СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ с. Шевченкове відзначили 830-ліття від першої згадки про храм Св. Пантелеймона
У суботу, 27 липня, у храмі Святого Пантелеймона, який знаходиться у селі Шевченкове, Галицького протопресвітеріату, відбулося урочисте відзначення храмового празника й святкування 830-ї річниці з часу першої згадки про церкву. Святкові моління очолив владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Спершу архиєрея на подвір’ї храму з хлібом-сіллю вітала парафіяльна молодь й діти, а о. Василь Завірач, парох храму, запросив владику Миколу очолити Архієрейську Божественну Літургію. Також поруч з багатовіковим храмом єпископа вітали представники місцевої влади. Про це розповідає Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
У часі богослужіння владиці Миколі співслужили парох о. Василь, протопресвітер Галицький о. Ігор Броновський, душпастирі протопресвітеріату й запрошені священнослужителі.
Звертаючись до духовенства й вірних у часі проповіді, владика Микола переказав щирі вітання від архиєпископа і митрополита Івано-Франківського владики Володимира Війтишина та подякував за нагоду вперше бути у цьому храмі. «Цей рік є ювілейним для храму, покровителем якого є великомученик і цілитель св. Пантелеймон, бо якраз від першої згадки про святиню пройшло вже 830 років. У цей день дякуємо Богові й людям, завдяки яким ця церква збереглася. І для усіх нас цей храм має неабияк значення», — мовив єпископ.
За словами проповідника, з малих літ св. Пантелеймон мав духовну боротьбу, адже мати була християнкою, а батько — поганином. Коли він був дитиною, його матір померла. Пізніше батько навчав й формував його у поганському напрямку. Але зерна, які засіяла мати, проростали у невидимий спосіб. І пізніше, коли Пантелеймон зустрівся з священномучеником Єрмолаєм Нікомидійським, знову чує про живого Бога — Ісуса Христа і цілковито віддається на служіння йому.
Відтак владика розповів: «Будучи лікарем й маючи сильну віру в Бога, починає робити чуда. Святий Пантелеймон зцілює незрячих, воскрешає мертвих. Цікаво, що цілитель, маючи дар оздоровляти немічних в ім’я Христове, за свої медичні послуги не брав оплати в людей. І за це інші поганські лікарі доносять імператору Максиміану на цього тихого для світу лікаря Пантелеймона. Максиміан викликає його і запитує, чи справді він вірить в Ісуса Христа. Він знав, що визнавши віру в правдивого Бога перед імператором, точно загине. Так і сталося. Він помирає мученицькою смертю».
«А яке відношення цей святий має до нас сьогодні? Найперше те, якою важливою є участь батьків у вихованні у вірі Христовій дитини, а також навчання її молитви. Не піддаваймося сьогоднішнім течіям, які кажуть: „Нехай собі росте, а коли виросте, нехай собі сам вибере, у якого бога вірити“», — наголосив проповідник.
«Святий Пантелеймон був добрим й правдивим учнем Христа, який знав слова: „Даром отримали, даром і давайте“. Читаючи про життя будь-якого святого, ми отримуємо свідчення, а як ми сьогодні маємо жити як християнин? Адже всі ми покликані до святості. Святість не є чимось таким, що дано лише для вибраних. Є такий вислів: „Святими не народжуються, а святими стають“. Ми стаємо святими виконання добрих діл, униканням злих діл, а найголовніше — довірою свого життя до Того, Який єдиний є Святий — Господь. „Святі — це друзі Господа“ — так казав слуга Божий Любомир Гузар», — зазначив він.
Насамкінець єпископ-помічник запросив усіх присутніх молитися за медиків й Воїнів, які наближають перемогу та мир в Україні.
Після Літургії у храмі лунало «Многоліття». Згодом архиєрей привітав усіх присутніх на богослужінні: духовенство, вірних, гостей парафії й представників влади. Опісля, з нагоди празника, владика Микола передав душпастирям та парафіянам вітання від о. Володимира Медвідя, священнослужителя Апостольського екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, який родом із с. Шевченкове.
Пізніше парох о. Василь Завірач подякував владиці Миколі за справжній приклад молитви у його житті й привітав душпастирів та вірних з храмовим празником. Насамкінець у святині підносили молитву за нашу Батьківщину — «Боже Великий, Єдиний».
На завершення на церковній площі усіх присутніх поблагословили освяченою водою.
Довідка
Храм святого Пантелеймона — це єдина білокам’яна пам’ятка історії та архітектури княжого Галича. Є цікавою у багатьох аспектах: історичному, мистецтвознавчому, технічному, джерелознавчому, оскільки має значний джерельний потенціал, а наукові дискусії навколо нього не вщухають.
Унікальним є романська архітектура пам’ятки та збережені написи й зображення на стінах галицької святині. Найдавнішим є 1194 рік, а відтак цього року відзначаємо 830-річчя з часу першої згадки на стінах храму.
Поруч з храмом виявлені сліди споруди, що за припущенням дослідників могла слугувати за палац засновника Галицько-Волинського князівства — князя Романа Мстиславовича, батька короля Данила.
27 липня вшановуємо пам’ять патрона храму св. Пантелеймона — цілителя, покровителя воїнів та лікарів. Молитви недужих, з вірою звернені до нього, приносять полегшення, зцілюють від фізичних і духовних недуг (За матеріалом інтернет-ресурсу «Версії»).
Фото: Галицька територіальна громадаПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
