СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Львові підписали «Хартію релігійних організацій про надання паліативної допомоги людям старшого віку»
22 березня 2019 року у Львові, у Центрі імені митрополита Андрея Шептицького УКУ, відбувся круглий стіл, присвячений розвитку паліативної допомоги та медичному капеланству в Україні.
Організатори ініціативи — ГО «ЕЛЕОС-УКРАЇНА» за фінансової підтримки МФ «Відродження» у партнерстві з Комісією з питань соціального служіння ВЦІРО та Український католицький університет.
«Ця Хартія буде підписана наприкінці місяця на засіданні Всеукраїнської ради Церков та релігійних організацій, але ми вирішили їздити областями, щоб спочатку ознайомити тих, що працюють у сфері паліативної допомоги на місцях. У Львові є благодатний ґрунт для розвитку паліативної допомоги для осіб старшого віку, тому зустріч саме в цьому місті була для нас важливою», — наголосив протоієрей Православної Церкви України Сергій Дмитрієв, голова правління ГО «ЕЛЕОС-УКРАЇНА», виконавчий секретар Комісії з питань соціального служіння Всеукраїнської ради Церков та релігійних організацій. Нагадаємо, що «Хартія релігійних організацій про надання паліативної допомоги людям старшого віку» була підписана у Харкові — 13 лютого 2019 р, Дніпрі — 14 лютого, Одесі — 1 березня, Рівному — 21 березня.
Упродовж зустрічі відбулося обговорення та підпис документа. Серед підписантів — священики ПЦУ, УГКЦ, УПЦ, настоятелі протестантських згромаджень, а також імам мусульманської спільноти у Львові.
Окрім того, учасники заходу обговорили питання медичного капеланства та презентували концепцію міжрелігійних посібників для медичних капеланів, які працюють у сфері паліативної допомоги та їхніх тренерів. Зокрема відбулося обговорення щодо творення посібника для медичного капелана, про що більш детально розповів о. Руслан П’яста, голова Комісії у справах охорони здоров’я Івано-Франківської єпархії УГКЦ.
«У посібнику для медичного капелана я писав про богослов’я хвороби, адже часто звинувачуємо Бога в наших хворобах, а також про співпрацю з медичним персоналом у лікарні. Медичний капелан має навчитися найперше слухати, бо часто виговорившись, людина може знайти відповіді. Окрім того, кожен з нас є відповідальним за свій стан здоров’я. Часто у нас є зосередження на Таїнствах, а потрібно звернути увагу на розмову. Важливий також супровід сімей, які мають важкого хворого», — наголосив о. Руслан.
Впродовж зустрічі говорили про концепцію лікарняного храму, що функціонує при шпиталях. Отець Сергій Дмитрієв згадав, що такі храми у Європі є міжконфесійними і міжрелігійними.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) паліативна допомога — це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх сімей, які зіткнулися з проблемами смертельного захворювання, шляхом запобігання і полегшення страждань завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці й лікування болю та інших фізичних симптомів, а також наданню психосоціальної і духовної підтримки.
За стандартами ВООЗ необхідним мінімумом є 100 ліжок для паліативних пацієнтів на 1 млн. населення. За даними МОЗ для України потреба становить 4200 ліжок. В країні наявні 1247, ще 148538 пацієнтів отримують допомогу вдома — при потребі близько 600 000. Понад 80 % пацієнтів не мають доступу до знеболення через зарегульованість галузі, небажання лікарів виписувати рецепт з остраху кримінальної відповідальності. Згідно з класифікацією Міжнародного альянсу паліативної допомоги при ВООЗ, Україна належить до групи країн «з несистемним забезпеченням паліативної допомоги».
«Я працюю керівником організації, що працює з людьми, які пережили важкі етапи у житті — проституцію, наркозалежність, бомжування. Але нам треба думати про те, як зменшити рівень болю для людей, які страждають, хоча ця тема неприбуткова і непопулярна. Тому важливо долучатися представникам різних конфесій, релігійних організацій, а зокрема влади, щоб знаходити у бюджетах міста і області кошти для паліативної опіки», — зазначив Дмитро Тигач, голова правління ГО «100 % Life». Дмитро Тигач також запропонував ініціативу творення Меморандуму у Львові між духовенством, громадськими організаціями та медичними представниками; щоб об’єднувати сили у напрацюванні саме цієї стратегії.
«До речі, у Львові вперше створено програму паліативної допомоги, де є підготовка медичних сестер, медичних капеланів, адже паліативна допомога має бути комплексною — зі сторони лікарів, зі сторони священиків. За допомогою громадських організацій знайдено спонсорів і фундацію для проекту. Гадаємо, що ця співпраця розвиватиметься надалі. Гадаю, що варто звернутися релігійним громадам до Коледжу післядипломної медичної освіти, аби розпрацювати концепцію підготовки мультидисциплінарних груп паліативної допомоги», — наголосив Ярослав Чуловський, головний лікар лікарні № 4 у Львові, фахівець із надання паліативної допомоги УОЗ.
У підсумку зустрічі отець Сергій Дмитрієв зазначив, що підписання Хартії — це не формальність, а початок комунікації між різними середовищами: медиками, громадськими активістами та релігійними конфесіями й організаціями задля творення перехресних робочих груп, презентацій, круглих столів.
