням та його наслідками. Але радість з новини про Христове Воскресіння, яка повністю поміняла Христових апостолів та учнів, повинна також бути для нас сильним духовним поштовхом до зміни свого життя та до зміни нашого відношення до всіх проблем, клопотів та загроз, навіть таких, як актуальна світова пандемія коронавірусу. Без сумніву, ми свідомі того, що зараза, яка розійшлась по цілому світі, може наробити людині ще багато лиха.
Однак ми, як християни, які коротко гостять на цьому світі, маємо свідомість, що ми увесь час в руках Божих. Задля всіх нас та задля кожного з нас окремо у людському тілі прийшов на світ наш Спаситель, який не тільки навчав, але також терпів та віддав за кожного з нас на хресті своє життя. Ми свідомі, що коли навіть помремо, то і тоді залишимось в Божих обіймах та будемо мати відкриті ворота до вічного життя у Бозі, який остаточно подолав гріх та смерть, а нам, своєю кров’ю, дарував вічне життя. Ми, як люди віри, повинні бути також людьми надії, які очікують повного з’єднання з нашим Спасителем, Воскреслим Христом.
Ми також маємо право очікувати від Воскреслого Христа допомоги у наших щоденних життєвих потребах. Про це сам Ісус Христос сказав нам молитись словами Господньої молитви. Він сам також був дуже вразливим на всяке людське терпіння, на людську нужду та хворобу. Він лікував, оздоровляв хворих, зціляв калік, навіжених звільняв від злого духа. Тому в теперішній час ми повинні у нашій молитві звертатись до Воскреслого Христа з проханням про звільнення нас від всякого дочасного горя, в тому числі також і від епідемічної загрози.
Очікуючи особистого визволення від дочасного горя, ми не повинні забувати також про ще більш потребуючих, яких, без сумніву, маємо та будемо мати біля себе. Погляньмо довкола та, подібно як Христос, будьмо, особливо в цей час, вразливими на потреби інших людей: хворих та старших, самітніх та безпорадних у житті. Очікуючи підтримки для себе, будьмо одночасно добрими ангелами для інших.
Повний текст Великоднього послання можна прочитати тут.
Великоднє послання ієрархів Української Греко-Католицької Церкви у США
Спершу настає порожнеча, потім настає сповнення. Спочатку приходить смуток, а згодом приходить радість. Спершу приходить смерть, а потім — життя. Пасха починається нічим, а завершується усім!
Роздумуючи над цим, ми можемо сказати, що у житті кожного з нас є частково відображення Пасхальної історії. Подібно до того, як Пасха починається з порожнечі, так і наше життя починається з порожнечі. Перед тим, ніж зробити перший подих, ми покликані залишити затишне материнське лоно. Згодом щодня у своєму житті, коли робимо крок вперед, ми покликані очистити себе і залишати щось позаду. Перш, ніж взяти на себе свої подружні обов’язки, ми покликані залишити свою незалежність. Перш, ніж відповісти на духовний поклик чи обрати кар’єру, ми покликані відмовитись від інших можливостей. На кожному кроці життя, для того, щоб отримати нове життя, ми покликані очистити себе та звільнити. Подібно є і в нашому духовному житті.
Порожнеча — це частина людського пережиття. Іноді це можна сприймати як біль, але також як і подарунок. Кожен з нас потребує тієї внутрішньої порожнечі: тобто такого простору, який створює місце для чогось нового, простору, який можна відкрити для Бога.
Саме тому під час Великого посту, який щойно завершився, Церква у своїй мудрості попросила нас звільнитися від гріхів, спокус та щоденних клопотів, які забруднюють наше життя. Чому? Саме для того, щоб звільнити місце для Христа, який сьогодні тріумфально воскрес із гробу і наповнив нашу духовну порожнечу запевненням, що своїм Воскресінням він дарує кожному з нас обіцянку вічного життя!
Повний текст Великоднього послання можна прочитати тут.
Великоднє послання ієрархів Української Греко-Католицької Церкви у Канаді
Життя Ісуса залишилося б сумною історією, якби не сила любові Небесного Отця до свого Сина, яка підняла Ісуса з глибин царства смерті. Ось це і є правда Воскресіння! Це справжня радість Великодня. Навіть у час мороку та темряви ми, тим більше, покликані святкувати цю подію. Коронавірус — це матеріальне зло цього скороминущого світу. Час коронавірусу пройде. Цей вірус не в силі встояти перед силою любові нашого Небесного Отця, яку Він проявив до людського роду у воскресінні Свого Сина, Ісуса Христа!
Дорогі у Христі!
Немає значення чи ви молитеся у величавих церквах, чи в своїх скромних домівках, бо Христос Воскрес! Немає значення чи ви чуєте гарний хоровий спів, чи одинокий голос плачу в пустелі, бо Христос Воскрес! Немає значення чи ваш великодній кошик переповнений пасхальними стравами, чи єдине що ви маєте, це простий бутерброд і склянку води — бо Христос Воскрес!
Нехай Добра Новина духовної надії та радості, яку Воскресіння Господнє дарує всьому людству, прийде до самотніх та немічних, до зневірених та в депресії, до безробітних та бездомних. Нехай Добра Новина духовних сподівань та торжества Воскресіння, підбадьорить усіх кого доторкнулася пандемія коронавірусу: особливо, усіх хто постраждав від вірусу, усіх медичних працівників, які ціною власного життя допомагають іншим, усіх, хто забезпечує життєво необхідні функції суспільства, усіх, хто оплакує втрату рідних і близьких та усіх тих, хто переставився у вічне життя.
Повний текст Великоднього послання можна прочитати тут.
Великоднє послання отця Миколи Бичка, ЧНІ, новопроголошеного єпарха Мельбурнського для українців візантійського обряду в Австралії, Новій Зеландії та Океанії
Ця Пасха для нас є особливою. Без сумніву, ці Великодні cвята запам’ятаються кожному з нас на ціле наше життя. Так виглядає, що ми будемо святкувати Пасху як перші християни — у своїх домівках. Сьогодні ми, так як і учні Ісуса, переживаємо щось подібне із ситуацією пандемії коронавірусу, яка змінила життя багатьох людей. По-людськи, теперішня ситуація здається трагічною та безнайдійною. Можливо дехто з нас засумнівався у Воскреслому Христі, серце наповнилося страхом перед непевністю в майбутньому. Але так як колись Воскреслий прийшов до апостолів, так само і сьогодні приходить до нас в часі наших сумнівів, промовляючи: «Мир Вам!» (Ів. 20, 19). Христос дає нам справжній мир, «не так як світ дає» (Ів. 14, 27). Бо мир від цього світу — це мир з розрахунку, домовленості і компромісів, і зрештою, такий мир є короткотривалим та непевним. Мир, що приносить Ісус, базується на любові.
Воскресіння Господа — це кульмінація Євангелія. Ця подія лежить в основі нашої віри і надії, бо якщо б «Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра наша» (1 Кор. 15, 14). Ми як учні Ісуса покликані нести у світ цю Добру Новину, що Ісус — втілена любов, помер на хресті за наші гріхи. Але Бог Отець Його воскресив та учинив Володарем життя і смерті. В Ісусі любов перемогла ненависть, милосердя — гріх, добро — зло, істина — брехню, життя перемогло смерть.Повний текст Великоднього послання можна прочитати тут.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
