СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Києві за участі Блаженнішого Святослава відбулася презентація книжки «Екуменічна місія Східних Католицьких Церков»
30 серпня 2024 року Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав презентував український переклад книжки «Екуменічна місія Східних Католицьких Церков Європи сьогодні» з італійського оригіналу матеріалів Зустрічі східних католицьких єпископів Європи, яка відбувалася в Римі 12–14 вересня 2019 року.
Презентація відбулася в митрополичих палатах собору Святої Софії в Києві, як інформує Департамент інформації УГКЦ.
Участь у заході взяли журналісти, представники органів державної влади, зокрема Державної служби України з етнополітики і свободи совісті, духовенство. Модератором виступила релігієзнавець п. Людмила Филипович.
Презентуючи книжку, Блаженніший Святослав пояснив контекст, у якому вона постала. Він розпочав із подій 2018 року, коли до Рима приїжджала величезна група під керівництвом митрополита Іларіона Алфєєва під назвою «Паломництво з Москви». У Ватикані їх прийняли на найвищому рівні. Під час цього візиту вони звинувачували, зокрема УГКЦ, мовляв, у втручанні у внутрішні православні стосунки. «Тоді почалася певна маніпуляція поняттями міжцерковного і богословського діалогу».
Предстоятель розповів, що, з одного боку, православні звинучували східних католиків у прозелітизмі, а «другою темою, яка почала обговорювалась в той час, було поняття уніятизму і самого існування Східних Католицьких Церков».
«Баламанський документ відкинув уніатизм як метод об’єднання Церков. Але цікаво, що в московській риториці почалися певні маніпуляції. Ніхто не говорив про уніятизм, але про уніятство. А уніятство в їхньому сенсі означає одне і друге разом», — пояснив Глава УГКЦ.
Він нагадав про Гаванську декларацію, згідно з якою доля «Східних Католицьких Церков мала бути окреслена до мовчазної, а якась роль у міжцерковних стосунках взагалі неможлива».
Відтак у липні 2018 року Блаженніший Святослав поїхав на зустріч із Папою Франциском із потребою «нового слова Папи Римського про Східні Католицькі Церкви, слова перших осіб Католицької Церкви, які ведуть екуменічний діалог». На що Папа відповів: «Підіть до кардинала Коха і скажіть йому, нехай готують конференцію». І додав: «Mi offro per questo incontro».
«Тоді наша Церква виступила організатором Зустрічі східних католицьких єпископів Європи, яка була запланована на наступний, 2019, рік. І ми ще собі не усвідомлювали, що в тому році станеться».
Блаженніший Святослав нагадав кілька важливих подій. У жовтні 2018 року Священний Синод РПЦ із Москви поїхав на своє виїздне засідання до Мінська, а це — територія давньої Київської митрополії. «І там проголошує про розрив євхаристійного спілкування із Вселенським Патріархатом. А митрополит Іларіон Алфеєв просто з Мінська летить до Рима. І ми з ним знову зустрічаємось на Папському Синоді в жовтні 2018 року».
У грудні 2018 року в соборі Святої Софії в Києві відбувається Обʼєднавчий Собор, а 6 січня 2019 року Вселенський Патріарх Варфоломій дає Томос про автокефалію Православній Церкві України.
Потім ще одна подія відбулася у кінці травня — на початку червня 2019 року — візит Папи Франциска до Румунії, який мав дуже важливий екуменічний вимір. У червні цього року, під час цього візиту, в місті Блаж Папа беатифікує сімох греко-католицьких єпископів.
«Московська сторона, яка думала, що вона вже поховала місце і роль східних католиків, зокрема у Європі, просто шокована. І ось наступає вересень 2019 року. З 1 по 10 вересня у Римі відбувається Синод Єпископів нашої Церкви», — наголосив Глава УГКЦ.
«А ось після цього Синоду Українська колегія Святого Йосафата і поряд Румунська колегія приймають найбільший в історії за кількості учасників З’їзд східних католицьких єпископів Європи. Хочу сказати, що у Європі є присутні не тільки греко-католицькі єпископи серед східних… Однак найбільшою групою на цій Зустрічі єпископів були владики саме Української Греко-Католицької Церкви», — додав Предстоятель.
Саме на тій зустрічі, за словами Блаженнішого Святослава, були обговорені найболючіші теми і доповідачами стали перші обличчя Католицької Церкви.
«Наприклад, кардинал Кох мав доповідь про моделі єдності між християнами, які сьогодні можна запропонувати в екуменічному діалозі. Дуже цікавою була доповідь кардинала Пароліна, тому що він говорив про екуменізм і дипломатію. Кардинал Сандрі пояснив, які виклики сьогодні стоять перед східними католиками, зокрема в тих історичних обставинах, які ми переживаємо», — продовжив Отець і Глава Церкви.
Блаженніший Святослав розповів, що «наш отець Іван Дацько мав дуже цікаву, обширну доповідь про працю Змішаної православно-католицької бословської групи, бо він є нашим у ній представником. Була окрема доповідь про Баламанський документ і різницю між прозелітизмом та релігійною свободою».
«А завершив всю цю палітру своєю доповіддю отець Гіацин Дестівель про Гаванську декларацію, яка, як на мене, сьогодні вже трішки відійшла на маргінеси. Мало хто нині про неї згадує. Бо ця агресія, зокрема Російської Православної Церкви проти, зокрема нас в Україні, показує, що ці декларації, по-перше, залишилися на папері, а, по-друге, їх ніхто не збирався серйозно дотримуватися і виконувати», — завершив анонс змісту книжки Предстоятель.
«2019 рік став поворотним роком в історії Київського християнства, події якого обов’язково зацікавлять тих, які вивчають канонічне право і моделі, що сьогодні Церкви вибудовують у своїх стосунках. Не тільки всередині православ’я, але і в міжконфесійному діалозі, зокрема в контексті православно-католицьких стосунків», — підсумував Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
«Київське християнство почало набирати, чи радше відновлювати, свою суб’єктність. Саме цей рік був роком колосального напруження, ескалації у стосунках трикутника Рим—Константинополь—Москва. Відтак Українська Греко-Католицька Церква опинилася в центрі цієї ескалації, адже більше не була предметом перемовин між Римом, Москвою і Константинополем, а починала ставати дуже активним суб’єктом», — наголосив Блаженніший Святослав.
А що відбулося після 2019 року? «І Апостольська столиця в Римі, і Вселенський Патріарх, — зазначив Глава УГКЦ, — не просто вітали розвиток суб’єктності Київського християнства, але й сприяли цьому. А що зробила Москва? Пішла на нас війною, забрала нам право на існування. Я вже не кажу про право на будь-який голос, на будь-які стосунки. Але на третій рік цієї повномасштабної війни голос Київських Церков, як Православної, так і нашої, потужно лунає на весь світ».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
