«У Церкві людина не є самотньою», — єпископ Богдан Дзюрах у Броварах

24 липня 2026

19 липня 2026 року владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, перебуваючи в Україні, очолив Божественну Літургію в парафії Трьох Святителів у м. Бровари. У проповіді єпископ звернувся до вірних зі словом про віру, довіру Богові та покликання Церкви свідчити про Христа в непростий для України час.

«У Церкві людина не є самотньою», — єпископ Богдан Дзюрах у Броварах

Про сліпоту й довіру Ісусові

Апостольський екзарх звернув увагу вірних на євангельську оповідь про двох сліпців, які йшли за Ісусом. Він наголосив, що ми не мусимо бути досконалі, щоб іти за Ісусом, але ми можемо іти за Ним і тоді, коли почуваємося сліпими, дезорієнтованими, розгубленими, безпомічними. Владика Богдан підкреслив, що саме в такому стані людина усвідомлює потребу Когось іншого, Хто може змилуватися над нею і простягнути руку допомоги. Про це розповідає пресслужба Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії.

За словами архиєрея, євангелист Матей не випадково говорить про двох сліпців, щоб кожен побачив себе у тому другому сліпцеві, а не шукав вад лише в інших. «Я не є нічим кращим від інших людей, я такий самий сліпий, безпомічний і безпорадний», — саме таке визнання, за словами єпископа, і є початком духовного зцілення.

Про доброту, яка робить зрячим

Проповідник поділився спогадом про відвідини дитячого садочка, де діти зустріли його танком із віршиками про доброту, і зауважив, що саме в простих жестах уважності до іншого, в усмішці, у простягнутій руці допомоги живе Господь і Божа доброта.

Владика Богдан протиставив це духовній сліпоті фарисеїв, яких Ісус назвав «сліпими проводирями сліпих» за те, що вони приписували Йому злу силу. Натомість кожен, хто виявляє навіть крихту добра, вже починає бачити, бо пізнає в Богові Джерело власної доброти, а в потребуючому ближньому свого брата. Таку школу Божого дитинства і людського братерства єпископ означив як покликання Христової Церкви.

«У Церкві ми ніколи не є самотніми»

Особливо архиєрей наголосив на спільнотному вимірі християнського життя: «У Церкві завжди є хтось, хто провадить нас до Ісуса, супроводжує своєю присутністю, близькістю і молитвою». Він закликав вірних цінувати тих, хто простягає руку помочі, і самим ставати для інших такими провідниками, адже любов і доброта робить людину зрячою, тоді як заздрість, гнів, бажання помсти й агресія засліплюють її.

Владика Богдан провів паралель між дорогою сліпців за Ісусом і християнським життям загалом, згадавши, що на початках Церкви християнство називали просто «дорогою» і саме цим шляхом за Христом покликаний іти кожен вірний.

Дім Божий як місце зустрічі з Христом

Також у своїй проповіді владика Богдан наголосив, що Церква — це дім, куди неодмінно приводить людину її крокування за Ісусом, і що не можна приймати Ісуса, відкидаючи Церкву. Саме в Домі Божому, за словами архиєрея, відбувається та зустріч із Ісусом, яка дає спасіння: «Тут Він вступає з людиною в діалог і промовляє до неї Своє слово». Владика застеріг, що почути Боже слово недостатньо, а потрібно усвідомити, що воно скероване саме до тебе, інакше воно залишиться порожнім звуком і не принесе жодної зміни в житті.

Про Синод Єпископів і комунікаційну стратегію УГКЦ

Відтак Владика Богдан поінформував вірних, що Синод Єпископів УГКЦ, який завершив свою роботу минулого тижня в Зарваниці, ухвалив розглянути наступного року тему «Комунікаційна стратегія УГКЦ». Він пояснив, що йдеться не про інформацію як таку, адже Церква не є інформаційним агентством, а про щире запитання до себе: чи УГКЦ має що сказати власному народові, чи маємо ми, християни, чим поділитися з сучасниками з нашого досвіду віри.

Завершуючи проповідь, єпископ висловив побажання, щоб вірні відкрилися до присутності Ісуса, Його слова і Його дотику, який зцілює і робить нас переконливими свідками Божого діяння у власному житті.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ