У Чернівцях вперше за 115 років постануть два нові храми Української Греко-Католицької Церкви

24 лютого 2020

26 січня 2020 року у м. Чернівці вперше відбулася благодійна вечеря з єпископом Чернівецьким Йосафатом Мощичем «Преображаймо світ разом», яку відвідало понад 250 людей, що виявили бажання підтримати розвиток Чернівецької єпархії.

У Чернівцях вперше за 115 років постануть два нові храми Української Греко-Католицької Церкви

Під час благодійного вечора було зібрано пожертви на суму понад 750 тисяч гривень, які будуть направлені на розвиток п’яти проектів єпархії: будівництво двох храмів УГКЦ в м. Чернівці та розвитку трьох осередків Благодійного Фонду «Карітас».

Основні відомості про Чернівецьку єпархію

Чернівецька єпархія є наймолодшою єпархією Української Греко-Католицької Церкви, охоплює Чернівецьку область і входить до Івано-Франківської Митрополії. 2 вересня 2017 року було офіційне проголошення, а 18 листопада 2017 року, у день пам’яті священномучеників Галактіона й Епістими відбулося офіційне заснування шляхом виокремлення її території з Коломийсько — Чернівецької єпархії згідно рішення Синоду Єпископів УГКЦ та потвердження Папою Франциском. Цього дня Отець і Глава Української греко-католицької церкви, Блаженніший Святослав, увів владику Йосафата Мощича на престол Правлячого єпископа з осідком в м. Чернівці. Катедральним храмом є собор Успіння Пресвятої Богородиці. У 2019 році єпархія відзначила другу річницю від дня свого заснування і на сьогодні, в понад 18-ти храмах та каплицях, що діють на території єпархії, служать Богові та людям 19 священиків і 3 диякони.

Місто Чернівці та Українська Греко-Католицька Церква

Місто Чернівці розташоване у підніжжі Буковинських гір, засноване у XII столітті галицьким князем Ярославом Осмомислом. Перші згадки про громаду Української греко-католицької церкви сягають ще ХVIII століття, коли перші греко-католицькі священики відправляли Божественну Літургію у Римо-Католицькому Костелі при вівтарі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Чернівці. У 80-х роках XVIII століття були зроблені перші кроки, щоб організувати в місті парафію Української греко-католицької церкви, і вже 31 травня 1820 року було освячено наріжний камінь під будівництво храму, а 10 червня 1821 року, в неділю Зіслання Святого Духа, було освячено новозбудовану церкву, яка сьогодні є катедральним собором Успіння Пресвятої Богородиці.

Зараз на території міста діють три храми УГКЦ, де відбуваються богослужіння — собор Успіння Пресвятої Богородиці, розташований у центрі міста по вул. Руська (йому невдовзі виповниться 200 років), церква Різдва Пресвятої Богородиці по вул. Капеланській, що у старій частині міста, та церква Покрови Пресвятої Богородиці у Садгорі — віддаленому мікрорайоні Чернівців. Усім цим святиням уже більше як 100 років. З того часу у місті не було збудовано жодного греко-католицького храму.

Розвиток душпастирства та побудова нових храмів

Невдовзі, з благословення правлячого єпарха Чернівецького, владики Йосафата Мощича, у житлових мікрорайонах міста постануть два нові храми УГКЦ, під будівництво яких сесія міської ради виділила дві земельні ділянки ще 26 грудня 2017 року. Своїм рішенням депутати міської ради надали дозвіл громаді церкви Святих Верховних апостолів Петра і Павла Чернівецької єпархії УГКЦ на складання проекту відведення земельної ділянки (площа 0, 26 га) в постійне користування для будівництва парафіяльного храму святих Петра і Павла за адресою вул. Володимира Винниченка (район Хабатівка). Також депутати ухвалили рішення надати дозвіл релігійній громаді церкви Преображення Господнього Чернівецької єпархії УГКЦ на складання проекту відведення земельної ділянки (площа 0,16 га) в постійне користування для будівництва парафіяльного храму Преображення Господнього за адресою вул. Героїв Майдану. За словами декана Чернівецького, о. Василя Гасинця, який був присутній на сесії міської ради, те, що греко-католики Чернівців отримали землю для будівництва храмів, ‑ «… це питання справедливості, адже греко-католицька громада ще жодного разу не отримувала від міста земельної ділянки».

Перший храм свв. апп. Петра і Павла

За будівництво храму святих Петра і Павла, в п’яти кілометрах на південний схід від міста, що розташований за адресою: вул. Володимира Винниченка (район Хабатівка), є відповідальний о. Валерій Сиротюк. За словами отця Валерія ‑ це є історична справедливість: мати храм УГКЦ в цій частині міста, адже з XVIII століття тут проживали греко-католики. Як твердить місцева жителька району пані Гидія Московчук, в «1810–30 роках її прапрадід, який оселився тут, Колянко Филип Филипович приїхав на Буковину з Болехівського району, з села Хабаки, і так місцевість назвали Хабатівка». Також, за свідченням пані Гидії «хата в хату будувалися греко-католики, і греко-католицький священник в часі Різдва та Йордану відвідував вірних». З приходом більшовицької влади на Буковину священники та вірні були змушені йти у підпілля. У будинку жительки Хабатівки пані Наталі Кубаренко з 1954 по 1990 роки відбувалися підпільні богослужіння. За її свідченням, було б добре мати тут храм, адже є багато старших людей, яким добиратися до міста важко, а так, якби поруч знаходилась церква, то було б дуже зручно.

Парафія святих Петра і Павла в цьому районі була заснована о. Валерієм ще з благословення владики Павла Василика, і, протягом 17 років, громада району Хабатівка очікувала на надання земельної ділянки. Та невдовзі тут постане величава святиня. Під час благодійної вечері з владикою Йосафатом, ‑ «Преображаймо світ разом», яка відбулася 26 січня, о. Валерій вперше запрезентував готовий макет проекту храму. І вже навесні цього року, з благословення владики Йосафата, розпочнуться будівельні роботи.

Другий храм Преображення Господнього

У житлову мікрорайоні, що по вулиці Героїв Майдану, постане храм Преображення Господнього. Громада Преображення Господнього Української греко-католицької церкви була заснована ще у 2011 році вже покійним о. Дмитром Винником та о. Василем Гасинецем на прохання вірних, які живуть в цьому районі, з благословення владики Миколи Сімкайла, тодішнього єпарха Коломийсько-Чернівецького. Довший час вірні очікували на рішення сесії міської ради щодо виділення земельної ділянки, та історична справедливість постала у 2017 році. Протягом двох років, під опікою о. Василя Гасинця, готувалася проектно-технічна документація, і вже навесні цього року, з благословення владики Йосафата, в житловому мікрорайоні, що по вул. Героїв Майдану, розпочинаються будівельні роботи для зведення храму Преображення Господнього.

Обидва храми, святих Петра і Павла та Преображення Господнього, що постануть невдовзі в цих мікрорайонах служитимуть для духовної потреби вірних Української греко-католицької церкви, які проживають у цих районах. Ми можемо говорити про продовження 200-літньої історії присутності греко-католиків на Буковині. Бог хоче писати цю історію через нас і ми бачимо це у розвитку нових громад та в будівництві нових храмів. За словами владики Йосафата, Єпарха Чернівецького, будівництво святинь сьогодні для нас тут, на Буковині, є великою честю і завданням, яке полягає в тому, щоб створити вірним греко-католикам, які живуть у цих районах, гідні умови для молитви, а також залишити спадок молодому поколінню, творячи Божу Історію, щоб і надалі подих віри буковинців, наповнений живим духом, зберігся в поколіннях.

За матеріалами Миколи Мудрика
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ