СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Львові молитовно вшанували пам’ять жертв Голодоморів
Львів пам’ятає. 23 листопада 2019 року на площі навпроти пам’ятника Тарасові Шевченку представники влади, громадськість та духовенство спільно помолились екуменічну панахиду за жертвами Голодоморів 1921–1922, 1932–1933, 1946–1947 років в Україні, та згадали пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Опісля — долучились до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті», запаливши свічки і лампадки на площі.
«Запалюючи лампаду, ми засвідчуємо, що пам’ятаємо», — у цьому переконаний митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ високопреосвященний владика Димитрій Рудюк.
«Пам’ять заморених голодом у 1921–1922 роках, у 1932–1933 роках, у 1946–1947 роках. Ці три Голодомори винищили практично все українське село. Весь той генофонд нації, який би мав зробити поступ вперед, до свободи, до життя, до волі, стояти і боротися за вільну Україну. „Чому Ви іще живі?“. Запитували комнезамівці, які ходили, ширяли по хатах у селян, у котрих відібрали все до останку. Ці біси були тоді господарями на українській землі. Але той страшний час минув. Пам’ять про ці трагічні події вписана чорними літерами в українську історію. Сьогодні, кожний із нас, тут, стоячи, на цьому місці, чистому, овіяному поглядом нашого генія і пророка Тараса Шевченка, візьме до рук цю лампаду, зігріє у своїх руках, запалить свічку, щоби засвідчити: ми пам’ятаємо. І ми будемо живі і будемо пам’ятати і будемо боротися за Україну. Так як мовчки, з протестом боролися ті, хто у холод і голод вмирав в українській хаті, але не скорився. Вічна пам’ять їм, замореним і замордованим геноцидом», — наголосив владика Димитрій Рудюк.
«У ці листопадові дні, мене супроводжує символ колосків», — розповів присутнім єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ преосвященний владика Володимир Груца, і додав:
«12 листопада у резиденції віденських архиєпископів була відкрила пам’ятна таблиця за жертвами Голодоморів, зокрема тут, в Україні. І на згадку усім давали невеликий мішечок пшениці. У четвер, ми звершували моління біля Меморіалу Героїв Небесної сотні. І там є такий гарний символ: є колоски, з нашого збіжжя, з нашого зерна, хтось їх приніс. І я собі подумав: ці герої також віддали своє життя за те, щоб ми сьогодні мали, що їсти. Щоб ми не мали сучасного Голодомору. Вони не можуть померти, бо сьогодні прийшли ми, які про них пам’ятаємо, прийшли ми, які запалюємо свічки, бо світло не може залишатися прикритим, як сьогодні на Святій Літургії, ми читали у євангельському слові Луки. Ми свідчимо, ми пам’ятаємо, ми дякуємо».
Також в цей день у Львові біля входу в міську раду відбулась акція — Вуличний ресторан «Непораховані з 1932», а на просп. Чорновола відбулось покладання квітів та запалення лампадок до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій. Також протягом дня у храмах міста відбулись поминальні Служби Божі.
Додамо, що до моління долучився також отець-номінант Степан Сус, а також численне духовенство усіх конфесій.
Участь у вшануванні пам’яті жертв Голодоморів взяли представники міської та обласної влади, зокрема міський голова Львова Андрій Садовий, а також активна громадськість. Кожен запалив лампадку.
Нагадаємо, День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій вшановують в Україні щорічно, у четверту суботу листопада.
Довідка
Згідно з результатами опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинг», 82 % громадян вважають, що Голодомор 1932–33 років був геноцидом Українського народу. У порівнянні із минулим роком, дещо зросла кількість тих, хто однозначно погоджується із цим твердженням. У регіональному розрізі спостерігаються такі відмінності: твердження про те, що Голодомор є геноцидом, поділяють 95 % жителів Заходу, 87 % — Центру, 72 % — Півдня та 61 % — Сходу.
73 % опитаних зазначили, що цього року планують запалювати свічку у День пам’яті жертв Голодомору в пам’ять про загиблих від голоду.
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова» та Львівської міської ради
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
