У Мюнхені відзначення 50-річчя освячення катедрального храму розпочали реколекціями

8 жовтня 2026

З 1 до 4 жовтня 2026 року в катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці в Мюнхені відбулися парафіяльні реколекції, які були приурочені до 50-ліття з дня освячення храму. Реколекційні науки щодня проводив о. д-р Юрій Щурко, декан Філософсько-богословського факультету УКУ. Спільною темою чотирьох днів стало Боже Слово, яке змінює життя людини.

У Мюнхені відзначення 50-річчя освячення катедрального храму розпочали реколекціями

1 жовтня 2026 року владика Богдан Дзюрах очолив Архиєрейську Божественну Літургію, у часі якої звернувся з вітаннями до вірних з нагоди храмового свята. Також єпископ зазначив, що українці потребують захисту, втіхи і розради в Небесної Покровительки, а щоб краще пережити духовно цей празник, є нагода почерпнути силу з Божого Слова під час реколекцій. Архиєрей не оминув увагою людей та спільноти катедрального храму, які своїм служінням, молитвою та працею беруть участь у житті парафіяльної громади, подякувавши кожному і віддаючи їх під опіку Божої Матері. Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії.

Богородиця: зразок відкритості Божому Слову

Першу науку було присвячено Пресвятій Богородиці, яка стала вмістилищем Невмістимого і кивотом Нового Завіту. Проповідник представив Її як зразок того, як слід приймати Боже Слово і виконувати Божу волю. Реколектант нагадав, що Слово створило світ, підтримує його і буде його судити, а Святе Письмо не є закритою книгою, бо кожен вірянин включений в історію спасіння. Слухачів було запрошено розпочати щоденне читання Євангелія з 15-ї глави від Луки, де записано три притчі про Боже милосердя, зокрема притчу про блудного сина.

Lectio Divina: молитовне читання Письма

У другій науці священник запропонував конкретний шлях до Слова через метод Lectio Divina, який починається з приготування, тобто заспокоєння серця, усвідомлення присутності Бога і прохання до Святого Духа. Далі йдуть читання, розважання над словом і молитва. Плодами такої практики, за словами проповідника, є споглядання, діяння та сопричастя: змінюється ставлення до Бога, до себе самого, до ближніх і до світу. Бог перестає бути формальним поняттям і стає люблячим Отцем, людина відкриває власну цінність як улюблена Божа дитина, а в ближніх бачить братів і сестер зі слабкостями і потребами.

Псалми: ритм щоденної молитви

Третю науку присвячено книзі Псалмів. Проповідник нагадав, що апостол Павло закликає християн до псалмів у Посланні до колосян (3, 16) і що Сам Христос на хресті промовляє слова 22-го Псалма. Псалми охоплюють увесь спектр людських переживань: радість, страх, довіру, біль і відчай. Вони дають змогу бути відвертим із Богом без масок. Слухачі отримали також «карту» Псалтиря з п’яти книг, які пов’язані одним шляхом: від довіри через тривогу й відчай до відновленої надії та хвали. Проповідник підкреслив, що псалми плачу записано тому, що ці молитви були вислухані, а закінчуються вони подякою і надією на Боже втручання.

Слово як точка опори: як розуміти любов до ворогів

Четверта наука повернулася до Слова як непохитної основи життя християнина. Проповідник нагадав, що Боже Слово є світлом для вчинків, а для складних місць Писання важливо враховувати їхній первісний контекст. Прикладом став заклик Христа любити ворогів. За словами о. Юрія, Ісус насамперед говорить про міжособистісні стосунки, а любов у Новому Завіті означає не емоції чи сентименти, а здатність служити, зректися егоїзму і чинити добро. Апостол Павло закликає «перемагати зло добром», не дозволяючи ненависті втягнути нас у своє коло, але й не зрікатися власної гідності. При цьому слід розрізняти особисте прощення ближніх і право на самооборону та захист життя від тих, хто прагне знищити інших, право, яке Бог дав владі, що носить меч для стримування зла.

Богородиця: віра, надія і любов

Завершальна частина науки була присвячена Пресвятій Богородиці як взірцю того, як слухати, зберігати і жити Божим Словом. Євангеліє від Луки свідчить, що Марія зберігала почуте у своєму серці, навіть коли не все розуміла, і в цьому проповідник побачив приклад Lectio Divina. Три моменти Її життя відповідають трьом християнським чеснотам:

Віра — у Благовіщенні, у відповіді Архангелові: «Ось я раба Господня, нехай станеться мені по Слову Твоєму». Це довіра, що виконує Божу волю всупереч людському нерозумінню.

Надія — під хрестом, де Марія мовчки стояла, не впадаючи у відчай, і Її надія не була посоромлена радістю зустрічі з Воскреслим.

Любов — у світлиці в день П’ятдесятниці: пережитий особистий досвід не став для Неї приводом відсторонитися, а покликом служити іншим і допомагати їм прийняти Божий дар.

Заклик після реколекцій

Головний заклик усіх чотирьох днів був простим: читати Святе Письмо щодня, навіть по кілька віршів чи кілька псалмів, і дозволити Божому Слову діяти в серці. Зростаючи у вірі, надії та любові, християнин дозволяє Слову стати «окулярами», через які він бачить світ, а Слову, збереженому в серці, стати міцним фундаментом під час життєвих бур.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ