СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Римі театральною постановкою та літургійною молитвою вшанували пам’ять патріарха Йосифа Сліпого
З нагоди 130-ої річниці від Дня народження патріарха Йосифа Сліпого у прокатедральному соборі Святої Софії в Римі відбулися ряд молитовних та мистецьких заходів, пов’язаних із його життям та діяльністю.
У сам День народження патріарха Йосифа, 17 лютого, відбулися поминальні богослужіння із цієї нагоди. «Cьогодні величний день, бо сто тридцять років тому народився Йосиф Сліпий, Наш Патріарх, Великий українець і Будівничий нашої Церкви й собору Святої Софії. Цей велетень духу вісімнадцять років провів в радянських таборах, однак прикро, що українці двадцять першого століття ще мало знають про нього», — такими словами розпочав євангельську проповідь на Божественній Літургії о. Дмитро Кудін, віце-ректор собору. Про це інформує пресслужба релігійного товариства «Свята Софія».
Наприкінці, душпастир розповів цікаву історію, яку переповідав Блаженніший Любомир Гузар: «У той час, коли Блаженніший Любомир був секретарем Патріарха Йосифа, в їх користуванні була маленька автівка „Фіат“. Патріарх, як відомо, був високого зросту. Коли вони удвох прибули на цьому авто до Ватикану, в той самий час один хлопчик йшов із татом поруч, і задивився на Патріарха, який завжди мав в кишені цукерки». Тож Патріарх пригостив солодощами хлопчика. Тоді тато покликав сина, але той непорушно спостерігав за Блаженнішим. Батько запитав: «Чому так дивишся?». А той відповів: «Мені цікаво, як той, великий, сяде в таку маленьку машину». «Навіть в цій скромній наївній історії, бачимо, що він не вимагав до себе почестей, шани, багатства. У тих маленьких діях, ми пізнаємо його велич», — підсумував проповідник. Після цього присутні помолилися Панахиду за упокій світлої пам’яті патріарха Йосифа Сліпого.
Основні заходи з нагоди вшанування пам’яті Блаженнішого відбулися в М’ясопусну неділю (Неділя про страшний суд) за григоріанським календарем, 20 лютого, яка до того ж є Днем пам’яті Героїв Небесної сотні. Під час проповіді о. Марко Семеген, ректор прокатедального собору Святої Софії, наголосив, період Великого посту повинен стати «сходженням на гору, аби з висоти поглянути на своє життя». «Ми, ті, хто молиться в цьому храмі, який збудував Йосиф Сліпий, повинні дякувати Богові за дар його життя та споглядати на те, як він провадив свій земний шлях», — звернувся до присутніх проповідник. По закінченні Літургії віряни помолилися Панахиду за полеглих Героїв Небесної сотні та світлу пам’ять Патріарха Йосифа.
Далі в приміщенні товариства «Свята Софія» відбулося театральне дійство «Тернистий шлях Йосифа Сліпого» у виконанні студентів Української папської колегії святого Йосафата. До слова, брати-семінаристи готували виставу під час періоду екзаменаційної сесії в папських університетах, де здобувають знання, що ще більше заслуговувало уваги. Самі ж учасники вистави на початку дійства анонсували, що присвячують його «мовчазному свідку Церкви, який знаходив сили в стражданнях Ісуса Христа». Емоційною для глядачів стала сцена допиту Сліпого cлідчим, де від нього вимагали визнати існуючий режим та владу, а ще стати Главою Російської Православної Церкви в Києві. У багатьох глядачів котилися сльози по скронях від цього театрального перформансу. «Тогда ти станєш свободним человеком», — наполягав слідчий. «Для чого мені така свобода? Я давно прийняв своє рішення: ніколи не зраджу католицької віри і мого народу!», — на те відповів йому ісповідник віри. Ці сцени перепліталися із історичними документальними відео та патріотичними піснями у виконанні студентів Української папської колегії святого Йосафата. «Брати-семінаристи допомогли нам пригадати нашого Наставника — Патріарха Йосифа. Нам необхідно брати із нього приклад, бо ми приходимо, зустрічаємося, молимося в соборі, який він збудував, будучи сімдесятилітнім, після сибірських таборів, і, маючи змогу вже спочивати на лаврах слави. Нашим обов’язком в часи, які переживаємо, нести любов до Бога, правду і любов до України», — подякував наприкінці акторам-семінаристам о. Марко Семеген, голова товариства «Свята Софія». Проводжали учасників театрального дійства гучними оплесками.
