«Українці готові платити за свободу, справедливість і гідність найвищу ціну», — владика Богдан Дзюрах
27 жовтня 2022 року владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії, очолив 64-ту прощу до парафіяльної церкви Матері Божої Неустанної Помочі оо. редемптористів у Відні-Гернальсі.
У своїй промові владика Богдан згадав про війну в Україні, невмираючу надію в багатьох людей, а також про численні зустрічі з біженцями в Німеччині. Єпископ подякував також за велику солідарність з боку парафій, організацій та згромадження редемптористів у Відні.
Під час візиту він також відповів на деякі запитання. Розмову провадив о. Лоренц Фойт, ЧНІ.
Преосвященний владико, в Україні триває війна. Як живуть люди з терором, нападами, вигнанням, з численними обмеженнями?
Владика Богдан: Україна переживає найважчий і вирішальний період у своїй новітній історії. У ньому йдеться ні про що інше, як про наше існування як народу і як незалежної держави. Ситуація у нашій Батьківщині драматична, але всі ми зберігаємо надію, а наш народ виявляє велику мужність і рішучість у захисті власної свободи та гідного майбутнього для наступних поколінь. Українці готові платити за свободу, справедливість і гідність найвищу ціну, якою є власне життя. Вони доказують це кожного дня і цим привертають увагу і подив всього цивілізованого людства.
Чого особливо потребує Україна в ці місяці? Звідки Ваша країна очікує на допомогу? Якою Ви бачите солідарність Західної Європи з Україною?
Владика Богдан: У вересні та жовтні велика частина території на сході України була звільненою від окупантів. Там наші люди мають гостру потребу у продуктах харчування та медичній допомозі. Нас чекає найважча зима з часів Другої світової війни, оскільки росія свідомо та систематично знищує цивільну інфраструктуру, щоб перешкодити функціонуванню української економіки та змусити людей в найближчі місяці замерзнути до смерті. Це агресивна політика, яка має ознаки геноциду, винищення нашого рароду. На людському та особистому рівні нам доведеться мати справу з подоланням глибокої емоційної травми в найближчі місяці та роки.
Чи є шанс, що війна закінчиться? Чи потрібні зовнішні посередники для досягнення миру?
Владика Богдан: Колись війна обов’язково закінчиться, але допоки це станеться, буде завдано багато страждань невинним, тому що режим путіна не демонструє навіть найменших ознак припинення агресії. Навпаки, багато експертів переконані, що путін використовуватиме кожну пропозицію переговорів, щоб легітимізувати свої попередні завоювання на українській території, а потім одразу готувати власну армію та населення до подальшої ескалації. Привід для цього він знайде легко, будь то погроза холодною зимою, ядерною зброєю чи «брудною бомбою». Треба це чітко бачити і розуміти, тому що наївність західних політиків і їх спроби задовольнити диктатора зараз обходяться нам неймовірно дорого.
Тому перед початком переговорів необхідно сформулювати основні принципи, щоб агресорові було з самого початку зрозуміло, що ніхто не допустить, щоб міжнародний порядок і фундаментальні права народів і людей ставились під питання чи не толерувались. Якщо чіткі та справедливі принципи будуть узгоджені, тоді не матиме значення, хто візьме на себе місію посередника з боку міжнародної спільноти.
Які Ви зараз бачите виклики в Українській Греко-Католицькій Церкві в Німеччині та країнах Скандинавії?
Владика Богдан: Під час моєї інтронізації я «відіслав» усім вірним «смс», в якому висловив своє бачення завдань як екзарха, так і всієї нашої Церкви в Німеччині та Скандинавії. «СМС» стосувалося перших літер українських дієслів слухати-молитися-служити. Зараз час слухати. Саме цього місяця ми перебуваємо в розпалі процесу слухання: одна за одною відбуваються зустрічі на рівні парафій та деканатів, на яких ми разом зі священиками та мирянами намагаємося в молитві та діленні розпізнати, як виглядає наше душпастирство на даний момент, до чого кличе нас Бог у сьогоднішніх обставинах, які пріорітети ми повинні поставити тощо. Зрештою, основна мета нашого існування та нашої душпастирської праці вказує на внутрішню природу Церкви та її покликання у цьому світі, яке полягає у трьох завданнях: керигма, тобто проголошення Слова Божого — літургійна молитва і таїнства — дияконія, тобто служіння ближнім.
Що ще Ви хотіли б нам сказати, чи маєте якесь прохання?
Владика Богдан: На закінчення я б хотів висловити свої почуття і бажання трьома словами: подяка — витривалість — молитва. По-перше, я б хотів висловити глибоку та щиру подяку всім сестрам і братам по вірі та всім людям доброї волі тут, на Заході та особливо в Австрії, за їхню солідарність з нами в цей час. Ваше співчуття, ваша підтримка та ваша гостинність зворушують наші серця. Тому щире вам списибі! По-друге, я закликаю вас усіх налаштуватися на довгу дорогу, тому що тільки разом і з внеском кожного з нас ми зможемо подолати наслідки цієї війни. І останнє, але водночас найважливіше: молитва! За тих, хто страждає, за тих, кого ця війна особливо важко вразила, але також і за тих, хто нападає, за Божу милість і Боже благословення для всіх нас. «Оскільки кожна війна є поразкою людства» (св. Іван Павло ІІ), майбутній мир і примирення в Європі будуть великим досягненням усіх і для всіх.
Владика Богдан народився 1967 р. в селі Гірське (60 км на південь від Львова). Наприкінці 1980-х років приєднався до Української Греко-Католицької Церкви, яка вийшла з підпілля. Владика розпочав вивчати богослов’я і у 1991 р. був висвячений на священика. Того ж року вступив до новіціяту редемптористів. Після цього навчався у Страсбурзі, Інсбруці, Римі, а також Польщі, де він у 2000 р. здобув докторський ступінь. В Інсбруці впродовж кількох років супроводжував студентів-редемптористів з України. У Східному інституті в Римі Владика здобув також ступінь ліцензіата Східних церковних наук і у 2005 р. повернувся до України. Там у 2006 р. він був висвячений Блаженнішим Любомиром Гузаром на єпископа-помічника Київської Архипархії. У Києві владика також виконував служіння Секретаря Синоду Єпископів та Адміністратора Патріаршої курії УГКЦ. 18 лютого 2021 р. владика Богдан був призначений Папою Франциском Апостольським екзархом для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. Єпископським осідком владики Богдана є місто Мюнхен.
Нове завдання в CCEE: 28 жовтня 2022 року владику Богдана було обрано президентом Комісії соціального душпастирства Ради єпископських конференцій Європи (CCEE). Таким чином він переймає нові завдання також і на рівні європейських Церков.
Джерело: www.redemptoristen.comПереклад: докторант-богослов, піддиякон Андрій Хробак
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ