У Штутгарті відбулася конференція «Викрадені Церкви чи містки у православ’я?» за участі богословів УГКЦ
19–21 липня 2019 року в Академії римо-католицької дієцезії Роттенбурґа-Штутґарта (Німеччина) відбулася богословська конференція, що ставила собі за ціль шукати нові імпульси для діалогу і взаємним піж Православними та Східними Католицькими Церквами.
Ініціатором та організатором конференції був Джорджтаунський університет (м. Вашингтон, США) при співпраці із Міжнародною дослідницькою мережею eклезіологічних cтудій (EIIRN), Лювенським та Українським католицьким університетами, Волоською грецькою богословською академією та деякими іншими інституціями, про працюють у ділянці православно-католицького діалогу.
Захід мав широко географію: доповідачі були практично із усіх країн Європейського Союзу, а також США, Канади, Індії, Австралії, України, Росії, Білорусі. За два з половиною дні праці конференції заслухано близько 50 доповідей, з яких понад 20 — на пленарних сесіях. Богослови обговорювали такі теми: еклезіоллогічні моделі церковної єдності, синодальність та соборність Православних і Східних Католицьких Церков, місійна та сакраментальна природа Церкви, роль жінок у Церкві; а також низку тем із літургіки та церковного права як особливих складових ідентичності Православних та Східних Католицьких Церков.
На конференції було створено гарні умови для невимушеного спілкування між православними та греко-католиками. При цьому відчувалося, що обидві сторони втомилися дискутувати на такі уже давно обговорювані теми, як filioque, примат Римського єпископа, латинізація чи прозелітизм. Переважна більшість учасників висловлювали думки про те, що слід просто визнати нову еклезіяльну реальність та шукати нові парадиґми для її богословсько-еклезіяльного осмислення.
У цьому контексті була і доповідь голови Екуменічної комісії Паризької єпархії о. Ігоря Ранці, який говорив про концепцію канонічної території та Східні Католицькі Церкви на прикладі ситуації в Україні.
У програмі конференції були дві Божественні Літургії: греко-католицька та православна, які відвідали практично всі учасники, маючи змогу наочно переконатися, що вони поділяють спільну літургійну спадщину. Учасники конференції дійшли консенсусу про те, що Східні Католицькі Церкві не є ні викраденими Церквами, ні мостами у православ’я. Їхня ідентичність є складним феноменом, який власне можна осягнути у їх безпосередньому діалозі із Православними Церквами у дусі взаємного прийняття через примирення та прощення.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ