СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВ Римі молитовно вшанували пам’ять довголітнього ректора собору Святої Софії з нагоди століття від дня його народження
Щороку листопадовими днями в УГКЦ пригадують світлої пам’яті постать о. Івана Музички, заслуженого ректора Українського католицького університету Святого Климента Папи в Римі, почесного доктора honoris causa Українського католицького університету у Львові, науковця, католицького публіциста, письменника, учасника українського визвольного руху.
Цього року, 15 листопада 2021 року, виповнюється столітній ювілей від дня його народження, тому з цієї нагоди в прокатедральному соборі Святої Софії в Римі (в якому він із 2006-го року був ректором) духовенство та прихожани молитовно вшанували пам’ять священника.
Так, в неділю, 14-го листопада після Божественної Літургії відбулася Панахида за участю священників та вірних в крипті собору, яку очолив о. Дмитро Кудін, віце-ректор собору. А в сам день столітнього ювілею пароха, який так багато зробив для українців-заробітчан, молитовно вшанували студенти та жителі будинку товариства «Свята Софія» в Римі та сестри Чину Святого Василія Великого, молячись Заупокійну Божественну Літургію в соборі й Панахиду в крипті, де й похований душпастир. Під час проповідницького слова о. Дмитро Кудін розповів свідчення с. Луїзи Цюпи, ССНДМ, голови Катехитичного відділу Апостольського екзархату УГКЦ в Італії, засновниці й директорки Катехитично-педагогічного інституту УКУ з 1997-го року. Коли, в 1991-му вона збиралася їхати в Україну і провадити катехизацію, о. Іван її підтримав і сказав, що це його мрія. «Отець тоді сказав черниці, якщо немає катехизації в парафії, тоді вона є мертвою. Для мене особисто, він є прикладом доброго священника, служителя Слова для Бога і людей», — сказав о. Дмитро.
«Отець Іван зустрів свою смерть дуже відважно при повній свідомості в оточенні тих, хто вірно служив і був із ним в усіх його немічах. Він був людиною великодушною; „військовий чоловік“, як він про себе говорив. Так само відважно він відійшов на зустріч до воскреслого Христа», — розповів о. Марко Семеген, ректор прокатедрального собору Святої Софії, голова релігійного товариства «Свята Софія».
Сестра Іларія Іванюк, ЧСВВ, теж поділилися спогадами про отця: «Наша спільнота дуже добре знала о. Івана. Знаєте, він був завжди такий веселий; це була інтелігентна людина високого духу. А ще священник був надзвичайно мудрим й ми, сестри, завжди дивувалися скільки він знав різної інформації і як радо нею ділився із нами. Коли він від’їжджав влітку до Лондону, то звідти нам надсилав різні привітання у відкритках, часто жартівливого характеру. Нас, сестер, він дуже підтримував». Прихожани собору його дуже любили, адже він приділяв їм свій час. «Щонеділі пообіді о. Іван проводив час в колі мігрантів й журився тим, що наші люди змушені працювати на чужині», — пригадує сестра василіанка.
За матеріалами пресслужби релігійного товариства «Свята Софія»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
