СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВ Українській Греко-Католицькій Церква молитвою вшанували пам’ять жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років
Духовенство та вірні Української Греко-Католицької Церкви на чолі із єпископами у різних куточках світу молитвою вшанували пам’ять усіх жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років.
У Львівській архиєпархії УГКЦ у цей день з’явилося звернення владики Ігоря Возьняка, архиєпископа і митрополита Львівського, з нагоди 90-ої річниці Голодомору 1932–1933 років.
ЗВЕРНЕННЯ
владики Ігоря Возьняка, архиєпископа і митрополита Львівського,
з нагоди 90-ої річниці Голодомору 1932–1933 років
Наша Церква щороку вшановує пам’ять тих, хто помер під час штучного Голодомору 1932–33 років. У Центральній частині нашої України, а найбільше — на Сході, в людей насильно забирали зерно та продукти. Це чинили представники радянської влади, комуністи та їх прибічники. Вже тоді владні мужі з Москви, правителі, мали намір знищити українців. Просто не справилися з цим завданням до кінця. Хоч мільйони помирали з голоду. Так відбувався геноцид нашого народу.
У давнину Старого Завіту Йосиф єгипетський рятував народи від голодної смерті, продаючи збіжжя, що запасав сім років. А інший Йосиф — Сталін — радянський дав наказ знищити наш народ голодною смертю і багато мільйонів впали мертвими…
Тепер, коли Московія почала війну з Україною, знову московські військові там, де мають доступ, крадуть українське збіжжя і вивозять його, представляючи за своє. Так наражають на голод тих, хто купував зерно в Україні, бо Україна забезпечує 10 відсотків зерна, яке продається у світі.
Молімося до Бога за душі тих, хто загинув під час штучного голоду, та просімо в Господа, щоб завершив війну в нашому краї, яка приносить велику руїну не тільки в Україні.
Вічная пам’ять уснулим навіки. Хай Господь береже наш народ та інші народи від страшного лихоліття війни та голоду.
Господи, помилуй нас, Пресвята Богородице, рятуй нас!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський
Увечері, поблизу пам’ятника Тарасові Шевченку у центрі міста Львова відбулася екуменічна молитва, у якій взяли участь греко-католицькі священники та вірні із владикою Володимиром Груцою, єпископом-помічником Львівської архиєпархії.
«Запалена свічка символізує присутність Бога серед нас. Водночас присутність тої людини, про яку ми пам’ятаємо у молитві. Жодна темрява не є в стані заглушити світло, навпаки в час темряви свічку ще краще видно. Вона стає чіткішою. Були зусилля темряви через голодомор знищити наш народ, але неможливо знищити віру в Бога і любов до своєї землі, за що люди до сьогодні віддають своє життя», — пояснив архиєрей.
***
У Сокальсько-Жовківській єпархії на площі вічевій міста Жовкви відбувся поминальний захід за жертвами голодоморів. Молитву очолив владика Михаїл Колтун, єпископ Сокальсько-Жовківський, разом із духовенством міста. Щоб вшанувати пам’ять загиблих, духовенство, міська влада та жителі міста пройшли ходою до пам’ятного хреста, де єпископ звершив Чин панахиди.
Після молитви архиєрей звернувся із духовним словом: «Ми зібралися на молитву, щоб у своїй пам’яті відтворити жахливу смерть Голодомором, який був спеціально спричинений режимом, щоб знищити наш народ, культуру і цінності. Ми на фоні великої трагедії сьогодні розчулено молимося для того, щоб у своєму серці закорінити цю правду — любити і служити ближньому так, як собі, щоб ця пам’ять нас супроводжувала не тільки сьогодні, але і у всі дні. Нам належиться цінувати життя своє і ближнього і ту цінність треба вберегти. Ми знову переживаємо напад на нашу незалежність і свободу. Нашим завданням є єднатися у любові, щоб перемогти ворога».
Після молитви на вічевій площі пройшов пам’ятний захід з нагоди 90-ї річниці Голодомору.
***
У м. Стрию на території меморіального комплексу «Борцям за волю України» відбулося віче-реквієм, участь у якому взяли численні стрияни, представники влади та духовенства. Поминальну панахиду очолив владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, разом із священниками деканату міста Стрий.
Реквієм пам’яті розпочато покладанням квітів та лампадок і свічок від влади та громадськості міста до пам’ятника жертвам голодоморів на території Меморіального комплексу.
Народний театр української пісні «Намисто» ЦБС м. Стрия представив присутнім художньо-музичну композицію «Великі твої жертви, Україно!»
***
У Меморіальному сквері міста Івано-Франківська відбувся поминальний захід на вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні. З цієї нагоди архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин очолив заупокійне моління за загиблими українцями.
На початку заходу ведучі пригадали присутнім про жахливі події, які чинила і продовжує це робити до сьогодні держава-терорист Росія. Відтак відбулася панахида, яку очолив митрополит Володимир у співслужінні єпископа Богородчанського ПЦУ Феогноста Бодоряка, духовенства Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, священників РКЦ та ПЦУ. «Сьогодні є дев’яноста річниця страшної трагедії в Україні. Ті, хто тоді мучив нашу Неньку, продовжують це робити й сьогодні. І знаєте, вони є негідними, аби ми називали їхні імена. До сьогодні вони хочуть стерти з лиця землі того, хто є українцем», — сказав владика Володимир Війтишин на початку свого слова.
Відтак митрополит зазначив, що попри те, що українська земля у всі часи була родючою, загарбники робили все для того, аби наші предки були голодними. «Наші сини й дочки помирають у цій жорстокій війні, у якій ворог той самий — росія. Сьогодні молімося за душі наших мучеників, серед них були діти, матері, батьки, які з голоду вмирали у своїх домах».
Опісля митрополит закликав просити допомоги у Всевишнього Господа, щоб Він захистив ввесь український народ і нашу державу, де потрібно жити згідно з Божими Законами та шануючи інших. «Господи, не допусти більше голодомору ні в Україні, ні в цілому світі», — такими словами завершив своє звернення митрополит.
Відтак учасники заходу долучились до всеукраїнської акції «Запали свічку», вшанувавши пам’ять всіх, хто похований у Меморіальному сквері. Слово також мав заступник голови міського осередку «Просвіта», капелан УГКЦ отець Орест Путько, а також представники освіти. На завершення звучав духовний гімн України «Боже Великий, Єдиний» за перемогу та мир в Україні.
***
Водночас у Коломиї відбулася поминальна Панахида за всіма жертвами голодоморів 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 років, який влаштовував радянський режим, щоб знищити українську націю. Відправили спільне заупокійне богослужіння єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ владика Петро Голіней та собор духовенства єпархії, а також численна громадськість.
Перед спільною молитвою всі, хто тримали у руках памʼятні свічки та колоски, поклали їх до пам’ятного хреста, як знак особистої шани та пам’яті про всіх, хто віддав своє життя внаслідок голодоморів.
«Наш, блаженної пам’яті, Любомир Гузар колись казав такі слова: „Голодного можна купити хлібом, але вільного можна тільки вбити…“. Той метод боротьби проти нашого народу, зокрема, й українського селянства, що було основою української нації, обрано свідомо, аби вбити того, хто готовий боротися за хліб і за свободу… Коли я був учителем у школі, то намагався пояснити дітям у 5 класі, що таке Голодомор. Як дитині пояснити, що забрали хліб, їжу, усе… і люди помирали голодною смертю. Намагався шукати слова, намагався шукати образи… Одна учениця підняла руку і сказала: „То не правда, тому що людина людину так мучити не може“. Це промовила дівчинка, серце якої ще не було зіпсоване ненавистю і жорстокістю, це промовила людина, яка виховувалася у християнській сім’ї, це промовила людина, яка не розуміє, що таке можливе у нашому світі. Але, на превеликий жаль, жорстокі серця нелюдяних мучителів роблять і зараз все для того, щоб перекреслити ті повчання, які залишив нам Спаситель!» — наголосив владика Петро Голіней.
«Наше завдання як українців і християн показувати і свідчити правду. Ми, в свою чергу, маємо залишитися вірними словам Христа і великій любові до нашої Батьківщини і народу. Ми повинні зробити все, що в наших силах: молитися, пам’ятати, вшановувати і допомагати тим, хто і зараз боронить наш край від споконвічного ворога. Ми повинні підперти небо нашими молитвами для тих, хто наближає нашу перемогу, бо вони підпирають і боронять нашу рідну землю», — укінці додав єпископ.
***
Біля монумента пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій у Чернівцях, єпархіальне духовенство разом з представниками інших конфесій, обласної і міської влади і громадськістю молилися Панахиду за тих, хто постраждав від Голодомору 1932–1933 років і масових голодів 1921–1923 та 1946–1947 років.
***
В Харківському катедральному соборі УГКЦ діти, молодь і не тільки прослухали розповіді виховників Спілки української молоді про голодомори, які проводили в Україні російські окупанти. Зокрема, була проведена лекція про Голодомор-геноцид 1932–33 рр. та показаний документальний фільм.
Перед 16:00 всі зібралися в центальній частині храму, аби взяти участь у загальноукраїнському заході — запалення свічки пам’яти та вшанування замордованих хвилиною мовчання. Також спільно помолилися за спокій душ невинноубієнних голодоморами в Україні.
***
Владика Іван Кулик, єпископ Кам’янець-Подільської Єпархії, очолив Панахиду біля пам’ятника «Ангела Скорботи» у м. Хмельницький. Разом з архиєреєм співслужили священники УГКЦ спільно з священнослужителями різних конфесій міста. Були присутні на молитві представники міської влади і багато свідомих, небайдужих вірних.
Після молитви владика Іван звернувся до присутніх зі словами: «Вшановуючи пам’ять жертвам Голодомору так важливо бути об’єднані у молитві всі разом. Адже, зло було і у 30-их роках минулого століття і є зараз, на теренах нашої Батьківщини. Однак, не зневірюймося, Бог є з нами. Він дасть нам сили у цій боротьбі. Нехай Господь благословить Україну, наших воїнів і всіх нас».
***
Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав очолив Панахиду на території Національного музею Голодомору-геноциду в Києві. Поминальна молитва за невинно заморених голодом українців відбулася біля монументу «Гірка пам’ять дитинства».
Разом з Блаженнішим Святославом молилися владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, представник Православної Церкви України архиєпископ Агапіт, намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря, священники Київської архиєпархії УГКЦ, а також численна громадськість.
Молитву супроводжували співом семінаристи Київської Трьохсвятительської духовної семінарії.
Після Панахиди, о 16:00 за київським часом, розпочалася загальнонаціональна акція «Запали свічку».
Зранку цього ж дня, 25 листопада, Блаженніший Святослав взяв участь у молитві разом з очільниками Церков і релігійних організацій України та військово-політичним керівництвом держави, що відбулася в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
***
Увечері, 25 листопада о 17 годині, у соборі Святого Івана Хрестителя у м. Перемишлі (Польща) відслужено панахиду за жертви голодоморів в Україні, які пройшли в роках 1921–1923, 1932–33 та 1946–1947. Панахиду очолив митрополит Перемишльсько-Варшавський архиєпископ Євген Попович у співслужінні з владикою Петром Криком, о. митратом Богданом Степаном, парохом катедри, отцем Микололою Костецьким, канцлером, отцем деканом Іваном Тарапацьким, отцем Христофором Блажеєвським, отцем Павлом Шадим, отцем ігуменом Дмитром Гарасимом, отцем Романом Коцуровським, отцем Мєчиславом Русіном, парохом латинської катедри, отцем Лукашем Хадухем, духівником латинської семінарії та дияконом Дмитром Лавтенюком. У Панахиді також взяли участь семінаристи римо-католицької семінарії у Перемишлі. Перед молитвою молодь з Української школи приготувала програму про Голодомор в Україні.
Після молитов у соборі духовенство та вірні процесійно вийшли на прицерковну площу до пам’ятника жертвам Голодомору. Під звуки дзвону усі запалили свічку в пам’ять жертв Голодомору в Україні. У молитвах за жертви голодоморів в Україні взяли також участь вірні Перемишля, Почесний Консул України з Перемишля Олександр Бачик, заступник Президента Перемишля Богуслав Сьвєжи, директор Української школи Йоанна Баран, вчителі та молодь школи і представники усіх суспільно-культурних організацій.
Наприкінці, у Народному домі відбулася театральна вистава «Голос тихої безодні» у виконанні Лідії Данильчук з львівського «Театру у кошику». Вистава створена за мотивами п’єси української поетеси Неди Нежданої з Краматорська.
***
Натомість владика Володимир Ющак, єпископ Вроцлавсько-Кошалінської єпархії, разом із співслужителями, очолив Панахиду у катедральному храмі Воздвиження чесного і животворящого Хреста Господнього у м. Вроцлаві (Польща), висловивши слова вшанування та молитовні думки про тих, хто загинув під час трагічних подій 1932–33 років. Його слова про необхідність пам’ятати та молитися за загиблих відобразили глибокий зміст події. У часі заупокійного богослужіння співали члени камерного хору, що діє при Вроцлавському єпархіальному соборі.
У свою чергу, Генеральний Консул України у Вроцлаві Юрій Токар у своїй промові підкреслив важливість не мовчати на зло, але активно йому протистояти.
Музична група «Капуста-бенд» зворушила усіх присутніх виконанням пісні «Не плач, Рахиле», що символізує страждання матері над дітьми, які померли від голоду. Завершивши урочисту частину, всі присутні спільно заспівали «Вічная пам’ять» та запалили свічки біля хреста, щоб символічно вшанувати пам’ять загиблих та підтвердити, що вони ніколи не будуть забуті.
***
До 90-х роковин Великого Голоду театральна група під художнім керівництвом пані Дарії Кантор при Комплексі шкіл з українською мовою навчання у Польщі підготувала зворушливу виставу про Голодомор. Поезія та діалоги були доповнені відповідно підібраними та аранжованими піснями, які молодь виконала з великою відданістю та експресією. Вся вистава була представлена глядачам на тлі траурних декорацій.
Автор вистави використав поезію О. Тарасової «Христинка» та уривки з роману «Марія» видатного українського письменника-емігранта та публіциста Уласа Самчука, в якому описується трагедія українського села в роки штучно викликаного голоду.
***
19 листопада 2023 року на одній з центральних площ Мюнхена (Німеччина) вшанували пам’ять жертв Голодоморів в Україні, участь в якій взяли також представники духовенства, які опікуються українськими парафіяльними громадами у столиці Баварії. Після поминальної молитви до учасників події звернувся апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах.
«Живою пам’яттю про жертв голодомору є молитва. Мільйони наших співвітчизників загинули і над ними ніхто не плакав і не молився. Над їхніми могилами ніхто хреста не поставив. Ми сьогодні стоїмо тут, щоб віддати цей борг молитви, пам’яті і жалоби. Але жива пам’ять це також є свідчення правди, бо ми знаємо, що впродовж десятиліть у Радянському Союзі, у цій імперії зла, але також і на Заході, злочини комуністичного режиму проти нашого народу замовчувалися. Щойно минулого року ми дочекалися перемоги правди також і на цій землі, коли депутати Бундестагу визнали Голодомор геноцидом нашого народу. І за це ми їм надзвичайно вдячні. Але ця правда дуже довго торувала собі дорогу. Ми мусимо й надалі боротися за поширення цієї правди у суспільствах, державах і народах. Це наш другий борг перед пам’яттю наших співвітчизників», — промовив він.
***
23 листопада Архиєрейською Божественною Літургією в римській базиліці Сант-Андреа-делла-Валле розпочалися молитовні заходи приурочені 90-й річниці Голодомору-геноциду українського народу 1932–1933 років у Римі (Італія). Літургію очолив кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, у співслужінні із кардиналом Клаудіо Ґуджеротті, Префектом Дикастерії для Східних Церков, владикою Діонісієм Ляховичем, апостольським екзархом для українців католиків візантійського обряду в Італії. Участь в богослужінні взяли також пан Андрій Юраш, Посол України при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені, з дружиною Діаною Юраш.
Молитву супроводжував спів хору семінаристів Української Папської колегії Святого Йосафата, а також хор базиліки Сант-Андреа-делла-Валле.
Під час проповідницького слова кардинал Паролін пригадав: «Ми зібралися перед Господнім престолом, щоб молитовно підтримати дорогий нам український народ. Наші молитовні думки линуть, зокрема, до мільйонів жертв геноциду через голод, що мав місце в цій країні дев’яносто років тому, відомого як Голодомор. До пам’яті про цю трагедію ми долучаємо наше людське та християнське співчуття до незліченної кількості людей, які втратили життя в нещадній триваючій війні, що розпочалася двадцять один місяць тому».
«Сьогодні ми покликані непохитно, розумом і серцем, триматись цієї впевненості. Впевненості в тому, що Божественна справедливість судить зло і „тим, хто ходить прямою дорогою, вона показує Боже спасіння“. Вона дає нам змогу бути стійкими у вірі, сильними у стражданнях і відкритими на дар миру, який походить від Бога», — сказав кардинал П’єтро Паролін.
***
У Парижі (Франція) вшановували пам’ять жертв Голодомору, геноцидів та війн в Україні у неділю, 12 листопада. День традиційно розпочався покладанням вінків до меморіалу невідомого солдата під Тріумфальною Аркою. У церемонії разом з представниками Посольства України у Франції на чолі із Послом Вадимом Омельченком та духовенством і вірними Паризької єпархії Святого Володимира, яких представляв владика Гліб Лончина, взяли участь асоціації та організації українців, серед яких Спілка Українців Франції, Союз Українок Франції, Асоціація медичної і харитативної допомоги, Пласт, Асоціація українських студентів Франції, Центр Анни Ярославни, українська православна парафія Святого Симона, та інші. Після урочистого покладання вінків та квітів під Аркою зазвучали національні гімни України та Франції у виконанні хору Святого Володимира Великого під провідництвом п. Лесі Микитин. Весь церемоніал був зорганізований за посередництвом Репрезентативного комітету українців у Франції.
О 15 годині у храмі Святої Марії Магдалини розпочалася Божественна Літургія, яку очолив владика Гліб Лончина, апостольський адміністратор Єпархії Святого Володимира Великого. Перед початком богослужіння парох храму отець-прелат Партрік Шове привітав присутніх, наголосивши, що Церква Парижу є з українцями у цей трагічний час, єднаючись у молитві, і що приклад спільної молитви українців надихає французький народ.
У літургійній гомілії владика Гліб висловив біль через нещодавні трагічні події в Ізраїлі, Вірменії, Україні та по всьому світу, та заохотив до моління за жертви, душі померлих, поранених та сім’ї покійних. Владика згадав довгий ряд ненависті, що почалася від вбивства Авеля Каїном, і сягнула своєї кульманації у розп’ятті Нашого Господа, ряд ненависті, яка триває по нині.
Виражаючи вдячність французькому уряду за визнання Голодомору як геноциду, владика підкреслив важливість правильної характеристики історичних неправд, процитувавши Блеза Паскаля, який підкреслював, що Ісус залишатиметься в агонії до кінця світу, і що насильство хоч і може знищити життя та інституції, але ніколи не знищить любов, якою Бог нас створив. Завершуючи проповідь, архиєрей пригадав, що ненависть не зможе перемогти любов, і закликав покласти надію на Живого Бога та йти вперед без страху вірою, надією і любовʼю.
***
21 листопада 2023 року в Національному Парламенті Шотландії відбулося обговорення Голодомору в Україні 1932–33 рр. як геноциду проти українського народу, здійсненого сталінським режимом. У засіданні взяли участь вікарій Шотландії о. Андрій Чорненко з представниками парафії Стрітення Господнього в Глазго, п. Андрій Куслій, Консул України в Единбурзі, Голови та представники AUGB різних осередків Шотландії, студенство та молодь, зокрема з Единбургу, Глазго, Данді та Абердину.
А 25 листопада у катедральному соборі Святого Андрія Римо-Католицької церкви вікарій Шотландії о. Андрій Чорненко разом AUGB Dundee організували можливість українцям та всім бажаючим вшанувати памʼять жертв Голодомору, 90-ту річницю якого памʼятаємо. Під час заходу відбулася поминальна Панахида за душі невинно вбитих, яку співслужив настоятель собору та Адміністратор дієцезії о. Кевін Голден. Він радо вже не вперше привітав українців у храмі. Виконуюча обовʼязки Голови AUGB в Данді п. Марія Ємець, подякувала всім за присутність та зворушливо поділилася про те, як ця жахлива трагедія торкнулася в минулому родини її батька, підкресливши, що хоча вона народжена шотландкою, проте, її серце є українське. Віце-консул п. Євген Маньковський у своєму виступі він провів паралелі з подіями 90 років тому та сучасними подіями, які відбуваються у Бучі та Ірпені під час окупації агресора Росії. Це була дуже осмислена порівняльна аналогія, яка змусила всіх задуматися про важливість пам’яті та уроки міжнародної історії. Молодь та представники української громади представили інформаційні історичні доповіді. Особливим моментом для відвідувачів стала інсценізація «Ти приніс мені яблуко?» від дітей з Котбриджа (Ukrainian kids club in Coatbridge), яка дуже чутливо показала біль, який переживали діти, що постраждали від Голодомору.
На завершення о. Андрій подякував усім присутнім та передав теплі вітання від владики Кеннета Новаківського. Опісля, відбувся поминальний обід, під час якого всі мали можливість поспілкуватися та обмінятися думками, адже присутні українці були з Единбургу, Абердину, Данді, Глазго та Котбріджа.
***
24 листопада 2023 року за участі владики Кеннета Новаківського, єпископа Єпархії Пресвятої родини для українців візантійського обряду із осідком у м. Лондон (Великобританія) відбулася Вечірня та екуменічна Панахида у Вестмінстерському абатстві, присвячена 90-м роковинам Голодомору-геноциду в Україні.
***
Натомість, 25 листопада 2023 року взяв участь у вшануванні пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років у Парламенті Уельсу в Кардіффі.
***
Ще 18 листопада в соборі Святого Патріка в Нью-Йорку відбулася екуменічна Панахида з ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років. Участь у заході взяли архиєпископ і митрополит Філадельфійський владика Борис Ґудзяк, посол України в США Оксана Маркарова, постійний представник при ООН Сергій Кислиця, представники українського духовенства та діаспори, а також американські друзі, зокрема сенатор Чак Шумер. Також до цієї молитви долучилися духовенство та вірні Стемфордської єпархії УГКЦ.
***
Водночас у сам день пам’яті, 25 листопада, владика Борис Ґудзяк помолився Літургію та Панахиду в катедрі Непорочного Зачаття в м. Філадельфії (штат Пенсильванія, США).
***
У місті Вінніпезі (Канада) вшанування жертв Голодомору 1932–1933 років відбулося біля Міської ради. Поминальну молитву разом із численним духовенство і вірними провів владика Андрій Рабій, єпископ-помічник Вінніпезької архиєпархії.
***
Відзначення 90-ої річниці Голодомору 1932–1933 років в Торонто (Канада) відбулося за участю юнацтва і членства осередків Спілки української молоді (СУМ) Етобіко, Міссісаґа, Торонто та новостворених відділів юнацтва у Ґуельф і Лондон. Поминальну екуменічіну молитву очолив владика Браян Байда, єпископ Єпархії Торонто та Східної Канади.
У цей же день, 25 листопада, владика Браян Байда відвідав Свято-Миколаївську Рідну школу, де разом із учнями долучився до вшанування цієї сумної сторінки української історії.
***
У катедральному храмі Святих апостолів Петра і Павла у м. Мельбурні (Австралія) 25 листопада духовенство та миряни під проводом владики Миколи Бичка, єпарха Мельбурнського, зібралися на спільну молитву за мільйони земляків, невинно закатованих 90 років тому.
Після завершення Панахиди, архиєрей звернувся до присутніх зі словом, в якому наголосив, що Голодомор і теперішня війна в Україні — це геноцид нашого народу. «Ось вже більше як півтора року Росія вчиняє геноцид української нації, як це робила під час Голодомору 1932–33 років. З однією лише відмінністю: перший геноцид був через голод, а сьогодні через військові злочини проти людяності». «Ця трагедія торкається всіх, — продовжив Владика, — мільйони наших родичів, односельців, земляків, замучених голодом — це не просто жертви несправедливості режиму. Це винищення носіїв нашої української традиції, культури та духовних цінностей. У 1932–33 роках Україна осиротіла приблизно на 7–10 мільйонів людей. Третина з них були діти».
Варто також зазначити, що з 6 по 10 листопада у м. Сіднеї проходила Пленарна зустріч Австралійської Конференції католицьких єпископів, під час якої владика Микола Бичок виступив із доповіддю про Голодомор 1932–1933 років як геноцид українського народу. «Цього року виповнюється 90 років як Совєтський комуністичний режим 1932–33 років нищив голодом українську націю, незважаючи на те, що Україну називають „житницею Європи“. Голодомор — не просто біль і рана. Це — чорна діра нашої історії, яка могла безповоротно поглинути не тільки Україну, але й будь-яку надію на життя. Український народ зазнав найбільшого геноциду у своїй історії серед інших народів, а саме винищення суттєвої частини людей за кількістю та за своїм значенням», — йшлося у Зверненні владики Миколи.
***
«Разом з усім українським народом у скорботі схиляємося перед пам’яттю понад семи мільйонів українців, знищених під час Голодомору-геноциду, вчиненого безбожним кремлівським режимом 90 років тому. Молимося за кожну душу, родину, за кожен рід. Крізь час простягаємо серця до похололих долонь наших братів і сестер. Поминаємо обірвані долі — всю безконечність втрат нашого народу. Не зіткати ці ниті нікому, не злічити їх, ані осягнути…» (Із Звернення Архиєрейського Синоду Української Греко-Католицької Церкви в Україні до дев’яностої річниці Голодомору-геноциду).
