СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУКУ — перший університет в Україні, який на інституційному рівні впроваджує освітній підхід Service Learning — «Суспільно-орієнтоване навчання»
Освіта сьогодні — це щось більше, ніж просто передача знань. Це — вплив, який здійснює навчальний заклад на громади та країну загалом. Існує великий запит на посилення цієї взаємодії, а отже — на освітній підхід, спрямований на формування академічних знань, практичних навичок та відповідального ставлення через вирішення проблем у громаді і спільно з громадою. У світі цей підхід відомий під назвою Service Learning (далі — S-L).
Український католицький університет офіційно став першим університетом в нашій країні, що увійшов до світової спільноти S-L та в межах своєї нової Стратегії УКУ-2025 «Університет, який служить» розпочинає впровадження цього формату навчання під назвою «Суспільно-орієнтоване навчання».
Що таке суспільно-орієнтоване навчання (Service Learning) і для чого це потрібно навчальним закладам та громаді?
У межах S-L студенти засвоюють освітні стандарти через вирішення реальних проблем у своїй громаді. Освітній підхід S-L («Суспільно-орієнтоване навчання») мотивує студентів до більшої залученості у життя суспільства, а громадські організації, натомість, отримують реалізований проект, який, за інших обставин, може коштувати чимало.
Згідно даних Інституту Service Learning of California State University Monterey Bay грошовий еквівалент S-L послуг у округах Санта-Круз, Сан-Беніто та Монтерей за 2017–2018 роки складає 3,3 мільйона доларів. Тож вплив здійснення S-L проектів цілком конкретно вимірюється фінансово.
Практика S-L з’явилася набагато раніше, ніж сам термін, однак у різних країнах назва S-L адаптована по-різному, в залежності від історичного та культурного контексту: Education Solidaria, Community Learning, Solidarity Learning, Civil Engaged Learning, Uczenie się poprzez zaangażowanie тощо. В Україні суть освітнього підходу S-L окреслена назвою «Суспільно-орієнтоване навчання», що поєднує в собі вплив, залученість та відповідальність.
«Ми не зможемо змінити світ, якщо не змінимо підходи до навчання», — Папа Франциск
Як стверджує Ніевес Тапія, керівниця провідного Центру S-L У Латинській Америці CLAYYS: «Деякі університети вважають, що їхнє основне завдання — досягти академічної майстерності. Ми ж переконані, що основне завдання навчальних закладів — служити людям, а академічні успіхи — це найкращий інструмент для таких цілей. S-L — це те, що робить Університет релевантним 21 століттю».
Цікавий факт: Під час апартеїду у Південній Африці елітні («білі») університети здійснювали S-L активності. Після приходу Нельсона Мандели відбулися реформи вищої освіти, але S-L — єдине, що залишилося незмінним, а з часом все більше розвивається і набуває популярності.
Як працює суспільно-орієнтоване навчання?
Послуги та підтримка громадам, як ми знаємо, вже багато років є частиною освітніх систем, зокрема і в УКУ. Але що піднімає суспільно-орієнтоване навчання на наступний рівень — це те, що воно поєднує служіння громаді з різноманітним академічним навантаженням, оцінкою та рефлексією, що зазвичай спостерігається при проєктному навчанні.
Основні компоненти S-L:
- реальна проектна робота спільно з громадою і для громади;
- активне залучення та лідерство студентів упродовж проекту;
- навчальний контент (навчальний план, дослідження, практичні завдання) — обов’язково підв’язаний під соціальні активності.
Важливо розуміти, що S-L це не благодійність чи волонтерство, а соціальна зміна.
Помилково вважати, що S-L — це вертикаль, де зверху є ті, що допомагають, а внизу — ті, що отримують цю допомогу. S-L — це горизонталь, і, що важливо, це не для громади, це спільно з громадою.
Ідея суспільно-орієнтованого навчання перегукується з думками Митрополита Андрея Шептицького, у тому сенсі, що не варто кожен раз людині подавати горня з водою — треба показати їй шлях до озера. Так само і у співпраці з громадою: якщо не даєте їй повноважень створювати ініціативи — вона так і буде пасивно чекати від вас «горнят з водою», роками.
Культурні особливості. Цікавий приклад.
При здійсненні S-L проектів, важливо враховувати не тільки потреби громади (які здаються очевидними), потрібно зважати на культурні особливості.
До прикладу, у межах S-L проекту в бідному поселенні Аргентини, група студентів придумала полегшений спосіб прання: з нагріванням води завдяки сонячним панелям. Однак жінки з цього поселення не дуже зраділи цьому проекту. Вони зізналися, що для них прання — це ціла традиція: піти до річки, вийти з дому і прогулятися з подругами, поспілкуватися… Тобто прання для них не було тягарем, а навпаки — приносило певну радість, про що й не здогадувалися S-L проєктні менеджери.
Висновок: ми маємо давати можливість нашій спільноті нас вчити навзаєм.
Чи потрібно це взагалі студентам?
Опитування у США показали: 80–90 % студентів відзначили здобутий навик по-іншому дивитися на соціальну справедливість, змотивовані толерувати думки інших (які відрізняються від власних), мають більше знань та вміння відстоювати права людини. 75 % студентів у Латинській Америці зізнаються: добре, що S-L був обов’язковим (хоч на початках вони могли сприймати це без ентузіазму).
Перевага цього формату навчання у тому, що воно дозволяє використати набуті знання під час аудиторних занять — на практиці. Суспільно-орієнтоване навчання — це «+» у резюме, а під час співбесіди з роботодавцем студенти зможуть розповісти про свій перший професійний досвід.
А для викладачів — це додаткове навантаження?
Суспільно-орієнтоване навчання здебільшого передбачається, як частина академічного курсу, а не додаткове навантаження.
Цінність для викладача:
- курс набуває доданої вартості (прикладного характеру та користі для громади), а також привабливості для студентів;
- збільшується соціальний капітал (зв’язки з організаціями, профільними спільнотами, експертами у певних сферах);
- особиста участь у творенні суспільних змін та впровадженні інноваційних підходів до викладання.
Важливим є питанням додаткової мотивації студентів та викладачів, механізми роботи з громадськими організаціями, владою міста чи області. В УКУ створена робоча група, яка над цим працює, а також займається розробкою методології. У перспективі також залучення бізнесу, налагодження міждисциплінарної взаємодії між різними факультетами УКУ; творення S-L середовища в Україні та у Східній Європі загалом.
За матеріалами Українського католицького університетуПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
